Захисники контратакували під Авдіївкою і просунулися вперед, – ISW

Проаналізовані експертами Інституту вивчення війни (ISW) дані вказують на те, що українські війська контратакували під Авдіївкою і 19 листопада просунулися вперед. Про це повідомляє Українська правда із посиланням на Інститут вивчення війни (ISW).

В огляді зазначають, що українські та російські війська продовжують бойові дії на сході й півдні України, хоча дощова погода, ймовірно, продовжуватиме сповільнювати темпи бойових дій до настання зимових умов.

Аналітики вказують на те, що Сили оборони контратакували під Авдіївкою і 19 листопада здійснили підтверджене просування вперед.

Геолокаційні дані, опубліковані 19 листопада, вказують на те, що українські сили просунулися вперед біля залізниці на південний схід від Степового (3 км на північний захід від Авдіївки).

Російський «воєнкор» стверджував, що українські сили відбили позиції біля залізниці біля Степового і контратакували біля Авдіївського коксохімічного заводу.

При цьому, ідеться у звіті, російські війська проводили наступальні операції під Авдіївкою, але не здобули жодних підтверджених успіхів 19 листопада.

Російські «воєнкори» стверджували 18 і 19 листопада, що російські війська просунулися в районі промислової зони на південно-східній околиці Авдіївки, Авдіївського коксохімічного заводу та залізниці на захід і північний захід від Красногорівки (5 км на північний захід від Авдіївки).

Крім того, російський «воєнкор» заявив 19 листопада, що елементи російської 114-ї мотострілецької бригади (1-й армійський корпус «ДНР») та підрозділи «Шторм-З» просунулися вперед біля ресторану «Царська охота» на південь від Авдіївки, але пізніше відмовився від цієї заяви після того, як інші російські джерела спростували це твердження.

Український Генеральний штаб повідомив, що російські війська безуспішно атакували на південь від Новокалинового (13 км на північний схід від Авдіївки), на схід від Новобахмутівки (9 км на північний захід від Авдіївки), а також поблизу Сєверного (6 км на захід від Авдіївки) та Авдіївки.

Разом з тим, російські джерела стверджували, що 18 і 19 листопада окупанти атакували поблизу Первомайського (10 км на південний захід від Авдіївки) і Сєверного; на захід від Красногорівки; на південь від терикону на північний захід від Авдіївки; на схід від коксохімічного заводу; в напрямку Новокалинового; і з промзони на південний схід від Авдіївки.

Також російські джерела твердили, що 18 і 19 листопада бойові дії ведуться в районі промзони, коксохімічного заводу, а також в районі села Степове.

Речник українського Таврійського угруповання військ полковник Олександр Штупун заявив 19 листопада, що кількість російських дезертирів та військовослужбовців, які відмовляються вести наступальні операції, зростає, що змушує російське командування застосовувати фізичну силу та загороджувальні загони, щоб підштовхнути російські війська до бою.

Штупун додав, що російські війська зазнали великих втрат під Авдіївкою і змушені використовувати мобілізований особовий склад і призовників з числа військовослужбовців-строковиків.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

На лівобережжі Херсонщини морпіхи знищили вантажівки російських логістів — Братчук

На лівобережжі Херсонщини морпіхи знищили вантажівки російських логістів - Братчук

На лівобережжі Херсонщини, на трасі Олешки — Нова Каховка, підрозділ морської піхоти за допомогою БПЛА знищив кілька військових вантажівок, повідомив речник Української добровольчої армії "Південь" Сергій Братчук.

"На лівобережжі Херсонщини українські військові вразили вантажівки російських логістів. Бойову роботу провів підрозділ БПЛА "Грифон" 501-го окремого батальйону морської піхоти", — написав він у своєму телеграм-каналі.

Він уточнив, що російські вантажівки були вражені на дорозі Олешки — Нова Каховка, яку росіяни намагаються використовувати для постачання припасів.

Шлях ветерана: виклики, стереотипи та перспективи

Українське суспільство переживає складний період, обтяжений воєнними викликами, що безпосередньо впливають на життя кожного громадянина. В цьому контексті, питання, пов'язані з ветеранами, набувають особливої актуальності та ваги. Важливість усвідомлення воєнних реалій та оцінки війни як тривалого процесу, що вимагає не лише стратегій виживання, але й згуртування нації, стає ключовою для збереження української ідентичності та підтримки громадян.

