22 жовтня Європейський парламент підтримав надання Україні кредиту в розмірі до 35 мільярдів євро. Він буде виплачено за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Європарламенту.

За ініціативу проголосували 518 депутатів, 56 виступили проти, 61 — утримався.

Цей кредит є частиною макрофінансової допомоги (MFA), яку ЄС надає в рамках домовленості G7, укладеної в червні цього року. Загалом пакет G7 передбачає до 50 мільярдів доларів фінансової підтримки для України. Остаточна сума від ЄС може бути меншою, залежно від обсягу кредитів, наданих іншими країнами G7.

Механізм співпраці з Україною щодо кредитів забезпечить використання майбутніх доходів від заморожених активів Центрального банку Росії, які знаходяться в ЄС, для погашення кредиту. Ці кошти будуть спрямовані на обслуговування та погашення кредитів ЄС та інших партнерів G7. Київ зможе використовувати отримані від ЄС кошти за власним розсудом.

Кредит буде надано до кінця 2025 року. Однак його отримання залежатиме від виконання Україною зобов’язань щодо підтримки демократичних механізмів, прав людини та умов, які будуть прописані в меморандумі про взаєморозуміння.

Після схвалення Європарламентом, регулювання буде ухвалено Радою ЄС та набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.

Оновлено 13:51

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ц важливий внесок ЄС у межах 50 млрд доларів кредиту G7 з використанням прибутків від заморожених російських активів, який допоможе покрити нагальні фінансові потреби України.

Кредит для України

Наприкінці вересня візит голови Єврокомісії до Києва ознаменувався ухваленням важливого рішення: ЄС надасть Україні кредит у розмірі 35 мільярдів євро, який буде погашено за рахунок заморожених російських активів. Це рішення підкреслює солідарність Євросоюзу з Україною та завдає нового удару російській економіці.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що ці кошти будуть спрямовані на підтримку енергетичного сектору та посилення оборони країни.

9 жовтня стало відомо, що Рада ЄС затвердила ініціативу Єврокомісії щодо надання цього кредиту Україні.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

У понеділок, 21 жовтня, під час повітряної тривоги в Одесі в одному з навчальних закладів померла 13-річна дівчинка.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на прес-службу Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Що відомо про трагічну подію

Правоохоронці розповіли, що трагічна подія сталася вдень 21 жовтня в одному з навчальних закладів у Приморському районі міста Одеса. Уточнюється, що поліція дізналась про це від медиків.

"Зі слів вчителів, під час сигналу "Повітряна тривога", коли учні та педагоги спускалися в укриття, школярці стало зле", — розповіли у прес-службі.

Зазначається, що вчителі викликали "швидку" та почали надавати дитині першу долікарську допомогу.

Згодом медики, які прибули на виклик, почали реанімаційні заходи. Проте, на жаль, дівчинка померла.

Уточнюється, що на місці події працювала слідчо-оперативна група територіального підрозділу поліції.

"До Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчі внесли відомості за пунктом 2 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України з попередньою приміткою "природня смерть", — йдеться у повідомленні поліції.

Тіло дитини було направлене на судово-медичну експертизу — для встановлення причини смерті.

"Досудове розслідування триває під процесуальним керівництвом Приморської окружної прокуратури міста Одеси", — підсумували у прес-службі поліції.

Нагадаємо, з вечора неділі, 20 жовтня, російські війська вкотре обстрілювали Харків, Одесу, двічі Кривий Ріг, Запоріжжя, Київ та область.

З огляду на регулярні повітряні тривоги й ворожі атаки, в Україні діє вже понад 61 тис. укриттів. При цьому близько 80% з них розташовані саме у школах.

У деяких населених пунктах користуватися шкільними укриттями під час ворожих обстрілів дозволяють також місцевим мешканцям (хоча здебільшого — в ті години, коли у навчальному закладі не проходять заняття).

Так, наприклад, наприкінці вересня 2024 року ховатись у шкільних укриттях дозволили мешканцям Запорізької області.

Читайте також, як виглядають найдорожчі шкільні укриття в Україні.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Після смерті військовозобов'язаного в одному з ТЦК Полтавської області поліція розпочала провадження за статтею "умисне вбивство". Стало відомо, що чоловіка знайшли повішеним.

Про це в коментарі РБК-Україна розповів речник поліції Полтавщини Юрій Сулаєв.

"Надходила така інформація, виїжджала слідчо-оперативна група, відомсті внесені до Єдиного реєстру по частині 1 статті 115", — сказав Сулаєв.

За його словами, наразі поліцейські з'ясовують всі причини і обставини того, що сталося.

