Нідерланди прийняли рішення посилити безпеку своєї інфраструктури в Північному морі. Це станеться шляхом тимчасового залучення додаткового персоналу і техніки приватних компаній

Про це, як повідомля РБК-Україна, пише Reuters з посиланням на Міністерство оборони країни.

Рішення країни пов’язане з ризиками, які ідентифікувала військова розвідка Нідерландів (MIVD), зазначаючи, що об’єкти інфраструктури, такі як газопроводи та вітряні електростанції, можуть стати мішенню російських диверсій.

У квітні MIVD повідомила, що Росія також може спрямовувати зусилля на диверсії проти центрів обробки даних у регіоні Північного моря. У відповідь Нідерланди вирішили залучити приватні компанії, щоб забезпечити безпеку до введення в експлуатацію двох нових багатофункціональних допоміжних суден, які планують розгорнути у складі флоту до 2026 року.

Хоча міністерство оборони країни не розкриває, з якими саме компаніями ведуться переговори, ця ініціатива є частиною комплексної стратегії захисту стратегічно важливої інфраструктури, яка розташована в одному з найбільш завантажених судноплавних регіонів світу.

Нідерланди також виділили 41 мільйон євро для захисту своєї інфраструктури в Північному морі, що, ймовірно, демонструє серйозність загроз у цьому напрямку.

Нагадаємо, вчора стало відомо, що підводний кабель C-Lion1, що з'єднує Фінляндію та Німеччину через Балтійське море, виявився пошкодженим. Компанія повідомила про початок ремонту, який може зайняти 5–15 днів.

Кабель довжиною 1173 км з'єднує Гельсінкі та Росток, функціонуючи з 2016 року як єдиний прямий маршрут між Фінляндією та Центральною Європою.

Пізніше стало відомо, що у Балтійському морі виявлено пошкодження кабелю між Литвою та Швецією.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

В Офісі президента України провели міжвідомчу нараду. Міністерство оборони презентувало план цифровізації ВЛК.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву заступниці керівника Офісу президента України Ірини Верещук.

За словами Верещук, нарада мала на собі відразу кілька цілей:

• підвищення обороноздатності,
• забезпечення справедливості,
• боротьба з корупцією.

"Як і домовлялись два тижні тому, Міноборони презентували план цифровізації ВЛК. Головні цілі — позбутись зайвих процедур, забезпечити прозорість і швидкість", — повідомила заступник.

Вона зауважила, що під час наради було вирішено, що наприкінці цього тижня Міноборони вже винесе план цифровізації ВЛК на затвердження урядом.

"Також домовились, що до кінця року синхронізуємо дві важливі інформаційні системи МОЗ і Мінсоц: Електронну систему охорони здоров’я та Єдину інформаційну систему соціальної сфери", — наголосила Верещук.

Цифровізація ВЛК

Нагадаємо, раніше ми писали, що в Україні планують провести цифровізацію військово-лікарських комісій.

До того ж ще раніше заступник міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко підкреслила, що Міноборони вже розробило модель для цифрової реформи ВЛК.

Вона зауважила, що така реформа надасть військовозобов'язаним та військовослужбовцям можливість отримати медичний висновок "у будь-якій зручній медустанові".

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

До Бюджетного та Податкового кодексів мають внести зміни щодо зарахування ПДФО за місцезнаходженням підприємств, а не за місцем реєстрації їх юросіб. Це допоможе удосконалити механізм горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів. Подібні зміни — один з 150 індикаторів, без виконання яких 50 млрд євро, що надаються за програмою Ukraine Facility, Україна отримати не зможе.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк.

За її словами, адміністрування місцевих податків входить до переліку найбільш проблемних питань органів місцевого самоврядування у 12 основних сферах діяльності громад, на які вони самі вже неодноразово вказували. Йдеться про відсутність стимулів в ОМС щодо місцевого економічного розвитку, залучення підприємств на свою територію.