Ветерани, які повертаються з фронту, зіштовхуються з рядом складнощів, що включають проблеми адаптації до цивільного життя, соціальної ізоляції, психологічних розладів, а також недостатньої підтримки з боку держави. Ці виклики не лише впливають на особисте життя ветеранів, але й створюють певні соціальні ризики та загрози. Відтак, зростає потреба у глибокому соціологічному дослідженні цих питань, щоб не лише зрозуміти громадську думку, але й виявити нові соціальні тенденції та потреби різних верств населення, зокрема ветеранів. Аналіз їхнього ставлення до сучасних реалій, їхніх потреб та проблем є критично важливим для ефективної роботи виконавчої влади, встановлення конструктивного діалогу в рамках громадянського суспільства та взаєморозуміння і соціальної взаємодії.

Виклики

Однією з ключових проблем, з якою стикаються ветерани після повернення з фронту, є питання працевлаштування. В умовах масштабної мобілізації, що відбулася з початку повномасштабного вторгнення, та повернення на службу значної кількості ветеранів, важливим аспектом є забезпечення можливості повернення на попереднє місце роботи після демобілізації, що гарантується українським законодавством.

Водночас військовий досвід може суттєво впливати на світогляд, життєві пріоритети та плани ветеранів. Український ветеранський фонд у своїх дослідженнях зосереджується на вивченні настроїв військовослужбовців та ветеранів щодо можливості повернення на попереднє робоче місце чи започаткування власної справи. Це питання було вперше порушено у лютневому онлайн-опитуванні в рамках дослідження “Потреби ветеранів 2023” і детально розглянуто у дослідженні “Потреби та перешкоди ветеранів при працевлаштуванні 2023”.

Аналізуючи результати цих опитувань, можна визначити декілька ключових тенденцій:

1. Існує значна непевність серед ветеранів щодо повернення на попереднє робоче місце після демобілізації. Близько третини респондентів у кожному з досліджень виявили труднощі з відповіддю на це питання.

2. Кількість ветеранів, які планують повернутися на попереднє місце роботи після демобілізації, зменшилася порівняно з тими, хто не має таких планів. Якщо у лютневому опитуванні більшість респондентів планували повернутися на своє місце роботи, то у липневому опитуванні їх частка знизилася до третини. У актуальному опитуванні також близько третини ветеранів висловили намір обов’язково повернутися або скоріше повернутися на своє місце роботи після демобілізації.

Дані нашого нового дослідження “Портрет ветерана”, які презентовані Українським ветеранським фондом та Мінветеранів 20 листопада, свідчать про складність процесу адаптації ветеранів до цивільного життя та необхідність розробки ефективних механізмів підтримки та допомоги у працевлаштуванні після повернення з фронту.

Стереотипи

Стереотипи та стигматизація, з якими стикаються ветерани після повернення з фронту, є важливими аспектами, що впливають на їхню адаптацію в суспільстві. Результати вересневого опитування Соціологічної групи “Рейтинг” відображають сприйняття суспільством різних аспектів життя ветеранів після їх повернення з російсько-української війни.

Серед основних ризиків, які відзначає суспільство, є психоемоційна нестабільність (32%), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (31%), відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (28%), проблеми з оформленням соціальних пільг (28%) та відсутність роботи (22%). Ці дані свідчать про глибокі виклики, з якими, на думку громадян, стикаються ветерани, і вказують на потребу в комплексній підтримці.

З іншого боку, суспільство вважає малоймовірними такі ризики для ветеранів, як самогубства та порушення законів, участь у злочинності – кожний з цих ризиків отримав по 11% відповідей. Це свідчить про те, що суспільство не сприймає ветеранів як потенційну загрозу, але водночас визнає наявність серйозних проблем, з якими вони можуть зіткнутися.

Щодо рівня поінформованості громадян про проблеми ветеранів, то результати опитування показують позитивну тенденцію. У вересні 2023 року 18% опитаних вважали себе “добре поінформованими”, а 35% – “скоріше поінформованими” щодо проблем ветеранів. Це зростання у порівнянні з січнем 2023 року, коли “добре поінформованими” вважали себе 8%, а “скоріше поінформованими” – 29%. Ці дані свідчать про зростаючу увагу суспільства до питань, пов’язаних з ветеранами, та необхідність продовження інформаційної кампанії для подолання стереотипів та стигматизації.

