Уявіть собі українця, який успадкував будинок у селі за сотні кілометрів від свого дому. Або аграрія, що місяцями чекає в черзі, аби придбати невеликий пай землі та інвестувати у майбутнє. Для тисяч громадян ці сценарії – не гіпотетичні, а реальні.
Вони стикаються з невидимою, але міцною стіною, збудованою на застарілому принципі територіальності в українському нотаріаті. В епоху цифрових реєстрів та миттєвого доступу до інформації, вимога вчиняти нотаріальні дії у строго визначеному місці – «нотаріальному окрузі» – перетворилася на джерело неефективності, переплат та обґрунтованого невдоволення.