Чернєв сподівається на розробку критеріїв для вступу України до НАТО

Чернєв сподівається на розробку критеріїв для вступу України до НАТО

Голова постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв (фракція "Слуга народу") сподівається, що найближчим часом будуть розроблені критерії, які Україна має виконати для вступу до Північноатлантичного Альянсу.

"Я думаю, що наступним кроком на рівні засідання Ради Україна-НАТО або в іншому форматі буде узгоджено цей список і наше завдання до 2024 року, до Вашингтона (до саміту НАТО у Вашингтоні наступного року – ІФ-У)… Я сподіваюся, що ми дуже скоро побачимо – один, два, три, чотири пункти, які ми маємо виконати", — сказав Чернєв в ефірі національного телемарафону у середу.

За словами Черньова, перший пункт дорожньої карти в НАТО для України – перемога у війні з Росією, а другий – проведення реформ.

"Але ми це робитимемо паралельно. Ми не чекатимемо нашої перемоги. Ми і зараз реформуємо сектор безпеки і оборони, і зараз… переходимо на стандарти НАТО, на принципи НАТО. Цей процес постійний", — підкреслив Чернєв.

На думку народного депутата, основною причиною, чому Україна не отримала на саміті у Вільнюсі запрошення до вступу до НАТО, є війна.

"Основна причина – війна. І зараз наші партнери намагаються сформулювати все так, щоб бути максимально обережними. Не було б фактора війни, я думаю, що були б чіткі формулювання, ті, які ми хотіли", – зазначив Чернєв.

Завтра мешканці Рясне-2 та Брюхович будуть без води

Завтра, 13 липня, з 10:00 і до 18:00 буде припинено подачу води в Шевченківський район у житловий масив Рясне-2 та смт Брюховичі. Про це повідомляє Львівська міська рада. Води не буде у зв'язку з плановими роботами із встановлення запірно-регулюючої арматури діаметром 300 мм на вул. Величковського. Після завершення ремонтних робіт буде проведена промивка вуличної водопровідної мережі. У період промивки водопроводу можливе тимчасове погіршення якості води: забарвлення води окисом заліза (іржею), що змивається з внутрішніх стінок трубопроводів. ЛМКП «Львівводоканал» сподівається на розуміння мешканців і просить вибачити за тимчасові незручності.  Читайте також: У Львові оголосили штормове попередження Джерело: 032.ua

У Рясне-2 та в Брюховичах призупиняють водопостачання

У четвер, 13 липня, житловий масив Рясне-2 та смт Брюховичі будуть без водопостачання. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Як повідомили в диспетчерській службі ЛМКП «Львівводоканал», на водогоні по вулиці Величковського вестимуть планові ремонтні роботи.

  • 48 Лиинський
  • 47 Панич

WordPress Slideshow

«13 липня, з 10:00 і до 18:00 буде припинено подачу води в Шевченківський район міста у житловий масив Рясне-2 та смт Брюховичі», – йдеться у повідомленні.

Після завершення ремонтних робіт можливе тимчасове погіршення якості води – забарвлення води окисом заліза (іржею), що змивається з внутрішніх стінок трубопроводів.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook

Саміт НАТО у Вільнюсі став явною поразкою для Путіна, — прем’єр Португалії

Саміт НАТО у Вільнюсі залишив чіткий сигнал Володимиру Путіну, що стало "явною поразкою" для російського диктатора.

Про це заявив прем'єр-міністр Португалії Антоніу Коста, повідомляє РБК-Україна з посиланням на SIC Notícias .

"Якщо він мав намір розділити НАТО, то насправді НАТО було єдиним. Якщо він мав намір послабити НАТО, то воно стало сильнішим. Якщо хотів віддалити Україну, то тепер вона ближче до НАТО, ніж раніше", — сказав він.

Коста заявив, що Португалія схвалила гарантії безпеки, надані Україні країнами "Великої сімки".

"Декларація відкриває період, з якого почнуться контакти між партнерами, щоб визначити ступінь участі кожного з них у майбутніх гарантіях безпеки України", — заявив він.

