Повномасштабна війна України з російським агресором триває вже практично три роки. За цей час Росія, згідно з офіційними заявами, втратила близько 650 тисяч солдатів убитими і пораненими. В Україні на фронті загинуло 43 тисячі військових, близько 370 тисяч — поранені, про що на початку грудня повідомив президент Володимир Зеленський.
Під кінець третього року військові дії стали інтенсивнішими — Росія проривається по лінії фронту, прагнучи захопити якомога більше української території. Згідно зі зведеннями Генштабу України, щодня російська армія втрачає приблизно тисячі солдатів, але Кремль, судячи з усього, це не зупиняє. Москва експлуатує багаторічний метод "м'ясних штурмів", не зважаючи на втрати.
Україні складно — Київ не хоче вдаватися до такого ж методу, прагнучи вести війну за сучасними стандартами, наскільки це можливо, тобто воювати технікою, а не людьми. Для цього військовим потрібна велика кількість озброєння, про що українська влада постійно просить західних партнерів. Крім того, дається взнаки повільний темп мобілізації — військових бракує, а ті, хто перебуває на фронті, скаржаться на те, що ротації проводять украй рідко і їх немає ким замінити.
Західні союзники, постачаючи в українську армію помірними пакетами озброєння, поки що м'яко, але піднімають тему переговорів, компромісів і гарантій безпеки. Паралельно з цим віднедавна західні функціонери стали ненав'язливо підштовхувати Київ до того, щоб знизити мобілізаційний вік з 25 до 18 років.
Поки що ці заяви звучать як пропозиції, а партнери запевняють, що кінцеве рішення за Україною. Але співрозмовники РБК-Україна впевнені — незабаром зниження мобілізаційного віку може стати однією з вимог в обмін на значну допомогу.
Тиск від США і відповідь Києва
Чергова хвиля мобілізації увійшла в кризу з літа 2023 року. Черги до військкоматів вичерпалися і раптом з'ясувалося, що у ТЦК просто немає актуальних даних про мільйони військовозобов'язаних. А оновлювати інформацію про себе багато хто не поспішав. Рейди містами давали результат, але мінімальний. До того ж на загальне ставлення до мобілізації вплинули різні скандали — агресивна поведінка співробітників ТЦК, корупція у військкоматах.
Останнє спричинило рішення Зеленського звільнити разом усіх обласних голів ТЦК, що теж не було сприйнято однозначно і явно позначилося на темпах мобілізації. Про це вже набагато пізніше висловився колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, заявивши, що колишні воєнкоми були професіоналами.
Складнощі з набором людей в армію спричинили критику вже з боку самих військових, які скаржилися на якість новоприбулих. Згодом тема мобілізації стала настільки токсичною в медійному плані, що з нею не хотіли асоціюватися ані в Генштабі, ані в уряді, відмовляючись від будь-яких коментарів.
Паралельно з цим погіршувалася ситуація на фронті. Український контрнаступ, очікування від якого явно перегрілися, не вдався. Росіяни ж, у свою чергу, робили ставку на людський ресурс, який вони дозволяють собі витрачати в страшних масштабах. В Україні ж мобілізація триває, але її результат все ще явно не той, що влаштує військове командування. Для збільшення кількості потенційних призовників у квітні 2024 року Верховна Рада знизила призовний вік із 27 до 25 років.
Уперше про те, що західні партнери пропонують Києву знизити мобілізаційний вік із 25 до 18 років, ще в жовтні заявив радник глави Офісу президента Сергій Лещенко. За його словами, цю тему буквально продавлюють США, причому як демократи, так і республіканці. Основний їхній аргумент стосувався того, що під час війни у В'єтнамі американців набирали в армію з 19 років.
Українські військові на вокзалі в Києві (фото: Getty Images)
Через кілька днів це питання прокоментував міністр оборони України Рустем Умеров. Він підтвердив, що союзники зачіпають тему зниження мобілізаційного віку, але запевнив, що український уряд не ухвалить це рішення.
"Ми завжди хочемо давати вибір людині. Зараз, як ми говоримо, ми працюємо згідно з усіма нормами законодавства. У законодавстві чітко визначено — з 25 і вище. Якщо є бажання у когось прийти і служити своєму народу, ми завжди раді", — заявив Умеров на брифінгу 18 жовтня.
Цього ж дня Зеленський заявив, що у влади немає планів щодо зниження мобілізаційного віку, а ті, хто хоче вступити до лав ЗСУ, не досягнувши 25 років, можуть підписати контракт із Міноборони.
