Ініціатива щодо зниження порогу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ спрощенців, які мають до 1 млн грн доходу, може стати критичною для значної частини малого та мікробізнесу в Україні.
Про це заявила Рада бізнес-омбудсмена, зазначивши, що замість детінізації економіки такі зміни створюють підприємцям непосильні адміністративні витрати та ризик повної зупинки діяльності через блокування накладних.
У раді вказують на такі основні ризики новації:
- проєкт автоматично передбачає, що спрощенці схильні до схем і зловживань, без статистичних підтверджень. Це суперечить принципу презумпції добросовісності та підриває довіру між державою та бізнесом;
- держава недооцінює витрати підприємців. За розрахунками, річні витрати на ПДВ-комплаєнс складатимуть 2 751 грн на рік, тоді як реальні дослідження показують, що ці витрати можуть перевищувати 120 тис. грн на рік — на бухгалтерів, заповнення нових форм, навчання законодавству та врегулювання проблемних питань;
- обов’язкова реєстрація накладних підпадає під дію моніторингової системи ПДВ, яка може суттєво ускладнити щоденну діяльність малого бізнесу. Статус ризикового платника фактично зупиняє роботу, а невчасна реєстрація «вхідних» накладних позбавляє оборотних коштів.
Рада бізнес-омбудсмена також зауважує, що низка показників залишається поза увагою авторів пропозиції:
- поріг у 1 млн грн не змінювався з 2015 року;
- рішення не враховує інфляцію за 11 років. Наприклад, 1 січня 2015 року 1 млн грн = $63,4 тис., а на 1 січня 2026 року = $23,6 тис. — гривня знецінилася майже втричі;
- еквівалентний поріг з урахуванням інфляції має становити близько 4 млн грн.
Рада пропонує:
- Провести аудит СМКОР та проаналізувати, як блокування накладних вплине на нових платників, перш ніж впроваджувати зміни.
- Підняти поріг реєстрації до економічно обґрунтованого рівня, врахувавши інфляцію за 11 років.
- Впроваджувати зміни поступово, щоб уникнути шокового навантаження на економіку.