Війна з Росією переходить у формат затяжної битви на виснаження, тому необхідно переформатувати пріоритети економічної політики на гру в довгу, зокрема вжити рішучих заходів щодо скорочення дефіциту держбюджету та його неемісійного фінансування, заявив голова Національного банку України Кирило Шевченко.
"Незважаючи на непопулярність таких складних рішень, зараз як ніколи важливо, щоб уряд узяв на себе політичну відповідальність та знайшов можливості для скорочення дефіциту бюджету, мінімізації емісійного фінансування дефіциту", — написав він у колонці на lb.ua.
За його словами, з початку повномасштабної війни дефіцит держбюджету значно розширився і за підсумками року може сягнути 25% ВВП (якщо вирахувати із доходів бюджету міжнародні гранти).
"На жаль, незважаючи на всі зусилля української влади та наших партнерів щодо залучення воєнних та фінансових ресурсів за кордоном, цієї міжнародної підтримки вистачає лише на часткове фінансування дефіциту бюджету", – констатував Шевченко.
Він зазначив, що в такій ситуації можна фінансувати дефіцит за рахунок запасів минулого, витрачаючи накопичені міжнародні резерви, і цим шляхом Україна за сім місяців вже скоротила їх з $31 млрд до $22,4 млрд.
"Надовго цього джерела не вистачить. Крім того, завжди потрібно мати недоторканний запас резервів на випадок реалізації найгірших сценаріїв. Більше того, стрімке зниження резервів зумовлюватиме додатковий попит на валюту та прискорюватиме повноцінну кризу платіжного балансу", – зазначив голова НБУ.
Другим варіантом є продовження емісійного фінансування, обсяг якого з початку війни вже сягнув 255 млрд грн. Це означає "одночасно обкрадати громадян через знецінення їхніх заощаджень та доходів у гривні", — зазначив Шевченко.
За його словами, у цьому варіанті вихід за окреслені межі — по 30 млрд грн щомісяця цього року, і 200 млрд грн на наступний рік — загрожує скочуванням країни до катастрофічної спіралі інфляції-девальвації-зарплат, яку Україна вже проходила в 90-х і від якої найбільше страждають найменш забезпечені громадяни, крах фінансової стабільності та втрата контролю над економічними процесами.
Глава Нацбанку додав, що навіть поточні 22,2% споживчої інфляції за рік – це скорочення майже на 1/4 реальних доходів громадян, а з урахуванням прогнозів її зростання до понад 30% та зниження до 20% у 2023 році за помірно-оптимістичним прогнозом НБУ означає зниження за три роки купівельної спроможності гривні майже вдвічі.
Як альтернативу глава Нацбанку знову закликав уряд підняти ставки за держзапозиченням, наголошуючи: незважаючи на зростання платежів у майбутньому цей варіант за своїми наслідками набагато безпечніший, ніж перераховані вище.
Додатково Шевченко рекомендує прозоро перерозподілити ресурси, які здатна генерувати економіка, на найпріоритетніші напрями: контрольовано скоротити дефіцит бюджету за рахунок зниження непріоритетних видатків та підвищення податків, які матимуть найменший негативний ефект на відновлення економічної активності.
"Потрібні рішучі заходи щодо скорочення дефіциту бюджету. Якими б непопулярними вони не видавалися, їх свідоме та контрольоване застосування є найбільш ефективним варіантом пристосування економіки до війни на виснаження та забезпечення основи для перемоги. Тому владі потрібно брати на себе відповідальність та ухвалювати непопулярні рішення, чесно пояснюючи суспільству необхідність відповідних кроків", – підсумував голова НБУ.
Він додав, що дуже важливо не зволікати з цим, оскільки що більші дисбаланси накопичуються, то складнішими і болючішими будуть майбутні рішення.
