Рубрика: Україна

У Бучанській громаді станом на початок серпня виявлено 458 тіл, із них 419 — убиті, повідомляє пресслужба міської ради.

"Офіційна статистика на 8 серпня 2022 року щодо Бучанської громади наразі така: 458 тіл знайдено (366 чоловіків, 86 жінок, 5 неопізнаних, 1 мішок із частинами тіл, які неможливо опізнати як тіло); із них убиті — 419", — йдеться у повідомленні у телеграм-каналі.

Причини смерті інших встановлюються. Серед знайдених тіл 12 дітей (до 21 року).

Зазначається, що у п'яти тіл неможливо визначити навіть стать. "Здебільшого це пов'язано із тим, що всі вони спалені", — повідомили у міськраді.

Понад 50 тіл ще не забрано з моргів.

Міністерство культури та інформаційної політики України готує зміни до законодавства, щоб удосконалити механізми евакуації музеїв під час воєнного стану.

"Міністерство культури та інформаційної політики ініціює вдосконалення чинного законодавства щодо евакуації культурних цінностей під час воєнного стану", — йдеться у повідомленні пресслужби відомства з посиланням на міністра Олександра Ткаченка.

Він зазначив, що одним із відповідальних за планування евакуації культурних цінностей є Мінкультури, але при цьому згідно з чинним законодавством організація проведення евакуації та підготовка районів для їх розміщення та зберігання покладається на місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників закладів культури.

"В Україні близько 2000 музеїв. Безпосередньо МКІП підпорядковано лише 26 музеїв та заповідників, що трохи більше ніж 1%. Усі інші підпорядковані місцевим органам влади. Щоб евакуювати, потрібен не лише наказ МКІП, а й взаємодія з місцевими органами влади та відсутність опору директорів музеїв, що ми часто бачили у регіонах, наближених до лінії фронту, і не тільки", — заявив Ткаченко.

За його словами, відомство вноситиме на розгляд уряду пропозиції щодо вдосконалення проведення таких робіт.

"Бо всі закони, ухвалені до війни, не враховували тих обставин, у яких наразі доводиться діяти", — наголосив він.

Ексклюзивне бліц-інтерв'ю голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики України Данила Гетманцева агентству "Інтерфакс-Україна"

Автор: Дмитро Кошовий

— У липні без урахування грантів надходження до загального фонду держбюджету зросли майже у 1,5 рази – до 89 млрд грн. На перший погляд, це пов‘язано із скасуванням імпортних пільг та черговим припиненням відшкодування ПДВ. Наскільки таке пояснення відповідає дійсності? Які ще фактори, на ваш погляд, сприяли зростанню доходів?

— По-перше, зростання доходів ми побачили не в липні — зростання доходів ми бачимо за 7 місяців. Парадокс та український казус полягає в тому, що за 7 місяців по всім показникам у нас є приріст. Тобто податкова служба перевиконала мирний план, який верстався ще восени. За січень-липень 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 413,9 млрд грн, тобто індикативні показники виконано на 103,5%, або плюс 13,8 млрд грн.

По-друге, перевиконано за 7 місяців і показник рік до року: понад минулорічний факт ми отримали до бюджету плюс 83,4 млрд грн, або 25,2%.

Липень до червня у нас перевиконання на 44,7% — це плюс 20 млрд грн, а рік до року — 24 млрд, або 62%. Тобто справді показник липня — вражаючий, але перевиконання доходів бюджету йде з початку року, у тому числі перевиконання з ПДВ було щомісяця.

Щодо відшкодування ПДВ. До казначейства були передані документи на відшкодування 5 млрд грн, але Казначейство не виконало це відшкодування, тож дійсно в липні відшкодування не було. Але порівняйте цифри – вони не співставні: перевиконання все одно було б, навіть за відшкодування ПДВ.

Щодо того, що причина зростання тільки відновлення платежів з ПДВ і ввізних податків під час імпорту, то мені іноді навіть соромно коментувати. Бо такі діячі чомусь забувають, що мова йде про перевиконання бюджету податковою службою, до якого імпорт не зараховується. Тобто мова взагалі не йде про імпортне ПДВ.

Так, справді, якщо ми візьмемо виконання бюджету митницею, то воно в липні зросло удвічі – до 23 млрд грн. Таким чином нам вдалося дещо відновити надходження по митниці завдяки відновленню імпортних податків, але це все одно вдвічі менше, ніж було заплановано минулого року.

Висновки, які можемо зробити, що наразі є абсолютно унікальна ситуація щодо справляння податків в Податковій і звичайна ситуація у справлянні податків у Митниці — абсолютна різна природа цих процесів. Те, що відбувається в податковій, – це насправді ефект детінізації. Так, десь нам допомогла війна, бо красти в бюджету під час війни – це вже не просто злочин, це злочин, який є аморальним. Тож нам легше протидіяти конвертаторам та скрутчикам.

