ТОП-4 міфи про АРМА

0
37

ТОП-4 міфи про АРМА

Павло Великоречанін, заступник Голови Агентства з розшуку та менеджменту активів

АРМА – багатофункціональний державний орган зі спеціальним статусом, який у контексті російсько-української війни набуває все більшого значення.

Агентство не тільки виявляє та розшукує майно корупціонерів та інших злочинців (в Україні та за її кордонами), але й управляє арештованими активами, власниками яких є не тільки громадяни України, а й громадяни рф та рб (прямо чи опосередковано).

Безсумнівно, такий функціонал робить Агентство ворогом в очах людей та організацій, чиїм незаконним інтересам воно перейшло дорогу. То ж з лютого 2016 року – дати створення АРМА – орган постійно перебував під шаленим тиском чорного PR (що, звісно, не виключає справедливої критики з боку антикорупційних НУО через неефективну роботу органу до липня 2023 року). Тому варто виокремити міфи, що обертаються навколо функцій Агентства. Їх аналіз доводить, що «сторона обвинувачення» втратила зв’язок з реальністю.

  1. «АРМА арештовує майно, передає його конкурентам та позбавляє права власності»

У Агентства абсолютна відсутня дискреція арештовувати будь-які активи. Від слова «зовсім».

Інституція може управляти (через безпосереднє управління або реалізацію) арештованим майном тільки тоді, коли на її адресу надходять відповідні судові ухвали, ініційовані правоохоронними органами у відповідних кримінальних провадженнях. Крапка. Тому, наприклад, фраза з однієї нещодавньої статті «Олена Дума робить арешт, передачу в управління АРМА та націоналізацію найбільшого мобільного оператора України» — не несе жодного сенсу (втім, має зрозумілу чітку мету).

Далі – більше: «Українські клептократи… […] позбавляють інвесторів активів шляхом їх арешту та передачі в управління АРМА, з прицілом на конфіскацію або націоналізацію». По-перше, арешт об'єкта та припинення права власності на нього – абсолютно різні за змістом та результатом юридичні процеси. Арешт активу лише “заморожує” право власності. І навпаки: передача активу в управління іншим компаніям слугує якісним інструментом збереження економічної вартості об'єкта, який до остаточного рішення судової інстанції продовжує належати своєму власнику! Звісно, ситуація змінюється, коли саме суд ухвалює рішення про визнання особи винною та, відповідно до законодавства, у передбачений спосіб застосовує конфіскацію чи націоналізацію активів.

Наостанок ще один момент: коли у конкурсі з управління активами законно перемагає конкурент, АРМА вимагає у нього отримання дозволу на концентрацію в АМКУ. Таку процедуру, приміром, зараз проходить компанія «Карпатські мінеральні води», майбутній управитель активами «Моршинської».

Такий підхід є основоположним до всіх управителів без виключення. АРМА стоїть на засадах забезпечення як інтересів держави, так і власників активів.

  1. «Агентство досі не відкрило Реєстр арештованих активів»

Це найдивніше обвинувачення, некоректність якого підтверджується в один клік: Реєстр арештованих активів ще з 25 серпня цього року доступний за посиланням https://reestr.arma.gov.ua/#/. Станом на дату виходу цього матеріалу, у Реєстр внесено понад 167 000 записів, із них понад 49 000 стосуються передачі активів в управління, щодо яких відсутня інформація про скасування арешту.

Є чимало причин, чому АРМА, попри вимогу ст. 25 спеціального закону, не відкрило доступ до Реєстру ще до війни. Втім, вже після початку повномасштабного вторгнення силовий блок держави давав застереження щодо відкриття публічного доступу до Реєстру, адже у ньому містились об’єкти критичної інфраструктури та стратегічні підприємства, відомості про які не можна розголошувати. Вже на початку липня новим менеджментом Агентства було вжито низку заходів щодо відкриття публічного доступу до Реєстру — зі збереженням та нерозголошенням конфіденційної інформації. Тож зараз доволі дивно виглядають заяви деяких сумнівних аналітиків, зокрема експрацівників АРМА, про те, що хтось (та тільки не АРМА) домігся відкриття Реєстру. Сумно, що після вдалих кроків та здобутків знаходяться ті, яким вигідно коментувати або тільки критикувати.

Насправді питання одне — так чому ж до липня екскерівництво АРМА не ініціювало та не відкрило Реєстр? Відповідь очевидна — для приховування своєї діяльності, ручних конкурсів з відбору управителів та мізерних доходів до бюджету. Це однозначно стане предметом вивчення для правоохоронних органів.

