Щокварталу Національний банк України публікує оновлений макроекономічний прогноз.
Липневий Інфляційний звіт 2025 року — це не просто суха статистика, а «знімок» економіки країни у важкий воєнний час. Попри триваючу агресію, економіка демонструє стійкість. Та головне питання залишається незмінним: наскільки довго вона зможе витримувати цей тиск?
Війна як головний фактор уповільнення
Повітряні атаки росії на інфраструктурні й промислові об’єкти завдають критичних втрат. Пошкоджено газову інфраструктуру — власний видобуток знижується, а імпорт зростає. Зберігається відтік населення: у липні за кордоном перебувало понад 5,6 млн осіб, що прямо впливає на доступність робочої сили.
До економічних ризиків додається кліматичний чинник: весняні заморозки та літня посуха вже вплинули на аграрний сектор. Урожай хоч і кращий, ніж торік, але не досяг прогнозованих обсягів.
Водночас, завдяки міжнародній підтримці, економіка тримається. У 2025 році очікується рекордна сума зовнішньої допомоги — $54 млрд, що не лише покриває бюджетний дефіцит, а й створює «подушку безпеки» на наступний рік.
ВВП зростає, але повільно
Реальний ВВП демонструє позитивну динаміку — близько 1% щоквартально у першому півріччі. Це мінімальне зростання, однак воно є — і це важливо. Ситуація з енергетикою — теж стабільніша, ніж у 2024-му: перебої з електроенергією не паралізують виробництво, як торік.
Якщо бойові дії триватимуть у нинішньому темпі, економічне зростання залишатиметься обмеженим — на рівні 2–3% на рік. Якщо ж ситуація стабілізується — можливе суттєве прискорення економіки.
Кадри вирішують усе — але кадрів не вистачає
Україна стикається з парадоксом: водночас і високий попит на працівників, і нестача кваліфікованої робочої сили. Причина — мобілізація, еміграція, а також загальна демографічна втрата.
Попри це, ринок праці оживає. Бізнес починає активніше залучати ветеранів, студентів, літніх людей, змінюючи підходи до кадрової політики. Це допомагає частково пом’якшити дефіцит працівників.
Зарплати зростають, але повільніше, ніж у 2024-му. Конкуренція за кваліфіковані руки збережеться і надалі, що означає: зарплати продовжать зростати, особливо в сферах, пов’язаних із відбудовою країни.
Ціни сповільнюються: інфляція — вже не найстрашніше
У НБУ кажуть, що у липні інфляція становила 14,1% р/р, і динаміка — позитивна. Це нижче очікувань і нижче показників попередніх років. Причини:
-
надходження нового врожаю;
-
стабільні тарифи на житлово-комунальні послуги;
-
контрольований валютний курс і грамотна політика НБУ.
Відтак до кінця року інфляція може опуститися нижче 10%, а у 2026 — ще менше. Це відкриває можливості для більш прогнозованого планування витрат як для бізнесу, так і для домогосподарств.
Гривня знову приваблива для заощаджень
Щоб підтримати інтерес до гривневих інструментів, НБУ зберігає облікову ставку на рівні 15,5%. Банки пропонують депозити з реальними доходами 13–16% річних, а після оподаткування — близько 10–12%.
Конкурентний інструмент — державні облігації (ОВДП), із дохідністю до 18% без податків. За перше півріччя 2025 року громадяни вклали в ОВДП майже 17 млрд грн, що свідчить про зростання довіри до гривні.
Очікувана інфляція на рівні 10–11% робить ці інструменти привабливими: реальна дохідність зберігається, що знижує попит на валюту.
Що далі?
Війна залишається основним чинником невизначеності. Але тренди чіткі:
-
економіка оживає, хоч і обережно;
-
споживча інфляція знижується;
-
інтерес до гривневих активів зростає;
-
ринок праці шукає баланс.
Якщо безпекова ситуація не погіршиться, до кінця року можливе прискорення економічного зростання, особливо на тлі відбудови та адаптації бізнесу до нових умов.
Українська економіка у 2025-му — це економіка, яка тримається завдяки гнучкості, зовнішній підтримці та внутрішній мобілізації. Її слабкі місця — безпекові ризики, нестача працівників і довгострокова невизначеність. Але ключові сигнали — позитивні. І це дає підстави для обережного оптимізму.
Читайте також: Чи вигідно відкривати депозит під час війни?