Подолати стигму

Опитування, проведене Соціологічною групою “Рейтинг”, відкриває важливі аспекти у сприйнятті ветеранів українським суспільством. Виявлені проблеми, такі як психоемоційна нестабільність, фізичне здоров’я, відсутність адаптованих робочих місць, та труднощі з оформленням соціальних пільг, вказують на глибокі виклики, з якими стикаються ветерани. Однак, ці дані також відображають ризик стигматизації, який може виникати через неповне або спотворене розуміння цих проблем у ширшому суспільстві.

Створення стереотипів про ветеранів, які базуються на неповній інформації, може призвести до негативних наслідків. Такі стереотипи можуть обмежувати можливості ветеранів у суспільстві, впливати на їхнє самопочуття та сприяти соціальній ізоляції. Наприклад, уявлення про те, що всі ветерани страждають від психічних розладів, може ускладнити їхнє працевлаштування та соціальну адаптацію.

Важливо, щоб суспільство розуміло, що ветерани — це не однорідна група, а люди з різним досвідом та потребами. Тому підтримка ветеранів повинна бути комплексною та індивідуалізованою. Це включає не тільки забезпечення доступу до медичної допомоги та соціальних послуг, але й створення умов для їхньої ефективної соціальної та професійної інтеграції.

Для подолання стигматизації важливо проводити освітні кампанії, які б роз’яснювали реальні виклики, з якими стикаються ветерани, та сприяли б формуванню більш об’єктивного та емпатичного ставлення до них у суспільстві. Також важливою є робота з медіа та громадськими організаціями для забезпечення більш збалансованого та точного висвітлення питань, пов’язаних з ветеранами. Врешті-решт, залучення ветеранів до громадського діалогу та рішення, що стосуються їхнього добробуту, є ключовим для забезпечення їхньої повноцінної інтеграції у суспільство.

Загалом, для покращення становища ветеранів та їхнього сприйняття у суспільстві необхідний комплексний підхід, який включає як політичні, так і соціальні ініціативи, спрямовані на підвищення рівня обізнаності, поваги та підтримки ветеранів.

Перспективи

Аналіз нашим Фондом ситуації щодо ветеранів в Україні, заснований на соціологічних дослідженнях та опитуваннях, вказує на критичну потребу в комплексному підході до розв'язання їхніх проблем. Суспільство стикається з викликом у вигляді розриву між сприйняттям ветеранів громадськістю та реальними відчуттями та переживаннями самих ветеранів. Цей розрив виявляється у відсутності поваги, стигматизації та недостатньому розумінні проблем, з якими стикаються ветерани після повернення до цивільного життя.

Важливо, щоб держава, громадські організації та громадяни працювали разом, щоб забезпечити ветеранам належну підтримку, включаючи медичну допомогу, психологічну підтримку, допомогу у працевлаштуванні та соціальну адаптацію. Необхідно також зосередитися на підвищенні обізнаності громадськості про виклики, з якими стикаються ветерани, та сприяти культурі взаємоповаги та взаєморозуміння між ветеранами та цивільним населенням.

Законодавчі та політичні ініціативи повинні бути спрямовані на захист прав та інтересів ветеранів, забезпечуючи їм гідні умови життя та соціальну справедливість. Водночас кожен громадянин має відігравати активну роль у підтримці ветеранів, від виявлення поваги та вдячності до участі у програмах та ініціативах, спрямованих на покращення їхнього життя.

У підсумку, розв'язання проблем ветеранів в Україні вимагає злагоджених зусиль усіх секторів суспільства, що сприятиме не лише поліпшенню умов життя ветеранів, але й зміцненню соціальної згуртованості та стабільності в країні.

На фронті відбулося 46 бойових зіткнень: зведення Генштабу

На фронті відбулося 46 бойових зіткнень: зведення Генштабу

Минулої доби російські окупанти вели штурмові дії на чотирьох напрямках, відбулося 46 бойових зіткнень.

Про це йдеться у ранковому зведенні Генштабу.

Ворог завдав 1 ракетний та 17 авіаційних ударів, здійснив 94 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах.

Авіаційних ударів зазнали: Петропавлівка Харківської області; Серебрянське лісництво Луганської області та Ямполівка Донецької області.

Під артилерійським вогнем опинилися понад 100 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей.

В зоні відповідальності ОСУВ "Північ" на Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає військову присутність у прикордонних районах, проводить активну диверсійну діяльність з метою недопущення перекидання наших військ на загрозливі напрямки, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону в Бєлгородській області РФ.

В зоні відповідальності ОСУВ "Хортиця" на Куп’янському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Синьківки, східніше Петропавлівки та Іванівки Харківської області, де Силами оборони відбито 7 атак.