При цьому Коста додав, що говорити про те, яку підтримку надасть Португалія, поки "передчасно".

"Ми прагнемо зробити свій внесок у безпеку України у найрізноманітніші способи, ми робимо це з військового погляду, з фінансового, політичного, дипломатичного, а також з погляду надання обладнання та за допомогою навчання, зокрема, зараз пілотів F-16", — додав він.

Результати саміту НАТО

Протягом двох днів з 11 по 12 липня у Вільнюсі проходив саміт країн НАТО. Однією із головних тем стала саме Україна. Учора країни-члени Північноатлантичного Альянсу погодили спільне комюніке, яке має наблизити інтеграцію України. Мова йде про:

багаторічній програмі допомоги Україні; створення органу Рада Україна — НАТО; скасування вимоги щодо виконання ПДЧ.

Також сьогодні лідери країн "Великої сімки" погодили нову декларацію щодо гарантій безпеки для України. G7 обіцяє довгостроково підтримувати нашу країну у сфері безпеки та економічної сфери.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

ЗС України просунулися на південному фланзі навколо Бахмута, закріплюються на зайнятих рубежах

ЗС України просунулися на південному фланзі навколо Бахмута, закріплюються на зайнятих рубежах

Збройні сили України просунулися на південному фланзі навколо Бахмута, закріплюються на зайнятих рубежах, повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

"На Бахмутському напрямку на південному фланзі навколо Бахмута ми сьогодні наступали. Є просування. Зараз наші захисники укріплюються на зайнятих рубежах", — написала вона в телеграм-каналі.

Також, за її словами, ЗСУ за останні тижні знищили велику кількість складів із боєприпасами, завдяки чому кількість ворожих обстрілів зараз знизилася.

Крім того, зазначила заступниця міністра оборони, на півдні Сили оборони України продовжували наступальну операцію на мелітопольському та бердянському напрямках.

"Військові виконують чимало завдань, спрямованих на ослаблення ворога і відпрацювання обстановки для подальших дій", — зазначила Маляр.

Крім того, ЗС України успішно стримували наступ російських військ на куп'янському, лиманському, авдіївському та мар'їнському напрямках. Ворог не просунувся. Тривають важкі бої.

Біля Львова хочуть створити перший мурал

У Великих Грибовичах хочуть створити перший у громаді мурал – на фасаді будівлі Народного дому. Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради. Мурал створюватимуть у межах Майстерні міста,  а  малюнок стінопису обиратимуть на конкурсній основі. Відтак, департамент міської агломерації та КУ Інститут міста запрошують студентів художніх спеціальностей, художників чи навіть аматорів взяти участь у конкурсі зі створення ескізу муралу.  "Особливих вимог щодо тематики муралу немає. Це може бути абстракція, малюнок за народними мотивами тощо. Одне прохання — враховувати кольорову гаму фасадної стіни.  Найкращий ескіз використають для створення муралу, поруч буде вказано ім’я переможця", — зазначили у департаменті міської агломерації ЛМР. Читайте також: У Львові планують збудувати новий шестиповерховий будинок Джерело: 032.ua

Байден «з нетерпінням» чекає, коли Україна опиниться в НАТО

Президент США Джо Байден на зустрічі з українським колегою Володимиром Зеленським заявив, що з нетерпінням чекає дня офіційного вступу України в НАТО, повідомляє Європейська правда.

«Я сподіваюся, що ми нарешті покінчили з думкою про те, чи хочуть бачити Україну в НАТО, чи ні. Це станеться. Ми рухаємося далі, ми рухаємося у правильному напрямку… І я думаю, що ми подбаємо про те, щоб ви отримали все, що вам потрібно. І я з нетерпінням чекаю того дня, коли ми проведемо зустріч, щоб відсвяткувати ваше офіційне членство в НАТО», – повідомив Джо Байден.

  • 48 Лиинський
  • 47 Панич

WordPress Slideshow

Він також зауважив, що Україна виконала величезну роботу, проте багато чого треба ще зробити.

«Погана новина для вас полягає в тому, що ми нікуди не йдемо. Ви застрягли з нами. Ми нікуди не йдемо», – додав Байден.