Також речник поліції розповів, що військовозобов'язаного знайшли повішеним. Він є місцевим, 1976 року народження.

Самогубство чоловіка в ТЦК Полтавщини

Нагадаємо, напередодні в Полтавському ТЦК та СП повідомили, що чоловік у військоматі скоїв самогубство. За їх даними це сталося на збірному пункті, а слідів насильства на тілі чоловіка не було виявлено.

Відомо, що військовозобов'язаного у ТЦК доставили поліціянти, оскільки той перебував у розшуку. Він відмовився проходити ВЛК, через що був складений акт відмови. Готувалося повідомлення до поліції про вчинення ним кримінального правопорушення за статтею 336 ККУ (ухилення від призову за мобілізацією).

В ТЦК додають, що раніше чоловіка вже засудили за цією статтею до трьох років позбавлення волі з умовним терміном, який завершився у вересні 2024 року.

Пресслужба військкомату заявляє, що жодного фізичного чи психологічного тиску на чоловіка не здійснювалася. Він очікував на збірному пункті, поки оформляли документи. Проводиться службове розслідування для з’ясування всіх обставин.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

У Києві готуються до початку опалювального сезону, орієнтуючись на погодні умови. Тепло почнуть подавати в оселі найближчими тижнями.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням заяву заступника голови КМДА Петра Пантелеєва під час брифінгу в Media Center Ukraine.

"Ми бачимо по тенденціях, що кінець жовтня або початок листопада — це час, коли температура знизиться, і тоді буде ухвалено рішення про початок опалювального сезону", — сказав він.

Він також підкреслив, що використання газу має бути максимально ефективним, оскільки його запаси мають вистачити на зимові місяці, особливо на січень та лютий.

"Ми не можемо дозволити собі витрачати газ, коли температура на вулиці дозволяє не опалювати. Цінні енергоресурси, зокрема газ, повинні використовуватись економно, щоб у найхолодніші місяці ми могли забезпечити достатню подачу тепла",- додав Пантелеєв.

Отже, киянам слід очікувати початку опалювального сезону вже в кінці жовтня або на початку листопада, залежно від температурних умов.

Нагадаємо, що в Києві вже дали опалення в низці шкіл, лікарень та дитсадків. Водночас, за даними мера міста Віталія Кличка, у столиці до тепла вже підключили 234 будівлі соціальної сфери.

Крім того, у жовтні українці можуть отримати знижку на газ. Це стосується клієнтів "Нафтогазу".

Президент України Володимир Зеленський прокоментував чутки щодо можливої зміни очільників оборонних відомств України. Зокрема, начальника ГУР Кирила Буданова та міністра оборони Рустема Умєрова.

Про це голова держави розповів під час зустрічі з журналістами, передає кореспондент РБК-Україна.

"Я не збирався це робити. Я не збирався міняти Буданова. Інформація ця ходила, так. По Умєрову не було теж такого питання", — заявив Зеленський.

Чутки про відставку Буданова

Раніше в низці ЗМІ з’явилася інформація про можливу відставку начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Кирила Буданова. Один зі співрозмовників українського видання нібито підтвердив таку можливість, заявивши: "Такий варіант існує".

Окрім того, деякі джерела припускали, що на місце Буданова може бути призначений голова Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко.

Разом з тим російські ЗМІ почали поширювати фейки про те, що Буданов нібито має намір стати наступним президентом України, і його кандидатуру вже узгодили західні спецслужби. Ця дезінформація ґрунтувалася на вигаданих "джерелах", заявах колаборанта Олега Царьова та неіснуючих результатах опитувань КМІС.

Детальніше чому заговорили про відставки Буданова, Умєрова та Сирського і чи справді ці розмови залишились позаду — читайте в матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Готовність Кремля до переговорів про припинення війни проти України залежить від декількох факторів. Головний з них — це позиція майбутнього президента США.

Про це сказав президент Володимир Зеленський журналістам, повідомляє кореспондент РБК-Україна.

"На мою думку, по-перше, це залежить від виборів в Сполучених Штатах. Я думаю, що вони будуть спостерігати за політикою Сполучених Штатів в цьому питанні. А Сполучені Штати продемонструють політику дуже швидко, після виборів, на мою думку", — сказав він.

За його словами, цю інформацію він отримував під час зустрічей з кандидатами в президенти США (Камалою Гарріс та Дональдом Трампом).

"Я вважаю, що вони не будуть чекати до січня: вони щось не зможуть зробити згідно з їхніми повноваженнями, але щось зможуть", — розповів Зеленський.

За його словами, друга історія — з енергетикою, із вільним судноплавством. "Також, якщо нам вдасться отримати результат по цих двох пунктах, це також буде сигнал, чи готова Росія закінчувати війну", — додав президент.

