12 вересня минає рівно чотири роки з моменту відкриття оновленої площі Коліївщини— невеликого, але важливого історичного простору у центрі Львова.
Найменша площа міста
Площа Коліївщини вважається найменшою площею Львова — її територія складає лише 650 квадратних метрів. Вона розташована в історичній частині міста, на території колишньої єврейської дільниці. Власне, звідси й пішла одна з її найперших назв — Жидівська площа.
У різні періоди площа також мала назви Векслярська та Вексляпляц, а вже з 1950 року носить теперішню назву — площа Коліївщини. Під час оновлення простору навіть дискутували про можливість повернення однієї з давніх назв, зокрема Векслярської. Розглядали і сучасні варіанти, наприклад — площа Сусідів. Однак у підсумку назву вирішили не змінювати.
Від реконструкції до європейського визнання
Ревіталізація площі Коліївщини відбулася у 2021 році в межах міжнародного проєкту ReHERIT: Спільна відповідальність за спільну спадщину, який стартував ще у 2018-му. Проєкт реалізовувався управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, Центром міської історії, Лабораторією міського простору та відділом культури Уманської міської ради за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Під час реконструкції на площі повністю замінили всі інженерні комунікації, проклали нове освітлення, встановили вуличні меблі та історичну репліку ліхтаря. Автором проєкту стало архітектурне бюро «Рутенія».
Однак зміни були не лише зовнішні. Археологічні розкопки на площі дозволили віднайти рештки давніх споруд та криницю, яку вдалося зберегти й відновити. Цей фонтан-криниця став новим акцентом простору. Його особливістю є написи трьома мовами — ідиш, польською та українською. Це імена реальних людей — львів’ян, які колись мешкали у цьому районі.
Визнання на міжнародному рівні
Реконструкція площі Коліївщини не залишилася непоміченою. У 2022 році проєкт увійшов до фіналу Європейської премії з міського громадського простору. А вже у 2024-му — потрапив до світового збірника найкращих ландшафтних проєктів за останнє десятиліття. Таким чином, невелика площа в історичному центрі Львова стала прикладом вдалого поєднання пам’яті, архітектури та сучасного бачення міського простору.