На Лиманському напрямку противник наступальних (штурмових) дій не вів.

На Бахмутському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Кліщіївки та Андріївки Донецької області, де нашими захисниками відбито 11 атак. Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах.

В зоні відповідальності ОСУВ "Таврія" на Авдіївському напрямку окупанти не полишають спроб оточити Авдіївку. Наші воїни тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Безуспішними були наступальні дії противника східніше Новокалинового, Новобахмутівки, Сєверного та Авдіївки Донецької області, де Силами оборони відбито 12 атак.

На Мар’їнському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Красногорівки, Мар’їнки та Побєди Донецької області, де українські воїни відбили 16 атак.

На Шахтарському напрямку загарбники вели штурмові дії біля Старомайорського Донецької області, успіху не мали.

На Запорізькому напрямку противник наступальних (штурмових) дій не вів.

Водночас Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту.

В зоні відповідальності ОСУВ "Одеса" на Херсонському напрямку Сили оборони надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, продовжують вести контрбатарейну боротьбу, завдають вогневого ураження по тилах противника.

Протягом доби авіація Сил оборони завдала 2 удари по районах зосередження особового складу противника.

Підрозділи ракетних військ уразили 2 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а також 3 склади боєприпасів противника.

Читайте також: У Львові відбудеться тиха хода зі свічками

Україна збільшить кількість мобільних груп для боротьби з «Шахедами»

В Україні розширять мережу для боротьби з ударними безпілотниками окупантів. Про це повідомив заступник Офісу президента Олексій Кулеба.

За його словами, мобільні групи довели свою ефективність у посиленні захисту енергетичної інфраструктури та цивільних обʼєктів.

«Обласні військові адміністрації працюють над комплектуванням підрозділів – не тільки транспортом, а й усіма необхідними приладами. Вдячність усім, хто долучається. Нас дійсно чекає складна зима. Готуємось щодня та нарощуємо потужності для ще більш ефективної протидії», – повідомив Олексій Кулеба.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Українські ракетники за добу вразили два райони скупчення сил противника і три склади боєприпасів

Українські ракетники за добу вразили два райони скупчення сил противника і три склади боєприпасів

Протягом доби авіація Сил оборони завдала 2 удари по районах зосередження особового складу противника, повідомляють у зведенні Генштабу Збройних сил України, опублікованому у фейсбуці у понеділок уранці.

Крім того, підрозділи ракетних військ вразили 2 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а також 3 склади боєприпасів противника.

Сили оборони за добу знищили ще 1190 окупантів

Сили оборони за добу знищили ще 1190 окупантів

За минулу добу Сили оборони знищили ще 1190 загарбників, 13 танків і 25 ББМ ворога.

Про це свідчать дані Генштабу

Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 19.11.23 орієнтовно склали:

  • особового складу ‒ близько 318570 (+1190) осіб,
  • танків ‒ 5435 (+13) од,
  • бойових броньованих машин ‒ 10166 (+25) од,
  • артилерійських систем – 7744 (+18) од,
  • РСЗВ – 898 (+2) од,
  • засобів ППО ‒ 588 (+2) од,
  • літаків – 323 (+0) од,
  • гелікоптерів – 324 (+0) од,
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 5755 (+29) од,
  • крилатих ракет ‒ 1563 (+0) од,
  • кораблів /катерів ‒ 22 (+0) од,
  • підводних човнів – 1 (+0) од,
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 10120 (+29) од,
  • спеціальної техніки ‒ 1096 (+6) од.

Читайте також: Погода у Львові на тиждень: морози та сніг будуть поруч з дощами та відлигою.

До України повернули підлітка, якого викрала Росія

У неділю, 19 листопада, до України повернули ще одного підлітка, якого росіяни викрали з тимчасово окупованої території. Про це повідомив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак.

Ще в 16 років Богдана Єрмохіна окупанти вивезли з Маріуполя до Московської області. Хлопець звернувся до президента України з проханням допомогти йому виїхати з Росії. В Україні на повернення юнака чекала рідна сестра.

«Ми були у постійній комунікації з Богданом і він вже в Україні, поруч зі своєю сестрою. Злагоджена робота команди Офісу та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця», – йдеться в повідомленні.

За словами Дмитра Лубінця, повернення відбулося у взаємодії з Державою Катар, ЮНІСЕФ, Посольством України в Білорусі за результатами перемовин з російською стороною.

