Артур Кермальвезен, який народився завдяки донорській спермі, з дитинства не знав свого біологічного батька. За його словами, він постійно намагався вгадати, хто міг ним бути, і це викликало в нього сильне роздратування.
У 2010 році Артур познайомився з Одрі — також дитиною, народженою завдяки донорській спермі. Вони зустрілися на заході для людей, які шукають своїх біологічних родичів, і майже одразу відчули взаємний потяг.
Однак перш ніж почати романтичні стосунки, їм потрібно було переконатися, що вони не є зведеними братом і сестрою. У Парижі, де вони народилися, діяли лише два банки сперми, а багато донорів здавали матеріал неодноразово. Тому ймовірність спорідненості була цілком реальною.
З’ясувати правду у Франції виявилося непросто. Закон дозволяє проводити генетичні тести лише під контролем науковця, лікаря або судді. За використання домашніх наборів для ДНК-тестування можна отримати штраф понад €3 500. Через це популярні сервіси генетичного аналізу, зокрема 23andMe, Ancestry та MyHeritage, не продають свої набори у Франції.
Одрі, яка згодом стала юристкою та спеціалізувалася на біоетичному праві, добре знала про законодавство. Вона також розуміла, що французькі правила гарантують анонімність донорів. Їхня зустріч виявилася особливою: обоє мали люблячі сім’ї, але роками думали про невідомих людей, завдяки яким з’явилися на світ. Артур та Одрі швидко зрозуміли, що між ними є сильний зв’язок.
Щоб отримати відповідь, пара місяцями шукала лікаря, який погодився провести тест. Зрештою вони знайшли фахівця на півдні Франції, який за €900 готівкою провів генетичне дослідження. Результат приніс полегшення: Артур і Одрі не виявилися родичами. Водночас залишалося неприємне відчуття, адже лікар, фактично, порушував французьке законодавство, коли повідомив їм результат тесту.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
Запис Вони закохалися, але спершу мали з’ясувати, чи не є братом і сестрою спершу опубліковано на НОВИЙ ФОРМАТ.