Президент Росії Володимир Путін оголосив про призупинення участі в Договорі про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО). Фактично йдеться про блокування контролю за розгортанням ядерних боєголовок.
Про те, що собою являє цей договорір і навіщо Росія призупинила участь, — у матеріалі РБК-Україна.
Що сталося
Про одностороннє призупинення участі в ДСНО російський президент оголосив у посланні до Федеральних зборів. За його словами, це нібито "вимушене рішення", ухвалене на тлі того, що ядерні країни продовжують розвивати свої озброєння та наполягати на доступі до російських об'єктів.
Крім того, Путін підкреслив, що Москва нібито має дані про розробку нових видів ядерних боєприпасів у США і про плани Вашингтона провести випробування.
"Нам стратегічної поразки хочуть завдати і лізуть на наші ядерні об'єкти. У зв'язку з цим змушений заявити сьогодні про те, що Росія призупиняє свою участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння", — заявив він.
Він також уточнив, що між російсько-українською війною та проблематикою стратегічних озброєнь нібито немає зв'язку. Однак, якщо США почнуть випробування, то для збереження паритету Росія піде на аналогічний крок. Відповідні доручення про підготовку вже дали Міноборони РФ та "Росатому".
Російський ультиматум
У своєму посланні Путін згадав заяву НАТО із закликом повернутися до виконання договору з допуском інспекцій на ядерні об'єкти Росії. При цьому російській стороні нібито не дають проводити повноцінні інспекції.
За його словами, перш ніж повернутися до питання про договір, треба зрозуміти, на що претендують інші ядерні країни НАТО, такі як Франція та Великобританія. І враховувати сукупний ударний потенціал Північноатлантичного альянсу. Загалом він не проти того, щоб у Договорі про стратегічні наступальні озброєння брало участь НАТО, а не лише США.
"І не потрібно тільки намагатися знову всім брехати, вдавати з себе поборників миру та розрядки. Ми ж знаємо всю підноготну", — попередив Путін.
Що таке ДСНО
Це двосторонній договір між Росією та США терміном дії на 10 років, який набув чинності 2011 року. На початку 2021 року сторони продовжили його до січня 2026 року. Його також називають СНО-ІІІ, а взагалі це сьомий документ у серії домовленостей між США та Росією/СРСР.
За умовами договору його учасники мають скоротити свої стратегічні наступальні озброєння таким чином, щоб їх сумарні показники не перевищували:
700 одиниць для розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), балістичних ракет підводних човнів (БРПЛ) та важких бомбардувальників (ТБ); 1550 одиниць для боєзарядів на них; 800 одиниць для розгорнутих та нерозгорнутих пускових установок (ПУ) МБР та БРПЛ, а також важких бомбардувальників.
Договір також запровадив поняття нерозгорнутих носіїв та пускових установок. Тобто ті, які не перебувають у бойовій готовності, а використовуються для навчання чи випробувань. При цьому Росія та США мають право самостійно визначати склад та структуру своїх СНО у рамках документа. Також у договорі закріплено заборону на розміщення таких озброєнь за межами національних територій.
Обидві сторони досягли узгоджених показників ще минулого десятиліття. На вересень 2017 року в США було розгорнуто 660 носіїв, 1 393 боєзаряди та 800 пускових установок. На лютий 2018 року російський сумарний потенціал становив 527 носіїв, 1444 боєзарядів та 779 пускових установок.
Контроль за виконанням договору
Головний механізм контролю за виконанням ДСНО – взаємна інспекційна діяльність на ядерних об'єктах. Узгодженим інспекторам видавалися дворічні візи, після чого сторони не могли змінювати складу комісій. Членам інспекційних делегацій гарантувалася повна недоторканність біля Росії чи США.
Договором передбачаються два типи інспекцій — для підтвердження заявленої кількості розгорнутих озброєнь та для підтвердження даних про нерозгорнуті або ліквідовані СНО. Дані перевірки проводились у місцях завантаження балістичних ракет, ремонту, зберігання та розміщення на мобільних пускових установках. Протягом року дозволялося проводити не більше 18 перевірок обох типів, причому не більше однієї у будь-який момент часу.
Станом на початок 2021 року Росія та США провели близько 300 взаємних інспекцій.