Після зустрічі президент Володимир Зеленський вважає, що зустріч із президентом США Джо Байденом на полях саміту НАТО у Вільнюсі була «сильною і хорошою» і, якби не протокол, тривала б ще довше.

«Якби протокол не зупинив зустріч, ми говорили б іще довше. Усі теми: тривала підтримка, зброя, політика, НАТО. Чітко бачимо, як завершити цю війну нашою спільною перемогою», – повідомив Володимир Зеленський.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook

Без запрошення, але зі зброєю та гарантіями. Чим для України закінчився саміт НАТО

Саміт НАТО у Вільнюсі (Литва) не виправдав сподівань України у повній мірі. Наша країна не отримала запрошення до Альянсу, проте заручилася гарантіями безпеки та поставок зброї.

РБК-Україна зібрало головні результати дводенного саміту НАТО.

Чому Україну не запросили до Альянсу

Від Вільнюського саміту Україна чекала на запрошення до НАТО. Принаймні чітко артикулювала цей момент. Напередодні зустрічі західних лідерів стало зрозуміло, що такий сценарій малоймовірний, проте наша країна все ж таки розраховувала хоча б на "дорожню карту".

Перспектива прояснилася ще першого дня. Партнери домовилися скасувати вимогу щодо виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ), що на практиці має означати більш прискорену процедуру для України.

Докладніше про це читайте у матеріалі "Прямий шлях до НАТО. Що таке ПДЧ і як його скасування вплине на членство України".

"Ми підтверджуємо, що Україна стане членом НАТО. Для неї цей шлях складатиметься з одного кроку, а не з двох. Ми надішлемо запрошення, коли дійдемо згоди всередині НАТО", — казав напередодні генсек Єнс Столтенберг.

Він також підкреслив, що Україна ще має виконати кілька умов. Серед них — приведення сфер безпеки та оборони, державного управління та боротьби з корупцією до високих стандартів. А також найголовніша і найскладніша умова — перемогти у війні з Росією.

Фото: генсек НАТО Єнс Столтенберг каже, що Україні для вступу до НАТО потрібно перемогти у війні та провести реформи (Getty Images)

На думку міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, у питанні умов немає ясності та конкретики, але зрозуміло, що Україна і НАТО мають різні позиції щодо її членства в Альянсі. Він також наголосив, що найбільш скептично налаштовані США та Німеччина. Хоча американська сторона відіграла вирішальну роль, щоб слово "запрошення" взагалі з'явилося у підсумковому комюніке.

Радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван пояснив, чому Україну не запросили НАТО. За його словами, її майбутнє у Північноатлантичному альянсі, але країни-учасниці поки не готові її запросити.

"Я добре розумію бажання України бути в НАТО якнайшвидше. Ми не надали формулу, тому що конфлікт (російсько-українська війна, — ред.) динамічний, ситуація динамічна", — зазначив він і додав, що вступ прямо зараз обернеться війною з Росією для всіх членів НАТО.

Докладніше про причини та позиції союзників читайте у матеріалі "Страх у лавах Альянсу. Чому Захід побоявся запросити Україну до НАТО".

Проте, партнери публічно говорять про консенсус щодо майбутнього нашої країни в НАТО. Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес каже, що зараз стоїть питання "коли?", а не питання "якщо?". А президент США Джо Байден "з нетерпінням чекає" на офіційний вступ України.

Гарантії безпеки від G7

На полях саміту лідери країн "Великої сімки" погодили декларацію про довгострокові гарантії безпеки. Фактично запущено процес переговорів з Україною для формалізації гарантій через двосторонні зобов'язання.

Очевидно, на першому етапі можуть бути підписані договори із членами G7, тобто США, Великобританією, Канадою, Францією, Німеччиною, Італією та Японією.

Передбачається, що гаранти працюватимуть над забезпеченням стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому.