Десь ми змінили кадровий склад керівництва податковою: і на рівні областей, і на рівні країни в цілому. Система отримала вказівку про те, що вона красти не буде і це будо жорстко присікатися. Коли в січні цей процес тільки був розпочатий, позбулися посад 8 керівників областей. Коли почалося відновлення ПДВ, позбулися посад ще двоє керівників на рівні областей, і цей процес є постійним: хтось попадається і приймається відповідне рішення досить швидко.

— Тобто реакція на такі скарги, як от нещодавно з боку Львівської ОДА щодо можливого незаконного відшкодування ПДВ, є?

— Єдине відшкодування було сплачено в червні — 9,5 млрд грн. Щодо тих випадків, де були питання, по кожному з них проводиться розслідування. Рішення щодо відшкодування приймається на рівні областей. Але я не чув якихось системних великих звинувачень, взагалі жодного негативного фону я не чув, крім останнього не дуже приємного інциденту з обласною адміністрацією у Львові, який вже прокоментували журналісти. Досить неприємна ситуація, ми зараз з нею розбираємося. Мені здається, що з боку двох сторін є якесь непорозуміння.

— Такі результати насправді вражають. Але ми розуміємо, що через війну видатки зросли набагато більше, тож потреба у подальшому збільшенні надходжень бюджету дуже гостра. Наскільки вдасться зберегти цю позитивну динаміку? Які додаткові джерела надходжень та як швидко можуть з'явитися: додатковий імпортний збір або рента, як радить Нацбанк, відміна пільг на імпорт палива?

— Я не буду тим, хто розповідає казки. Я взагалі проти ілюзій: економіка перебуває досить в поганому стані. І до речі ці цифри, які я називав у минулому запитанні, вони і є вражаючими тому що, за підрахунками Нацбанку, економіка втратила 28% в першому півріччі. Це дуже важливо: зростання відрахувань з ПДВ відбувається на тлі падіння економіки. І це говорить про те, що єдиним джерелом для такого зростання є детінізація. Інших джерел немає.

Чи розраховуємо ми на подальше підвищення показників? – Ми розраховуємо на виконання планів, і вимагаємо від Державної податкової служби, з одного боку, запобігати зловживанням, з іншого – сприяти розвитку чесного бізнесу і не порушувати його права. Але економічних підстав для того, аби відрахування збільшувалися інакше ніж від детінізації, ми, відверто кажучи, не бачимо. Бо ситуація буде тим гіршою, чим довше буде тривати війна

— А як щодо інфляції та перефіксації офіційного курсу, як Нацбанк назвав його 25% послаблення – наскільки це допомагає зростанню доходів бюджету? Чи все ж таки ключовий фактор – детінізація?

— Детінізація. Якщо говорити про інфляцію, то вона в оподаткуванні діє із запізненням: не сьогодні на сьогодні. Якщо в червні у нас інфляція була 21,5%, то ми це ще не відчули на сплатах податкових в тих показниках перевиконання, про які вище йшла мова. Тобто це не аргумент. Єдиний аргумент – це детінізація.

Якщо говоримо, що девальвація офіційного курсу підвищить платежі до бюджету, то це стосуватиметься, перш за все, митниці, тому що там прямий зв'язок між курсом гривні та обсягом перерахування. Але ж, знову таки, від митниці ми безперечно очікуємо не такого роду змін, а змін якісних, На жаль сьогодні можна констатувати, що такі зміни в митниці, які є в податковій, не відбуваються,

— Наскільки Рада може додати додаткових джерел до доходів бюджету цього року. Вже й на ринку нафтопродуктів кажуть, що готуються до можливого повернення всіх податків. Нацбанк давно пропонує додатковий імпортний збір. (Інша справа, що навіть НБУ проти ідеї, щоб це був збір не таким, як у 2015 році, а з валютообмінних операцій, бо на його думку це призведе до збільшення тіні.) Наскільки ці ідеї можуть бути впроваджені?

— Дійсно це була пропозиція Національного банку, яка підтримана заступником голови Офісу президента з економічних питань Ростиславом Шурмою, і вона зараз жваво обговорюється на уряді. Ми очікуємо від уряду розрахунків та конкретної моделі і тоді будемо це обговорювати. Я не кажу про те, що цього не буде, бо популярних рішень в цій ситуації, яка є сьогодні, не залишилося. Ми повинні приймати непопулярні рішення. Але те, що у депутатського корпусу є неоднозначне сприйняття цієї ініціативи, і треба буде її дискутувати та обговорювати перед прийняттям, це також очевидно.

— А пільги на паливо? Я знаю, що ви з самого початку не були прихильником надання цих пільг.

— В чому проблема пільг на паливо. (До речі, це теж була ідея Ростислава Шурми, яка жваво була підтримана Міністерством економіки.) Я, і це правда, був категорично проти скасування податків на паливо. І, як показала практика, був правий. Скасування податків на паливо призвело до того, що на цьому заробили імпортери, які не знизили свої ціни на суму скасованого податку. Але якщо ми зараз з вами відновимо ці податки, то за це заплатять не імпортери, а за це заплатить споживач. Бо вони (імпортери) перекладуть це на плечі споживачів, і це також є очевидним.

