За результатами 2024/2025 МР, за даними асоціації «Укроліяпром», завантаженість потужностей із переробки ріпаку була на рівні 65% Третина підприємств або працювала не на повну потужність, або взагалі простоювала. Причиною став дефіцит сировини на внутрішньому ринку — насамперед через стабільний та інтенсивний попит на український ріпак на зовнішніх ринках.
Щоб завантажити власні потужності з переробки, в які інвестовано сотні мільйонів доларів, і ще приблизно стільки ж буде інвестовано, щоб добудувати вже закладені об’єкти, підприємства звернулись до Кабміну та Верховної Ради з ініціативою дозволити імпорт до країни наразі забороненого до ввезення генетично модифікованого ріпаку.
Пропонується, щоб така продукція ввозилась як давальницька сировина і після переробки експортувалась. В уряді відреагували, заявивши, що відповідне рішення може бути ухвалене не раніше кінця 2026 року.
Втім, агровиробники бачать у такому підході низку ризиків, що будуть мати негативні наслідки в довгостроковій перспективі. Серед ключових — втрата Україною свого місця на світовому ринку продукції без ГМО.
Про виклики, які постають перед виробниками, говоримо з Остапом Пальчевським, комерційним директором ТОВ «Акріс Агро» (група AST), у сівозміні якого понад 70% займають олійні культури.