"А саме через втрату надходжень ПДФО бюджетами місцевого самоврядування через те, що юрособи сплачують його не за місцезнаходженням, а місцем своєї реєстрації. Це можна виправити тільки через зміни до бюджетного і податкового кодексів, щоб ПДФО зараховувався до місцевих бюджетів відповідно до європейської практики та удосконаливши механізм горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів. Це — один з 150 індикаторів, без виконання яких 50 млрд євро, що надаються за програмою Ukraine Facility, отримати ми не зможемо", — наголосила Шуляк.

Парламентарка також підкреслила, що питання адміністрування місцевих податків досить болюче для більшості органів місцевого самоврядування, оскільки на сьогодні немає єдності у цьому питанні: приміські об'єднані територіальні громади прагнуть, щоб податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачувався за місцем проживання суб‘єкту господарської діяльності, в той час як міська влада наполягає, щоб сплата відбувалася за місцем її ведення.

Втім, оскільки сьогодні немає технічної можливості для адміністрування ПДФО за місцем проживання — немає механізму реєстрації фізичних осіб, у парламенті схиляються до варіанту сплати за місцем ведення господарської діяльності.

Передбачуване та адекватне фінансування, зауважила Шуляк, необхідне для розвитку та підтримки спроможності на місцях впроваджувати проєкти. Через це фіскальна децентралізація, зокрема сплата ПДФО до бюджетів територіальних громад — критично важливий мотивуючий фактор для органів місцевого самоврядування. Важливо зберегти прогрес і, водночас, шукати подальші шляхи вдосконалення, включаючи приведення податкового законодавства у відповідність до найкращих міжнародних практик, наголосила нардепка.

Останнє включатиме оцінку можливостей зміни існуючої практики розподілу податкових надходжень там, де проживає платник податків, а не там, де роботодавець зареєстрований. У більш загальному плані Україна розглядатиме можливості покращення загального процесу фіскальної децентралізації, та найкращі способи збалансувати розподіл доходів та видатків центральних, місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, резюмувала Шуляк.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

У України наразі немає достатньої сили для того, щоб повернути собі кордони 1991 року. Ми готові повертати Крим дипломатично.

Про це заявив президент Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв'ю каналу Fox News.

За словами Зеленського, Україна юридично не може визнати будь-яку окуповану територію російською.

"Йдеться про ті території, які були окуповані Путіним до повномасштабного вторгнення з 2014 року. Юридично ми цього не визнаємо. Ми цього не приймаємо. З іншого боку, ми розуміємо, що поки що не маємо такої сили, щоб зі зброєю в руках відкинути Путіна на лінію 1991 року", — сказав Зеленський.

Він зауважив, що російський диктатор Володимир Путін чітко дав зрозуміти, що Крим ніколи не повернеться до рук України.

"Чи готові ви відмовитися від Криму заради мирної угоди, яка покладе край цій війні і зупинить кровопролиття в Україні? Я вже згадував, що ми готові повернути Крим дипломатичним шляхом. Ми не можемо витрачати десятки тисяч наших людей на те, щоб вони гинули заради того, щоб Крим повернувся", — підкреслив президент.

Він заявив, що розуміє, що Крим вдасться повернути Україні лише дипломатичним шляхом, а не зі зброєю у руках.

Переговори України та РФ

Наразі переговори між Україною та Росією не ведуться. Президент Володимир Зеленський наголошує, що єдиний напрямок контактів із РФ стосується обміну полоненими.

Водночас західні ЗМІ повідомляли, що Україна та Росія за посередництва Катару нібито розпочали "попередні обговорення" щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Однак ця інформація була офіційно спростована як українською стороною, так і Кремлем.

Колишній президент США Дональд Трамп заявив, що у разі повернення до Білого дому має намір одразу організувати переговори між Україною та РФ. Володимир Зеленський, у свою чергу, застеріг від поспішного завершення війни шляхом необґрунтованих компромісів.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Нідерланди передали останні винищувачі F-16 до тренувального центру в Румунії. Там українські пілоти та персонал навчаються літати.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Sky News.

Нідерланди були однією з рушійних сил міжнародної коаліції щодо постачання Україні F-16 для зміцнення її протиповітряної оборони від російського вторгнення.

Наразі країна передала останні два з 18 обіцяних винищувачів F-16.

Раніше цієї осені Нідерланди зняли з озброєння останні винищувачі F-16. Міноборони країни показало відео "офіційного прощання" з літаком.