Фото: Джо Байден, Фуміо Кісіда та Володимир Зеленський на презентації гарантій безпеки для України (Офіс президента)

Зокрема, йдеться про:

допомогу у сфері безпеки та поставки сучасної військової техніки для сухопутних, повітряних та морських сил України. Пріоритет на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та ракети, бронетехніку та бойову авіацію підтримку розвитку оборонно-промислової бази тренування та навчання українських Збройних сил обмін розвідданими і т.д.

Крім того, очікується, що гаранти візьмуть зобов'язання щодо економічної, фінансової та технічної підтримки, у тому числі для відновлення України та реалізації реформ у рамках просування до стандартів НАТО.

У разі майбутнього нападу Росії країни G7 зобов'язуються швидко надати необхідну допомогу. Також йдеться про необхідність заморожування російських активів до кінця війни та повного відшкодування збитків.

В обмін це Україна має провести реформи, щоб наголосити на прихильності до демократії, верховенства закону, поваги прав людини та свободи ЗМІ, поставити економіку на стійкий шлях і посилити цивільний контроль над Збройними силами.

Декларація є відкритою і дає можливість іншим країнам не з G7 приєднатися до неї. За словами глави Офісу президента Андрія Єрмака, це перший документ, який символізує наявність "парасольки" у вигляді гарантій безпеки. Діятимуть вони до вступу України до НАТО.

"Українська делегація везе додому значну перемогу у сфері безпеки. Це відкриває для нас нові можливості", — наголосив президент Володимир Зеленський.

Докладніше про це у матеріалі "Україна отримала бажане? Головне про гарантії безпеки від G7".

Яку зброю обіцяють партнери

Норвегія: міні-дрони та системи NASAMS

Міністерство оборони Норвегії оголосило про передачу 1000 розвідувальних міні-дронів Black Hornet. Їх використовує низка союзників України, включаючи США та Британію.

Нанодрони Black Hornet важать лише 32 грами. Їх важко виявити, тому вони особливо добре підходять для застосування у міських районах. Вони прості в експлуатації та можуть допомогти у виявленні цілей противника.

Фото: міні-дрон Black Hornet (wikimedia.org)

"Україна дуже задоволена норвезькими поставками цього типу розвідувальних безпілотників, розроблених у співпраці між Силами оборони Норвегії та Інститутом оборонних досліджень. Безпілотник, який отримав назву Black Hornet, виробляється в Норвегії, і зараз ми даємо Україні 1000 нових комплектів", — зазначив міністр оборони Бьорн Арільд Грам.

.Крім того, Норвегія надасть пакет військової допомоги, до якого увійдуть два центри управління вогнем зенітно-ракетного комплексу NASAMS, дві пускові установки та запасні частини. До цього норвезька сторона разом із США передала Україні дві укомплектовані системи NASAMS.

Німеччина: пускові установки Patriot, танки та бронемашини.

Німецькі партнери виділяють великий пакет на 700 млн євро. До нього увійдуть:

дві пускові установки ЗРК Patriot 25 танків Leopard 1 20 бойових машин піхоти Marder обладнання для розмінування близько 20 000 артилерійських снарядів снаряди для танків Leopard кілька дронів для розвідки

Також у пакеті будуть ракети класу "земля-повітря". Ймовірно, їх мав на увазі президент Володимир Зеленський, коли говорив про домовленості щодо додаткових ракет для Patriot.

Також стало відомо, що Німеччина відмовилася від планів розміщення Центру ремонту та обслуговування танків Leopard 2 у Польщі. Таким чином, пошкоджені в Україні машини мають намір ремонтувати у самій Німеччині чи Литві.

Фото: Німеччина оголосила про передачу Україні перших танків Leopard 1 (deviantar.com/liam2010)

До цього планувався запуск Центру на польській території, приблизна вартість проекту оцінювалася в 150 млн євро.

Крім того, міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що його країна поки не планує передавати Україні далекобійні ракети.

Франція: далекобійні ракети SCALP

Франція передасть Україні ракети далекого радіусу дії SCALP, які є аналогом британських Storm Shadow. Повідомляється про партію в 50 одиниць, частина з яких, за даними західних ЗМІ, вже знаходиться на українській території.

