У понеділок, 4 серпня, Львів попрощається з військовослужбовцями Михайлом Качинським та Юрієм Лазурком, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань, повідомили у пресслужбі ЛМР.
Чин похорону Качинського Михайла розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на полі Почесних поховань новітніх Героїв на Личаківському кладовищі.
Прощання з Юрієм Лазурком розпочнеться о 12:00 у Храмі Петра і Павла (с. Ковпин Ставок, Бродівська МТГ, Золочівський р-н). Погребення воїна відбудеться на місцевому кладовищі.
Довідково
Михайло Качинський (11.06.1981 – 29.07.2025). Уродженець села Гребінці Львівської області.
Навчався у середній загальноосвітній школі №27 м. Львова імені героя Небесної Сотні Юрія Вербицького. Згодом навчався за спеціальністю «інженер-автомобіліст» у Національному університеті «Львівська політехніка».
Працював завідувачем виробничого складу у товаристві з обмеженою відповідальністю «Фарма Лайф».
Зі слів рідних, був комунікабельним, співчутливим, люблячим та сильним духом. Завжди допомагав іншим. Професійно займався бальними танцями.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Бахмутському, Донецькому та Херсонському напрямках у лавах 63-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Героя залишилися мати, батько, брат та син.
Юрій Лазурко (07.10.1966 – 30.07.2025). Уродженець села Ковпин Ставок Львівської області.
Навчався у ліцеї №80 Львівської міської ради та середній загальноосвітній школі №30. Згодом продовжив навчання у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інфокомунікацій Національного університету «Львівська політехніка» (раніше – професійно-технічне училище № 59).
Після завершення навчання проходив строкову військову службу.
Спершу працював у правоохоронних органах, пізніше – у сфері ремонту автомобілів.
Зі слів рідних, був добрим та щирим. Захоплювався риболовлею та полюванням.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у лавах 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Героя залишилися брат та дружина брата.