А зараз пишеться нова історія. Очевидно, що відбулось перезавантаження Агентства. Це про прозорість і про нульову толерантність до корупції. Це вже не подобається тим, хто був причетний до непрозорих механізмів управління активами. Критика має бути достовірна та належна. І Агентство готове і надалі реагувати на судження, але виключно конструктивні, дієві та націлені на вдосконалення роботи як Реєстру, так і органу в цілому.

  1. «Конкурсні відбори та оцінки арештованого майна не проводяться»

Як свідчить офіційна Facebook-сторінка Агентства, 27 жовтня АРМА відновило проведення конкурсів на відбір суб’єктів оціночної діяльності та управителів арештованими активами.

Ключова їх відмінність від конкурсів у 2017-2022 роках полягає у використанні «Методичних рекомендацій щодо послідовності дій працівників АРМА при підготовці та в ході проведення конкурсного відбору управителів активами». Цей новий Порядок відбору передбачає проведення конкурсів відповідно до законодавства про публічні закупівлі, зобов’язує використовувати виключно систему електронних закупівель ДП "Prozorro", забезпечує недискримінаційні, конкурентні й відкриті тендерні процедури, враховує вимоги Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС та є уніфікованим з правом Європейського союзу (acquis ЄС).

Саме на такому ґрунті наприкінці жовтня АРМА оголосило про старт конкурсів на оцінку та управління групою нежитлових приміщень у столиці.

Варто також додати, що найближчим часом Кабмін має ухвалити зміни до Постанов Уряду № 719 та № 558, які вдосконалять процедуру реалізації арештованих активів та вперше в історії України впровадять можливість їх продажу за кордоном.

Вважаю, що будь-які закиди у соцмережах про торги не на Prozorro є цинічною активністю тих, хто роками саботував ефективне управління арештованими активами. Ці люди мають понести за це відповідальність.

  1. «АРМА непотрібне, адже споживає з бюджету більше коштів, ніж заробляє»

У цьому твердженні прихована небезпечна маніпуляція. Мовляв, користь державної інституції вимірюється співвідношенням її витрат та доходів. Водночас існує чимало органів, цінність яких не тільки пропорційна їх внеску до бюджету, але й враховує якість результатів їх роботи по напрямках, які напряму не пов’язані з надходженнями до державної скарбниці.

АРМА – один з таких органів влади. З січня 2017 по вересень 2023 року на функціонування Агентства державний бюджет витратив 938 251 200 грн (а не 1,375 млрд грн, як вказувалось в одному тенденційному матеріалі). Втім, з 2018 року по сьогоднішній день АРМА виявило та розшукало корупційних та російських активів на величезну суму – на понад 70 млрд грн. Частина цих коштів (а також матеріальних та нематеріальних активів) арештовується органами правопорядку й різними шляхами надходить до бюджету.

Якщо вже й говорити про надходження до бюджету власне від управління арештованими активами, то лише за 100 перших днів роботи нової команди під керівництвом Олени Думи прибуток державної скарбниці склав 30 133 167 грн, що майже аналогічно доходам за весь 2022 рік (34,8 млн грн).

Крім того, АРМА – єдиний центральний орган виконавчої влади, який уповноважений купляти «Військові облігації», які фінансово підживлюють український контрнаступ. Як свідчить звіт «Досягнення АРМА: 100 днів за нового керівництва», «…АРМА ініціювало придбання «Військових облігацій» удвічі більше ніж у 2022 році (майже на 2,5 млрд грн). Загалом Агентство ініціювало їх закупівлю на понад 3,7 млрд грн». Лише у липні АРМА списало 1,8 млрд депозитних коштів та спрямувало їх на закупівлю “Військових облігацій”.

Це один з яскравих прикладів, як потрібно працювати в інтересах держави.

Влітку 2023 року Агентство з розшуку та менеджменту активів нарешті почуло обґрунтовану критику з боку народних депутатів, профільних відомств та антикорупційних організацій та почало ліквідацію функціональних прогалин на всіх рівнях.

Втім, паралельно з внутрішньою та зовнішньою перебудовою АРМА вимушене реагувати ще й на міфотворчість про результати його роботи. На жаль, ці міфи мають руйнівний характер та загрожують ефективній діяльності Агентства, яке по всіх показниках здійснює стрімкий підйом. Важливо усвідомлювати, що ефективне управління арештованими активами та їх виявлення і розшук можуть багатьом заважати та, відповідно, не подобатись. Варто про це пам’ятати, коли наступного разу зустрічаєтесь з заголовком, де слово «АРМА» стоїть поряд зі словами «Кремль», «рейдерство» чи «корупція».