Президент Еммануель Макрон наголосив, що поставки відповідають політиці Франції щодо допомоги Україні. Reuters з посиланням на джерела пише про те, що Париж отримав гарантії того, що ракети SCALP не будуть застосовуватись по російській території.

Також на полях саміту у Вільнюсі сторони підписали угоду про збільшення військової допомоги Україні на 170 млн євро. Згідно з домовленостями, буде спрощено процес закупівлі та постачання зброї, а також закладено основу для спільного виробництва запасних частин та технічного обслуговування західного озброєння та техніки.

Великобританія: бойові машини та снаряди для танків Challenger 2

Британський уряд виділяє 65 млн доларів на ремонт обладнання та створення військового реабілітаційного центру в Україні. Спільно з партнерами G7 також будуть передані:

тисячі додаткових боєприпасів для Challenger 2 понад 70 бойових машин транспорт для матеріально-технічного забезпечення

Ці програми фінансуватимуться через Комплексний пакет допомоги НАТО Україні.

Австралія: ще більше бронетранспортерів Bushmaster

За підсумками зустрічі Володимира Зеленського з прем'єром Австралії Ентоні Албенізі стало відомо про передачу ще 30 бронетранспортерів Bushmaster.

"Дякую! Новий потужний оборонний пакет, включаючи 30 Bushmaster. Як завжди, маємо і повне політичне розуміння. Успішна зустріч", — повідомив президент України.

Фото: Україна отримає ще 30 БТР Bushmaster (Getty Images)

Напередодні саміту НАТО Албенізі анонсував пакет на понад 73 млн доларів, до якого загалом увійдуть 70 броньованих машин, вантажівки, причепи та машини спеціального призначення.

Японія: системи виявлення дронів

Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісідо оголосив про надання нелетального спорядження у вигляді систем виявлення безпілотників. За його словами, на це піде 30 млн доларів, виділених із фондів НАТО.

"Партнери, які розділяють фундаментальні цінності та стратегічні інтереси, повинні й надалі зміцнювати свої зв'язки", — наголосив Кісіда.

Швеція: обмін та захист секретної інформації

На полях саміту Україна та Швеція підписали угоду про обмін, а також взаємний захист секретної інформації.

"Україна та Швеція підписали угоду про обмін та взаємний захист секретної інформації. Довіра є наріжним каменем міцного партнерства. А доступ до інформації — ключ до успіху", — зазначив міністр оборони України Олексій Резніков.

Польща: інфраструктура та навчання пілотів на F-16

Польський міністр оборони Маріуш Блащак заявив, що його країна надасть інфраструктуру та курси для навчання українських пілотів на винищувачах F-16.

"Це ще один доказ нашої рішучості підтримувати Україну проти жорстокого вторгнення Росії. Зі свого боку, я обіцяю підтримку шляхом відкриття доступу до нашої навчальної інфраструктури та курсів", — зазначив він.

Нідерланди: старт навчання пілотів — у серпні

На полях саміту Зеленський провів зустріч із нідерландським прем'єром Марком Рютте. Сторони домовилися про старт навчання пілотів на F-16 у серпні, а також про додаткову допомогу Нідерландів артилерією та засобами ППО.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Зеленський за підсумками розмови з Байденом: Чітко бачимо, як завершити цю війну нашою спільною перемогою

Зеленський за підсумками розмови з Байденом: Чітко бачимо, як завершити цю війну нашою спільною перемогою

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час спілкування з президентом США Джозефом Байденом обговорив із ним питання військової підтримки України та бачення досягнення перемоги.

"Дуже хороша, сильна зустріч із паном президентом США Джозефом Байденом. Зустріч щонайменше вдвічі довша, ніж планувалося, і саме така змістовна, як потрібно. Якби протокол не зупинив зустріч, ми говорили б іще довше", — написав Зеленський у твіттері у середу.

"Усі теми: тривала підтримка, зброя, політика, НАТО. Чітко бачимо, як завершити цю війну нашою спільною перемогою", — додав глава Української держави.

Пізніше він повідомив, що обговорив з американським колегою "ситуацію на передовій, наші можливості, подальшу довгострокову оборонну співпрацю, внутрішні російські процеси з урахуванням нещодавніх подій".

