У вівторок, 19 листопада, Львів попрощається з військовослужбовцями Сурковим Федором, Москвитиним Назарієм та Салецьким Іваном, які захищали Україну від російських окупантів.
Про це повідомили у ЛМР.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі.
Довідово
Іван Салецький (31.08.1987-15.11.2024). Уродженець селища Підкамінь Львівської області.
Навчався у колишній Середній загальноосвітній школі №64 м. Львова. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне художнє училище».
Після завершення навчання працював столярем, також займався ремонтними роботами. За словами близьких, мав «золотий розум» та «золоті руки». Обожнював тварин.
Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на оборону Батьківщини від загарбників. Боронив суверенітет та незалежність держави у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Надалі проходив службу у складі 540-го зенітного ракетного Львівського полку імені гетьмана Івана Виговського ЗСУ.
У Івана Салецького залишилися мама, дружина та дві доньки.
Назарій Москвитин (26.05.1985-12.11.2024). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 31 м. Львова. Здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів у Професійно-технічному училищі №53.
Впродовж багатьох років працював менеджером зі збуту продукції на Приватному підприємстві «Укрриба». Захоплювався кінематографом.
Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист своєї Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на східному напрямку фронту у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Назарія Москвитина залишилися мама та брат.
Федір Сурков (03.08.1972-15.11.2024). Львів’янин.
Навчався у колишній Середній загальноосвітній школі №35. Згодом здобув професійно-технічну освіту у Львові. Після завершення навчання проходив військову службу у лавах прикордонників.
Впродовж останніх років був приватним підприємцем, займався виробництвом вишиваного одягу. У вільний час захоплювався радіоелектронікою, багато читав та подорожував.
Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України, згодом проходив службу у складі 540-го зенітного ракетного Львівського полку імені гетьмана Івана Виговського ЗСУ.
У Федора Суркова залишилися дружина, син та брат.