«Це був тернистий шлях. Богдан пережив багато, перебуваючи в рф, але попри все він хотів бути вдома! Сьогодні його бажання здійснилося. Я впевнений, що своє 18-річчя Богдан не забуде ніколи!», – повідомив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

Нагадуємо, що в разі порушення прав, незаконного переміщення чи депортації можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за телефонами 0800501720 та 0442997408, а також сповістити електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua.

Зазначимо, що за офіційними даними правоохоронців станом на 8 версня росіяни депортували або насильно вивезли з України 19 546 дітей. Втім реальна кількість може сягати і до 300 тисяч дітей.

Нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на арешт президента РФ Владіміра Путіна як підозрюваного у незаконній депортації дітей з України. Це означає, що за межами Росії, у 123 країнах МКС, його мають заарештувати та передати до суду.

Разом із диктатором у справі фігурує й уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова. Міжнародний кримінальний суд також видав ордер на її арешт.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Лідери Конгресу США розраховують на узгодження пакета допомоги Україні до кінця року — ЗМІ

Лідери Конгресу США розраховують на узгодження пакета допомоги Україні до кінця року - ЗМІ

Лідери Конгресу сподіваються узгодити пакет військової допомоги для України та Ізраїлю, а також внести поліпшення до міграційної системи США до кінця року, повідомляє NBCnews в неділю, 19 листопада.

Зазначається, що лідери Сенату, як республіканці, так і демократи, вважають, що найкращий шлях до написання законопроєкту, який зможе пройти обидві палати й отримати підпис президента Джо Байдена, ймовірно, має йти з Сенату, де є місце для двопартійних переговорів.

Водночас, ідеться в публікації, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер, демократ від штату Нью-Йорк, дав зрозуміти, що надання додаткової допомоги буде для нього головним пріоритетом у період між Днем Подяки та Різдвом.

"Я знаю, що обидві сторони щиро піклуються про схвалення допомоги Ізраїлю та Україні, і допомоги невинним мирним жителям у Секторі Газа", — заявив Шумер у середу в Сенаті. "Тому я сподіваюся, що ми зможемо дійти згоди, навіть якщо жодна зі сторін не отримає всього, на чому наполягає. Але… ми почнемо працювати над цим негайно, коли повернемося після Дня Подяки", — цитує політика NBCnews.

У Раді сподіваються, що США ухвалять пакет допомоги Україні до кінця року

У Верховній раді сподіваються, що США найближчим часом ухвалять фінансування допомоги для України. Ймовірно, це станеться до кінця року.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народну депутатку Олександру Устінову в ефірі телемарафону.

Парламентар заявила, що США у грудні можуть ухвалити фінансування для України, Ізраїлю та Тайваню.

"Нас запевняли і сенатори, і конгресмени, що спочатку Сенат проведе пакет допомоги, в якому є Ізраїль, Україна, Тайвань і питання кордону з Мексикою. Після чого цей пакет, проголосований Сенатом, піде в нижню палату, тобто в Конгрес, в Палату представників. Але там, скоріше за все, він буде проголосований десь в середині грудня", — сказала Устінова.

На думку нардепа, рішення Білого Дому об'єднати пакети допомоги для Ізраїлю та України буде вигідним для українців. При цьому вона вважає, що прив'язка законопроекту до суперечок щодо кордону може полегшити процес йог ухвалення.

"Те, що Білий Дім подав спільний такий бюджетний запит — насправді на руку Україні. Ми своєю чергою дуже підтримували таку ініціативу і просили, щоб нас не розділяли, адже так ми зберемо більше голосів", — додала нардеп.

Що цьому передувало

Нагадаємо, 1 жовтня Конгрес США ухвалив законопроект про тимчасовий бюджет. Він не включав нового фінансування допомоги Україні, оскільки таку ініціативу вирішили розглядати окремо. Після цього президент США Джо Байден запропонував Конгресу виділити 106 млрд доларів. Більшість з цих коштів (60 млрд доларів) хочуть направити на допомогу Україні. Також пакет передбачав допомогу Ізраїлю.

Після довгих суперечок у США схвалили новий тимчасовий бюджет для уряду без допомоги Україні та Ізраїлю. Байден підписав закон, який допоміг уникнути "шатдауну".

Також відомо, що у Конгресі США точаться суперечки про посилення кордону з Мексикою. Республіканці виставили вимогу, погрожуючи не підтримати фінансування для України, якщо імміграційне законодавство не буде ухвалене.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.