Важливо відзначити, що у серпні 2022 року Росія призупинила угоду, згідно з якою американські інспектори могли відвідувати ядерні об'єкти. Нібито тому, що введені санкції унеможливили поїздки російських інспекторів до США.
Реакція Заходу
США
Державний секретар США Ентоні Блінкензасудив рішення Путіна.
"Оголошення Росії про те, що вона припиняє участь (у Договорі про стратегічні наступальні озброєння, — ред.), — дуже сумне та безвідповідальне", — заявив він під час робочої поїздки до Афін.
За його словами, США продовжать стежити за діями російської сторони і подбають про свою безпеку та безпеку союзників. При цьому Вашингтон завжди готовий повернутися до переговорів для стримування ядерних потенціалів.
Спікер Держдепу Нед Прайс, коментуючи новину з Москви гарячими слідами зазначив, що наслідки рішення Росії поки що незрозумілі , але позиція США залишається без змін.
НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також розчарований зупиненням участі Росії в договорі про ядерні ракети.
"Я жалкую через сьогоднішнє рішення Росії, що вони припинили свою участь у новому Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї. Таким чином, Росія вже не є членом цього договору. З сьогоднішнього дня нових рішень вже не існує", — підкреслив він і додав, що хотів би, щоб Росія переглянула свою позицію.
Зазначимо, що НАТО не є стороною чинного договору.
Ядерний шантаж та підвищення ставок
Очевидно, що це новий етап російської ескалації, спрямований насамперед на США та НАТО, а також на Україну. А також черговий раунд ядерного шантажу, який у тій чи іншій мірі завжди був присутнім упродовж усього повномасштабного вторгнення.
"Путін не вперше натякає на загрозу застосування ядерної зброї. Наразі він йде ще далі, заявляючи про припинення участі в договорі про стратегічне стримування, який має діяти до 2026 року. За його словами, це означає, що Росія фактично може продовжити нарощування ядерного потенціалу, хоча б у рамках угоди — до 1550 стратегічних зарядів та до 700 на кораблях та літаках", — зазначив у коментарі РБК-Україна керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Важливо уточнити, що діалог між сторонами вівся з 1979 року і так чи інакше арсенали скорочувалися. Наразі ж російський президент намагається відкинути колишню логіку та нав'язати Заходу шантаж — якщо США не будуть готові до переговорів, то Москва залишить за собою право наростити кількість стратегічних коштів. Як наслідок, Вашингтон може вжити дій у відповідь для свого захисту та захисту союзників. У результаті це може вилитися у нову гонку ядерних озброєнь.
А заява Путіна про можливий перехід до випробувань свідчить про те, що він готовий піти далі та вийти із Договору про заборону випробувань ядерної зброї від 1996 року. Тобто поводитися агресивно, проводячи випробування у класичному розумінні з ядерними грибами, від чого світ давно відійшов.
Козир на тлі поразок в Україні
На думку Мусієнка, Путін бачить реальне становище на полі бою та розуміє, що може програти, не досягнувши головної мети – захоплення українських територій. Російський президент відчуває невпевненість і вдається до радикальної риторики.
"Потрібно називати речі своїми іменами. Він використовує шантаж як козир, про це говорить його термінологія — не вихід із договору, а призупинення участі. "Не погодьтеся, я далі вийду з Договору про заборону ядерних випробувань". Це відверто терористична тактика держави, яке схиляється до терористичних заходів ведення переговорів" , — наголосив експерт.
Зазначимо, напередодні повномасштабного вторгнення в Україну російська сторона висувала ультиматум НАТО з вимогою не розширюватись та скоротити військову присутність до стану на 1997 рік. Але щодо бажання Путіна залучити до договору інших підписантів — Францію та Великобританію — то для нього це другорядне питання. Головний мотив — позбавити Україну західної підтримки та постачання зброї.
Можливі сценарії
На даний момент подальший розвиток подій може мати такий вигляд. Перше — світ опиниться на порозі нових перегонів ядерних озброєнь, друге — США на якомусь етапі підуть на відновлення діалогу з Росією. Хоча найвірогіднішим видається третій сценарій — доки не закінчиться російська агресія в Україні, переговорний процес щодо стратегічних озброєнь не поновлюватиметься.
У будь-якому разі передчасно про це говорити, поки не висловляться інші лідери. Можливо реакція президента США Джо Байдена зможе пролити світло на майбутню стратегію західного світу.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.
