Столичний міст Патона потребує ремонту. Ситуація з опорними конструкціями критична. Їх вразила корозія. Скільки ще років витримає міст, хто відповідальний за руйнацію та чому важливо зберегти іісторичну спадщину — читайте у матеріалі.
Журналістка Новини.LIVE Анна Сірик поспілкувалась з академіком, заступником директора Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України Валерієм Позняковим.
Реклама Читайте також:
Перший віцепрезидент Академії В'ячеслав Богданов заявив, що технічний стан мосту імені Євгена Патона викликає серйозне занепокоєння. Наскільки зараз ця ситуація критична?
Міст Патона дійсно знаходиться в аварійному стані. Ситуація критична, але не викликає занепокоєння, що він може впасти. Він буде працювати ще деякий час, у нього є така можливість. Скільки — важко сказати, але хочу запевнити киян, що спонтанного руйнування мосту не відбудеться. Він буде хворіти і руйнуватися поступово.
Також в цій заяві були свідчення про те, що певні частини мосту в корозії. Ми б хотіли розібратися, яка нині ситуація, які частини мосту вже фактично знищилися за ці понад 8 років бездіяльності?
Я хочу сказати, що коли було серйозне інструментальне обстеження у 2020 році, то виявили об'єми пошкоджень, тобто корозію. Причиною утворення значних корозійних ушкоджень було сміття, яке назбиралося на металевих конструкціях мосту. Тоді надали рекомендацію: терміново прибрати його. Їх виконали і руйнація мосту заповільнилась. Однак, у період з 2013 по 2022 рік — через корозію вже встигли утворитись наскрізні тріщини.
Складніша ситуація була з поперечними балками. Їх багато, але найгірший стан у тих, які знаходяться біля деформаційних швів. Вони дозволяють конструкції під час нагрівання і охолодження рухатися без руйнування. Там протікала вода і, відповідно, потрапляла на поперечні металеві конструкції і вони суттєво пошкоджені.
У 2017 році сталося провалля проїжджої частини залізобетонної плити. Двічі була така ситуація. Тоді розробили технологію, як замінити поперечну балку. Вона вимагає перекриття мосту на певний проміжок часу.
Скільки міст зможе протриматися в безпечній експлуатації для людей без ремонту? Рік, два, десять?
Декілька років він все ж таки може протриматися. Однак, для цього треба здійснювати постійний моніторинг стану. Така можливість є і ці роботи виконує "Київавтошляхміст". Це дає впевненість в тому, що аварійних спонтанних ситуацій там не відбудеться.
Якщо бездіяльність продовжиться, то міст може скластися як "картковий" будинок? Чи будуть якісь інші наслідки?
Ні, як "картковий будинок", міст не складеться. Він створений з декількох елементів конструкції, які з'єднані між собою. Якщо щось і може відбутися, то лише з одним прогоном.
Втім, якщо міст зупиниться, то слід очікувати на автомобільний колапс. Адже міст Патона конструювався з розрахунком на план забудови — Русанівка, Березняки, інші масиви, які розташовані на лівому березі міста. Він є головною артерією, яка зʼєднує два береги Києва. Тож, фактично буде паралізована частина руху, тому цього допускати не можна. Це могла б бути однієї з причин, чому міст не ремонтували.
Водночас планували якнайшвидше добудувати Подільсько-Воскресенський міст, який розвантажив би частину мосту Патона. Втім, цього не відбулося, тому зараз важко.
Я розумію навіть наших керівників міста, що його складно і страшно зупиняти. Навіть зараз в такому стані по ньому рухається досить велика кількість автомобілів за добу. Хоча зробили певні обмеження руху: заборонили переїзд фурам та іншим вантажівкам, змінили автобуси та тролейбуси на менші за розміром, обмежили кількість міг для автівок. Варто зазначити, що це ті смуги, під якими знаходяться найбільш пошкоджені балки.
Зараз ми спостерігаємо протягом десятиліття руйнацію нашого мосту Патона. Втім, це не лише споруда, яка дозволяє киянам пересуватись між берегами, а і історична цінність. Чи можна вважати міст Патона — прогресом для Української школи інженерії?
Це була революція в мостобудуванні. Були намагання побудувати мости зварні, але не цільно варні, а комбіновані. Чимало спроб виявились невдалими і руйнування ставились раптово. Людство ще мало зрозуміти, що потрібно для того, щоб мости стали зварними. Євгеній Оскарович Патон це бачив. По-перше, він був мостобудівником за фахом, а по-друге — фактично зварюванням почав займатись, коли йому виповнилось 60 років. Він поєднав це і створив зовсім нові металеві конструкції.
Для зварних мостів потрібна була нова сталь. Її тоді розробили і досі використовують в усьому світі. Найголовніше, що тоді винайшли балки, які дозволяють при відносно невеликій власній вазі витримувати навантаження — машини перш за все.
Міст Патона був названий видатною металевою зварною конструкцією ХХ століття. Це признання, я вам скажу, суттєве.
На вашу думку, хто відповідальний за те, що міст Патона знаходиться в занедбаному стані?
Важко сказати. Тут на всіх етапах кожен вніс свою негативну рису. Якщо зараз поїхати на місце і подивитися, то його не фарбували з 1953 року, а що таке фарба? А фарба — це можливість захистити металеві конструкції від корозії. Про те, що відбулося в 2013 році, я вам вже розповів. На жаль, у нас немає людей, які б були справжніми господарями у своєму домі. Немає. Якби за це переживали, знаходили б кошти, знаходили б можливість ремонтувати, підтримувати у робочому стані. Ось цього, на жаль, поки я не бачив.
Нагадаємо, очільник Деснянського району Максим Бахматов стурбований станом мосту Патона.
Також ми розповідали, чому Києві може загрожувати транспортна криза.