Власне я був би обережний з таким рішенням сьогодні. Хоча розумію, що це питання також повинно продискутуватися, і деякі непопулярні рішення нам доведеться прийняти хотів би цього хтось чи ні.

— А рента, закон про індексацію на рівень інфляції або зростання промислових цін?

— У нас з вами металургійні підприємства зупиняються, гірничо-збагачувальні комбінати також. Я не бачу перспектив в підвищенні рентних платежів взагалі, жодних перспектив не бачу в цьому. Думаю, ми навпаки повинні важку промисловість підтримати, якщо хочемо, щоб вона сталі дійсно ключовою галузі майбутнього України, як це передбачено в Плані відновлення.

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру чотирьом особам, які в підконтрольній ексглаві МВС Віталію Захарченку банківській установі отримали неправомірну вигоду, повідомляє ДБР.

"ДБР повідомило про підозру бізнес-спільникам колишнього глави МВС України Захарченка. Одним із таких епізодів є отримання неправомірної вигоди та легалізація майна, одержаного злочинним шляхом через банківські установи. До схеми був причетний, зокрема, і колишній міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко", — йдеться у повідомленні ДБР у понеділок у телеграм-каналі.

У повідомленні зазначається, що повідомлено про підозру чотирьом особам, які в підконтрольній Захарченку банківській установі отримали від кількох юридичних осіб кошти сумою близько 100 млн грн кожен.

"Платежі оформлювалися нібито під виглядом повернення фінансової допомоги, яка насправді була фейковою. Частину цих коштів було спрямовано на рахунки спільників Захарченка та передано замовнику готівкою. Учасники схеми не задекларували та не сплатили податок на доходи фізичних осіб сумою 68 млн грн, що призвело до ненадходження до місцевих бюджетів різних рівнів коштів в особливо великих розмірах", — інформують у ДБР.

Згідно з повідомленням, підозру висунуто за ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів) КК України.

Кримінальне провадження розслідується за процесуального керівництва прокурорів Офісу генерального прокурора.

У ДБР нагадують, що кримінальне провадження стосовно самого колишнього міністра розслідує НАБУ, а в управління АРМА передано майно Захарченка та наближених до нього осіб на суму 1,4 млрд грн, також ініційовано питання передання майна в дохід держави.

В. о. директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Валерій Бойко вважає, що значний відсоток випускників, які виїхали з України, залишиться за кордоном для навчання в іноземних вишах.

"Я чудово розумію, що ті майже 30 тис. учасників, які виїхали за кордон, складатимуть НМТ лише з однією метою, будемо чесні, — мати запасний варіант на той випадок, якщо їм не вдасться вступити до закладів освіти Німеччини, Польщі, Франції, Великої Британії, США. Значний відсоток залишиться для навчання за кордоном", — сказав він на брифінгу у національному Медіацентрі "Україна — Укрінформ" у вівторок удень.

За його словами, майже 28 тис. випускників мають намір складати національний мультипредметний тест (НМТ) за кордоном.

Як повідомлялося, участь у НТМ підтвердили 229 013 людей, із них 201 089 осіб складатимуть тест в Україні.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до переговорів щодо закінчення війни, коли її буде готова закінчити "друга сторона".

"Головне, що мене відрізняє від того часу (мирного – ІФ-У), я не шукаю балансу. Для того щоб якось про щось домовитися. Ми точно знаємо, що ми робимо. У мене немає жодних сумнівів. Ми готові говорити лише тоді, коли друга сторона буде готова закінчувати війну. Часу на балачки немає", — зазначив Зеленський в інтерв'ю німецькій телекомпанії ZDF, оприлюдненому у вівторок.

"Не має бути сумнівів. Потрібно діяти, бо час працює на ворога, а не на нас", — додав він.

За словами Зеленського, "ми на своїй землі, це наш народ і наша територія". "Дуже боляче втрачати людей. Але ми втратимо все, якщо поступимося Росії у цій війні", — наголосив президент.

Він також підтвердив інформацію про візит до України федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца, зазначивши наприкінці інтерв'ю: "Дуже важливо, що канцлер Шольц приїжджає наразі під час війни".

Україна готова пройти складний шлях до повноцінного членства у Європейському Союзі та провести для цього всі необхідні реформи, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

"Ми хочемо отримати першу точку старту, дорожню карту, яку ми маємо виконати для того, щоб стати повноцінним членом ЄС", – сказав Стефанчук на зустрічі з колегами Федерального парламенту Бельгії – головою палати представників Еліан Тільйо та головою комітету із закордонних справ Ельз Ван Хоф у понеділок у Брюсселі.

Як повідомляє сайт українського парламенту, Стефанчук висловив сподівання, що голова палати представників парламенту використає свій вплив, щоб Україна набула статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.

У свою чергу Тільйо висловила підтримку Україні.

"Роль України дуже важлива, і не лише для вашого членства, а загалом для Європейського Союзу, на ваших плечах багато що лежить", – зазначила вона.

Як повідомлялося, Стефанчук перебуває з робочим візитом у Бельгії.