Не можна сказати, що суспільство, військові та політики розділилися на два табори. Навпаки, противників зниження мобілізаційного віку набагато більше, ніж тих, хто підтримує цю ідею. Серед останніх народний депутат і чинний військовий Роман Костенко, який у коментарях ЗМІ заявив, що в армії не вистачає саме молодих людей. Про те, що середній вік українських військових — близько 40 років, писало видання Bloomberg.
Варто зазначити, що серед тих військовослужбовців, які готові коментувати цю тему, думка Костенка поодинока. Здебільшого військові проти зниження віку, аргументуючи це тим, що 18-річні хлопці можуть виявитися не готовими до фронту. Наприклад, військовослужбовець 47 окремої механізованої бригади Олена Риж вважає, що мало хто у віці 18 років зможе винести те, що відбувається на полі бою.
"Є серед моїх побратимів люди, яким по 19-20 років, так. Але ми всі дуже різні за внутрішнім світом, за вихованням, за характером. Хтось внутрішньо, психологічно готовий, а хтось ще не готовий до цього. І просто забивати наше військо дітьми, тому що так хтось із зарубіжних партнерів захотів — для мене це неприпустимо. По-моєму, це не буде ефективно", — каже Олена Риж у коментарі РБК-Україна.
У такому ж руслі з цієї теми висловився військовослужбовець ЗСУ Артем Чапай. За його словами, 18-річні не готові до війни і як би він сам не хотів її закінчення, призовний вік знижувати не можна.
"Людські самці до 25 — це late adolescents, у них ще гальмівні центри мозку не розвинулися. Вони ще не пожили. Мобілізація з 18 і в попередніх війнах була злочином. Це діти, щоб вони про себе не думали. Найбільш абсурд помітний у США, коли до 21 не можна легально бухати, але могли забрати на війну", — написав Чапай у себе на Facebook.
У листопаді тема зниження мобілізаційного віку виникла знову. Цього разу видання Associated Press із посиланням на американського чиновника повідомило, що адміністрація Джо Байдена знову закликає Київ знизити призовний вік. Нібито цього вимагає поточна ситуація на фронті. Крім того, американські союзники натякали на те, що час Байдена в Білому домі спливає, тож, якщо Україна швидко знизить мобілізаційний вік, адміністрація нинішнього президента встигне виділити більше коштів.
Володимир Зеленський і Джо Байден у Білому домі (фото: Getty Images)
"Час спливає, адміністрація Байдена підкреслює, що в України є необхідна зброя, і тепер вона повинна швидко збільшити кількість своїх військ, якщо збирається продовжувати боротьбу з Росією", — зазначає видання.
На це знову відреагував Зеленський. 19 листопада, під час представлення плану стійкості у Верховній Раді, він знову повідомив, що мобілізаційний вік ніхто знижувати не збирається. Однак тим, хто не досяг 25 років, пропонуватимуть "мотиваційні пакети" в разі підписання контракту з Міноборони.
На початку грудня теми зниження мобілізаційного віку торкнулося видання Washington Post, зазначивши, що адміністрація Байдена "розчарована" в мобілізації в Україні в принципі. У статті йдеться про те, що у США ведуть "екстрені" переговори з Києвом, щоб виділити кошти, але водночас очікують, що Зеленський знизить призовний вік. 4 грудня тему побічно прокоментував уже сам Держсекретар США Ентоні Блінкен, по суті, підтверджуючи той факт, що дискусії з цього приводу справді ведуться. Під час чергового брифінгу він заявив, що Україна має ухвалити "важкі, але необхідні рішення" щодо мобілізації.
10 грудня Штати вже відкрито заявили про те, що готові екіпірувати новоприбулих військових, якщо Київ їх мобілізує. "Ми чітко дали зрозуміти, що якщо вони нададуть додаткові сили для участі в боях, ми і наші союзники будемо готові екіпірувати і навчити ці сили", — сказав речник Держдепартаменту США Метью Міллер під час брифінгу.
Українська сторона продовжила активно відбиватися. Зеленський заявив, що Київ не буде компенсувати нестачу зброї молодістю солдатів. Через тиждень після заяви Міллера в Україні, схоже, вперше публічно прозвучала фраза про те, що Штати знімають із себе відповідальність тим, що пропонують знизити мобілізаційний вік. Про це сказала віцепрем'єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина, додавши, що питання екіпірування солдатів не може стояти в такий спосіб — вони й так мають бути забезпечені, згідно з домовленостями.
"Я особисто сприймаю це (заяви західних чиновників про необхідність зниження віку мобілізації в Україні — ред.) як бажання зняти відповідальність за ті домовленості, які були раніше", — сказала чиновниця.