"США пліч-о-пліч з Україною весь час нашого захисту проти агресії. Ми це надзвичайно цінуємо. Дякую особисто президенту США, Конгресу та всьому американському народу за життєво важливу допомогу: військову, фінансову, політичну, надану Україні з початку повномасштабного російського вторгнення", — сказав Зеленський.

Завтра Львів прощатиметься із шістьма Героями, які загинули на війні з росією

У четвер, 13 липня, Львів попрощається з шістьма Героями. Роман Дідик, Іван Мороз, Олег Чміль, Наталія Депа, Денис Гузнер, Орест Смик захищали Україну від російських окупантів. Про це повідомила пресслужба Львівська міськрада. Чин похорону Романа Дідика, Івана Мороза, Олега Чміля розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Чин похорону Наталії Депи, Дениса Гузнера, Ореста Смика розпочнеться о 15:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 15:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі. Що відомо про Героїв? Роман Дідик (08.05.1969 – 07.07.2023) Львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі №54 міста Львова. Технічну освіту здобув у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва» за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів». Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Електрон-Т». У вільний час полюбляв майструвати. Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації захищав Україну у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. У Романа Дідика залишилися брат та двоюрідні сестри. Іван Мороз (22.03.1969 – 08.06.2023) Уродженець села Бібщани Золочівського району Львівської області. Навчався у Поморянському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області. Технічну освіту здобув у колишньому Львівському технікумі радіозв’язку. Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Руш» та товаристві з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар». Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну у лавах 4-ї окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України. Загинув на східному напрямку. В Івана Мороза залишилися дружина, дві доньки, син та брат. Олег Чміль (07.07.1981-06.07.2023) Уродженець міста Лозова Харківської області. Навчався у Середній школі №88 міста Львова (сьогодні – Ліцей «Львівський» Львівської міської ради). Після завершення навчання проходив військову службу у м. Бориспіль Київської області та м. Саки (Автономна Республіка Крим). У мирний час працював різноробом. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. В Олега Чміля залишилися батько, тітка, мачуха, сестра та двоюрідний брат. Денис Гузнер (05.02.1993-09.07.2023) Львівʼянин. Навчався у середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. Закінчив Вище професійне училище №20, вищу освіту здобув на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював приватним підприємцем. Був талановитим кухарем. Разом із друзями захоплювався компʼютерними іграми, де у змаганнях здобував призові місця, вміло ремонтував компʼютери та електроніку. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За особисту мужність та виконання бойових завдань у «гарячих» точках фронту був нагороджений численними відомчими відзнаками. У Дениса Гузнера залишилися мама, дружина та брат. Орест Смик (17.12.1984-04.07.2023) Уродженець села Дмитровичі Мостиського району Львівської області. Навчався у комунальному закладі Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат». Здобув технічну освіту у Державному навчальному закладі «Ставропігійське вище професійне училище міста Львова» за спеціальностями «столяр-будівельний» та «столяр-виробник декорацій». Працював на будівництві різноробочим. Захоплювався спортом та риболовлею. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист Батьківщини у складі військової частини А4821 Збройних Сил України. В Ореста Смика залишилась мати, брат, сестра та інші родичі. Наталія Депа (01.09.1992-09.07.2023) Львів’янка. Закінчила середню загальноосвітню школу №1 міста Львова. Вищу освіту здобула у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Зенововича Ґжицького за спеціальністю «Лікар ветеринарної медицини». Здобула другу вищу освіту за фахом "Лікар-косметолог". Займалась підприємницькою діяльністю у сфері косметології, створила приватну клініку і була її керівницею. Із початком повномасштабного російського вторгнення разом із батьком добровільно стала на захист Батьківщини та приєдналася до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконувала бойові завдання з порятунку побратимів на східному напрямку. У Наталії Депи залишилися мати, батько та рідний брат, який у званні офіцера продовжує боронити рубежі держави у складі Державної прикордонної служби України. Читайте також: Відбулось 29 бойових зіткнень з ворогом: яка ситуація на фронті Джерело: 032.ua