У понеділок, 18 листопада, у бразильському Ріо-де-Жанейро стартує саміт лідерів так званої "Групи двадцяти" (G20), на який вже вдруге за час повномасштабної війни не запросили Україну. Примітно, що на другий день саміту припадає символічна для України дата – 1000 день спротиву.
"Було б дуже доречно, якби тема російської агресії проти України була представлена на саміті G20, і президент України міг би взяти в ньому участь. Це наблизить мир і допоможе визначити дату і місце проведення другого Саміту миру. Ми вважаємо, що ігнорування цієї символічної дати з боку G20 продемонструє слабкість і небажання вирішувати глобальні проблеми", – заявляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
"Група двадцяти" була створена у 1999 році, як міжурядовий форум для реагування на економічні кризи. До складу "двадцятки" входять 19 найбільших економік світу та Європейський Союз, а з цього року до групи приєднався і Африканський Союз.
Хоча країни-члени G20 забезпечують до 80% світової торгівлі та охоплюють дві третини населення планети, на самітах групи не ухвалюють жодних обов’язкових рішень. Загалом, саміти G20 – це своєрідні майданчики для зустрічей "великих світу цього" та обговорень нагальних світових проблем, а тому питання російської війни проти України, ймовірно, буде у фокусі зустрічі в Ріо.
До того ж саміт в Ріо відбувається після президентських виборів в США, на яких переміг республіканець Дональд Трамп. І це, очевидно, не залишиться без уваги лідерів G20.
Чи буде Росія на саміті G20
Росія, яка входить до "Групи двадцяти", буде представлена на саміті в Ріо, але не на найвищому рівні. Російський диктатор Володимир Путін, хоч і був запрошений на саміт бразильським президентом Лулою да Сілвою, вирішив не їхати на зустріч. Замість нього на саміті буде Сергій Лавров – очільник російського МЗС.
Причиною відмови Путіна став ордер на його арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом. Ордер передбачає, що кожна країна, яка ратифікувала Римський статут, повинна арештувати Путіна, якщо він опиниться на її території. Бразилія – одна з них.
Путін вирішив не їхати на саміт G20 в Бразилію (фото: Getty Images)
І хоч Монголія, яка також ратифікувала Римський статут, вже створила прецедент, коли не арештувала Путіна під час його візиту, диктатор вирішив "не політизувати" та "не зривати" саміт, відмовившись від участі у ньому.
Це вже третя зустріч G20 за час великої війни, яку пропустить Путін. При чому, всі три саміти проходили на території країн, які вважаються дружніми до Росії та самого Путіна.
Нічого про Україну без України?
На минулому саміті G20 в Індонезії, який відбувся у 2022 році, Зеленський презентував лідерам "двадцятки" українську формулу миру, яку Київ розглядає як єдиноможливу платформу для завершення війни та досягнення справедливого миру з Росією.
Але цього року зустріч "Групи двадцяти" може стати майданчиком для іншої "формули миру" – китайсько-бразильської ініціативи "Друзі миру".
У вересні стало відомо, що Китай та Бразилія розробили власний "мирний план", який подається фактично як альтернатива українській формулі миру, але пропонує не завершити війну, а заморозити на невизначений термін, дозволивши Росії зберегти захоплені території.
Україна таку ініціативу не оцінила. Зокрема, гостро про китайсько-бразильський план відгукувався сам Зеленський. Як заявляв президент, той, хто пропонує такі "мирні плани", ігнорує реальність та допомагає Путіну отримати "політичний простір для продовження агресії".
Крім того, на початку листопада в ЗМІ були чутки про наміри Шольца створити "контактну групу" разом з Китаєм, Бразилією та Індією, щоб вести мирні переговори з РФ. А нещодавня розмова німецького канцлера з Путіним, яка стала першою за майже два роки та в якій йшлось про мирні переговори між Москвою та Києвом, лише переконує у правдивості таких повідомлень. І саміт "двадцятки" в Ріо може стати саме тим місцем, де це питання можуть винести на обговорення, принаймні – кулуарно.
Китай та Бразилія ініціювали власний "мирний план" щодо України (фото: flickr.com/palaciodoplanalto)
Та навіть якщо Шольц і вирішить вдатися до будь-яких подібних ініціатив, це навряд чи буде довгостроковим проектом, з огляду на близькі позачергові вибори в Німеччині, за результатами яких він навряд чи збереже за собою крісло канцлера. А наступник – не обов’язково буде наслідувати його позицію.
Та все ж в Києві сподіваються, що партнери не будуть обговорювати жодні плани чи домовленості за спиною України, заявляв минулого тижня міністр Cибіга.
"Ми очікуємо, що будь-який форум, будь-яке засідання буде наближати справедливий мир для України, виходячи з принципу "нічого про Україну без України". Ми ніколи не приймемо жодну ініціативу, яку розробили без України", – говорив він.
Зустріч Байдена з Сі Цзіньпіном і не лише. Чого ще чекати на саміті G20
Саміт G20 у Ріо стане останнім для Джо Байдена на посаді президента США. Тому лідери "двадцятки" матимуть чи не останню можливість обговорити з ним нагальні питання віч-на-віч, адже вже в січні в Білому домі буде новий очільник.
Зокрема, очікується, що на полях саміту Байден востаннє перетнеться з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Хоча на вихідних вони вже провели двосторонні переговори на полях зустрічі лідерів АТЕС в Перу, обговоривши серед іншого залучення КНДР до війни Росії проти України.
Саміт G20 в Бразилії – перша велика міжнародна зустріч після перемоги Трампа (фото: Getty Images)
Можливістю зустрітися з Байденом, імовірно, скористається й британський прем’єр-міністр Кір Стармер. Як писало видання The Telegraph, на зустрічі може йтись про виділення Штатами 20 млрд доларів Україні коштом заморожених російських активів до інавгурації Трампа.
Однак, як сказав в коментарі РБК-Україна експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Олександр Хара, навряд чи Україні варто чекати якихось конкретних результатів від саміту G20 в Ріо.
Щонайбільше – лідери "двадцятки" обмежаться якимись заявами щодо війни та України. Але, як показали два минулі саміти G20, навряд чи в підсумковому комюніке буде засудження Росії.
"Всі чекають Трампа. Що він буде робити щодо України, щодо Росії. І, звичайно, що він буде робити щодо Китаю. Якщо Трамп хоче припинити війну, то, звичайно, йому потрібна буде підтримка Китаю. І це може бути козирем для Пекіна", – зазначив Хара.
Крім того, на думку експерта, навряд чи британському прем’єру, чи якомусь іншому європейському лідеру, вдасться вмовити Байдена зняти "безглузді обмеження" з України.
"Дай Боже, щоб вони встигли витратити всі кошти, які виділив Конгрес, і доставити всю зброю принаймні на європейський континент, щоб потім передати нам. Бо один з варіантів, який нас може чекати, – Трамп припинить допомогу і почне тиснути на Україну", – пояснив він.
Тоді, за словами Хари, у України буде хоча б якийсь запас часу та ресурсів, щоб переконати Трампа змінити позицію щодо війни. Але це вже буде інша каденція, інший президент та інші завдання, резюмував він.
Під час підготовки матеріалу використовувались заяви глави МЗС України Андрія Сибіги, російського диктатора Володимира Путіна, українського президента Володимира Зеленського, публікації Politico, The Telegraph, а також коментар експерта з питань зовнішньої та безпекової політики та заступника голови правління БО "Інститут стратегічних чорноморських досліджень" Олександра Хари.