У якості третього пункту Зеленський виділив роботу України з деякими країнами Глобального Півдня.

"Ми її проводимо. Маємо зустрічі. Різні країни, різні контакти. Сибіга сьогодні поїхав в Туреччину. Завтра Рустем Умєров і Андрій Єрмак поїдуть в іншу країну Глобального Півдня", — додав він.

"Курська операція на всіх мала великий вплив. Особливо на гравців Глобального Півдня. Для них це, звісно, такий серйозний шок і сигнали, які говорять про стан армії Росії – що протягом кількох місяців їх армія не може витиснути українських військових з території РФ", — розповів президент.

Президент Володимир Зеленський нагадав про рішення України відмовитися від ядерної зброї. Він висловив своє невдоволення відсутністю належних безпекових гарантій.

Про це голова держави розповів під час зустрічі з журналістами, передає кореспондент РБК-Україна.

Зеленський зазначив, що Україна багато років тому віддала весь свій ядерний арсенал, розраховуючи на вступ до НАТО.

"Ми дійсно свого часу віддали всю нашу ядерну зброю. Це було багато років тому. Ми повинні були обмінятися на НАТО. Це моя думка. Я поділився нею з Байденом і з Трампом. Ось чому я сказав, що не можу зрозуміти, де справедливість щодо України", — заявив президент.

Він підкреслив, що Україна віддала зброю, але не отримала обіцяної безпеки.

"Ми віддали ядерну зброю. Ми не отримали НАТО. І чи можете ви, я запитав їх, чи можете ви назвати мені інших союзників або іншу "безпекову парасольку" чи щось подібне, якісь безпекові заходи й гарантії для України, які будуть співмірні з НАТО. Ніхто не може мені сказати. Тому це мої аргументи", — додав Зеленський.

Президент також чітко заявив, що Україна не просить повернення ядерної зброї, але потребує вступу до НАТО, щоб мати можливість захиститися від агресії Росії.

"Ми віддали, але нічого не отримали натомість. І ми отримали лише повномасштабну війну і багато жертв, тому на сьогодні в нас є тільки один вихід. Тому нам потрібне НАТО, тому що у нас немає зброї, яка може зупинити Путіна", — підсумував Зеленський.

Вступ України в НАТО

Вступ України до НАТО є ключовою метою її зовнішньої політики, яка стала ще більш актуальною після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що запрошення України до Альянсу та майбутнє членство є реальними кроками на шляху до встановлення миру.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Україна не отримувала пропозицій обміняти території на вступ до НАТО. Але такі думки можуть бути у деяких партнерів Києва.

Про це сказав президент Володимир Зеленський журналістам, повідомляє кореспондент РБК-Україна.

"Ми не обговорюємо це. Але вважаю, що ці вкиди в медіа не випадкові", — сказав Зеленський у відповідь на питання, чи можливе отримання членства у НАТО в обмін на окуповані території.

Він не виключив, що "такі думки у деяких партнерів можуть бути".

"Тому напряму вони не комунікують це зі мною ці питання, але через медіа, зрозуміло, перевіряють його градус. Думаю, тут все залежить від суспільства України", — сказав президент.

За його словами, на всіх переговорах зараз Україна підіймає питання гарантій безпеки. "Найкраще — це НАТО. Під час війни — запрошення, абсолютно відкрите, з сильною позицією в будь-якому форматі дипломатії. Це запрошення, я вважаю, не залежить від думки Росії. Коли в цьому будуть впевнені й ще деякі партнери — що вони сильніші, ніж Росія, тоді у нас все буде в цьому сенсі позитивно", — додав президент.

Відповідаючи на питання, чи може початися розмова про частковий вступ до НАТО без окупованих територій, Зеленський сказав: "Всі розуміють, що який би шлях у нас не був, юридично ніхто визнавати окуповані території територіями інших держав не буде.

Президент відзначив, що він наголошує на запрошенні тому, що воно дається країні в міжнародно визнаних кордонах.

"І це для мене принципова річ: отримати запрошення під час війни. Я вважаю, що це сильна частина пакету, який ми пропонуємо. Це не просто запрошення, а запрошення, поки війна ще не закінчилась. А вже який вступ, як він буде відбуватись, скільки — це наступний крок, дипломатія. Можуть бути різні формати", — додав він.

Нагадаємо, минулого тижня Зеленський вже звинувачував партнерів в тому, що вони просувають угоду, за якою Київ обмінює окуповані Росією території на членство в НАТО. За його словами, це відбувається кулуарно, а до нього з такими пропозиціями ніхто не звертався.