.jpg)
Ентоні Блінкен (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Той факт, що в США вже вийшли з цією заявою буквально "в лоб", щонайменше свідчить про те, що в кулуарах це питання вже давно обговорюється. Вочевидь внутрішні дискусії, як і "зливи" до місцевої преси, виявилися безрезультатними, тому в Штатах вирішили вийти з цим питанням на публіку. Хоча деякі українські функціонери заперечують сам факт тиску з боку американських друзів. Наприклад, нардеп Олександр Завітневич у коментарі РБК-Україна зазначив, що США "цікавляться" цим питанням, але не ставлять жодних ультиматумів. Крім того, за його словами, ідея зниження мобілізаційного віку ніколи не визначала характер переговорів з Вашингтоном.
"За будь-яких умов комплектування Сил оборони необхідною кількістю мобілізованих слід розглядати не тільки в контексті зниження мобілізаційного віку. Насамперед резерви слід шукати в поліпшенні системи стимулів для контрактної форми приєднання до війська, удосконалення рекрутингової компанії як на рівні МО, ГШ, так і самих підрозділів, умов проходження військової служби", — зазначив Завітневич.
Плани Трампа — чи буде новий лідер США "тиснути" на Київ
Остання станом на 18 грудня заява з цього приводу знову прозвучала від Зеленського. У коментарі Le Parisien він повідомив, що від союзників надходять "сигнали" про зниження мобілізаційного віку, які обговорюються як публічно, так і в кулуарах. І там, і там, як стверджує президент, українська сторона відповідає партнерам, що говорити про це "не чесно".
"Я вважаю, що на сьогодні це не чесна розмова. Я це публічно і не публічно лідерам говорив. Просто це не чесно. Сучасна війна інша. Без прикриття неба як можна штурмувати і йти вперед? І лідери це знають. І тому це, знаєте, такі політичні ігри", — додав Зеленський.
Дискусія про те, що Україні треба знизити мобілізаційний вік, триває вже кілька місяців. Судячи з того, що вона вийшла в публічний простір, де обидві сторони відкрито заявляють свої позиції, внутрішній діалог, найімовірніше, ще жорсткіший — у США, вочевидь, уже не тільки "цікавляться", чи можемо ми це зробити, а й акуратно протискують це питання.
Причому співрозмовники РБК-Україна серед українських і зарубіжних представників політикуму не заперечують того, що "естафету" в цій темі у Байдена може забрати новообраний президент США Дональд Трамп. А вже він, у властивій йому манері, цілком імовірно буде тиснути на Київ ще жорсткіше, ніж нинішня адміністрація.
Володимир Зеленський і Дональд Трамп (фото: Getty Images)
Трамп уже неодноразово говорив про те, що відповідальність за допомогу Україні у війні проти Росії має нести на собі насамперед Європа, а не США. Паралельно з цим команда новообраного американського президента весь цей час нав'язувала своєму електорату ідею про те, що Україна фактично програла цю війну, зазнаючи величезних руйнувань і масштабних людських втрат.
За словами співрозмовників РБК-Україна, якщо Трампу не вдасться посадити обидві сторони за стіл переговорів, що сьогодні малоймовірно, США і далі продовжить допомагати озброєнням і грошима. Але в картинці його виборця Україна програє і продовжувати постачати їй зброю просто не має сенсу.
"Тут ідея доволі проста — Київ знижує мобілізаційний вік, усі йдуть на війну і Трамп показує це своєму електорату. Мовляв, дивіться, вони всією нацією готові боротися проти агресора, жертвують буквально всім. Давайте їм допоможемо!" — говорить один зі співрозмовників РБК-Україна.
У такому разі США беруть на себе зобов'язання надати Києву істотну військову допомогу, а Україна повинна показати, що вона готова піти на крайні заходи і посилати на фронт хлопців, які ледь досягли повноліття. Цілком імовірно, що зниження мобілізаційного віку може стати однією з вимог до української влади на внутрішніх переговорних треках "у пакеті" з можливим проведенням виборів, підвищенням податків тощо.
Українські джерела на умовах анонімності зазначають, що влада буде до останнього відбиватися від цих вимог. "Ми категорично проти. Це буде дуже погано політично, економічно, демографічно, з усіх боків", — зазначає високопоставлений співрозмовник у владі.
При цьому в особистих бесідах вони додають, що значну роль у виникненні цієї теми в принципі зіграв провал мобілізації. Якби рекрутинг був ефективнішим, а скандали про корупцію та агресію з боку ТЦК не нашаровувалися один на одного щотижня, можливо, і розмови про зниження призовного віку велися б не настільки активно.
