Три місяці після масштабних расових заворушень у Північній Ірландії їхні наслідки досі відчувають громади, особливо мігранти та сім’ї, які були змушені залишити свої домівки.
Увечері 9 червня в районах Белфаста почалися заворушення після поширення в соцмережах відео жорстокого нападу з ножем. Кадри, серед інших, поширили ультраправий активіст Томмі Робінсон та Ілон Маск. Відео набрало мільйони переглядів. Заклики до мирних протестів проти імміграції швидко переросли в насильство. У переважно лоялістських районах нападники підпалювали автобуси, пошкоджували будинки та переслідували людей за колір шкіри.
Марія, яка живе у східному Белфасті з двома доньками-підлітками, розповіла, що того вечора побачила через вікно людей у балаклавах. До цього вона два роки спокійно жила у своєму районі. Для Генрі, який переїхав до Белфаста з Нігерії, події стали моментом, коли він раптово відчув себе чужинцем. За його словами, люди іншого кольору шкіри опинилися в ситуації, коли не знали, чи будуть у безпеці.
Учасників заворушень закликали атакувати будинки біженців та шукачів притулку. Проте під загрозою опинилася фактично будь-яка людина не білого кольору шкіри. Нападники вигукували образи на адресу іноземців, вибивали двері та вікна. Через насильство багато людей були змушені залишити свої домівки буквально в тому, що на них було вдягнено.
За даними житлового управління Північної Ірландії, після 48 годин заворушень 76 домогосподарств офіційно звернулися по допомогу як бездомні. Водночас громадські організації вважають, що реальна кількість постраждалих значно вища, оскільки багато людей тимчасово переїхали до друзів або взагалі залишили країну. Влада й надалі оцінює фінансові та соціальні наслідки заворушень, а постраждалі громади намагаються відновити відчуття безпеки.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
Запис Страх і наслідки: три місяці після расових заворушень у Північній Ірландії спершу опубліковано на НОВИЙ ФОРМАТ.