Нагадаємо, що ще наприкінці липня Україна отримала перші винищувачі F-16 від Нідерландів.

Тоді президент Володимир Зеленський заявив, що наразі тієї кількості F-16, які вже в Україні, недостатньо, але Україна чекає на додаткові літаки від партнерів.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Про загрозу "серйозної атаки" на Україну сьогодні повідомило посольство США, призупинивши роботу на день. Пізніше в соцмережах з'явилися пости про загрозу обстрілу, які військова розвідка називає ІПСО, а МЗС розцінило повідомлення партнерів як інформаційне нагнітання.

РБК-Україна зібрало, що відомо на даний момент.

Зміст

• Які посольства закрилися і з якої причини

• Чому заговорили про російську ракету РС-26 "Рубеж"

• Чи реальна загроза "особливої атаки"

Які посольства закрилися і з якої причини

Зранку посольство США випустило попередження для американських громадян в Україні. Повідомлялося про отримання "конкретної інформації" про потенційно масштабну повітряну атаку 20 листопада.

"В якості запобіжного заходу посольство буде закрито, а співробітникам посольства дано вказівки знайти укриття на місці. Посольство США рекомендує громадянам США бути готовими негайно сховатися у разі оголошення повітряної тривоги", — йдеться в повідомленні.

Також рекомендувалося стежити за інформацією в українських ЗМІ та заздалегідь визначити місця укриттів на випадок повітряної тривоги. А у разі надзвичайної ситуації слідувати вказівкам місцевих органів.

Як повідомило іспанське агентство EFE, через можливу велику повітряну атаку на Київ закрилося посольство Іспанії. Слідом закрилося посольство Греції, а посольство Італії поширило оголошення про те, що робота триває, але сьогодні воно буде закритим для публіки.

Відповідно, своїм громадянам вони також порекомендували дотримуватись заходів безпеки, реагувати на тривоги, спускатися в укриття та уникати поїздок. А посольство Казахстану просить розглянути варіант залишити Україну чи хоча б території, наближені до місць бойових дій.

Тим часом посольства Великобританії та Польщі залишаються відкритими. Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що це один із проявів солідарності з Україною "незважаючи на підвищений напад Росії на Київ". Посольство Німеччини відкрито в "обмеженому режимі", але доступне для роботи з німецькими громадянами.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко вважає, що попередження є цілком обґрунтованим. З урахуванням інформації про накопичення ракетних запасів у Росії.

"Росіяни робили запаси ракет на серію обстрілів України протягом місяців. Це стосується ракет Х-101, які вони продовжують виготовляти, а також "калібрів" і балістики… Це потрібно розуміти і завжди пам'ятати, структурам продумувати заходи безпеки, людям – реагувати на тривоги", – написав він у Telegram і додав, що ворожі носії перебувають у стані готовності.

Ближче до 14:00 було оголошено повітряну тривогу для північних та частини центральних та західних регіонів України. Повітряні сили заявили про ракетну небезпеку для Києва, Київської, Вінницької, Черкаської, Чернігівської, Сумської та Полтавської областей.

Моніторингові канали писали про дві швидкісні цілі у напрямку Київської області. Але обидві "локаційно втрачені". Про якісь вибухи не повідомлялося і о 14:20 оголосили відбій тривоги.

Чому заговорили про російську ракету РС-26 "Рубеж"

На тлі ранкової "паніки" кілька Telegram-каналів написали, що Росія нібито може вдарити експериментальною ракетою РС-26 "Рубеж". Причому уточнювалося, що запуск нібито може відбутися з полігону Капустін Яр в Астраханській області, від якого до лінії фронту в Україні менше ніж 600 км.

Ймовірно, джерелом став канал Strategic Control, який спеціалізується на так званій OSINT-розвідці шляхом прослуховування радіочастот та моніторингу російської стратегічної авіації. І ймовірність застосування "Рубежу" пов'язана з можливою відповіддю на удари балістичними ракетами ATACMS по великому арсеналу в Брянській області.

Проте осінтери уточнили, що вся ця інформація може виявитися не більш ніж спробою Кремля чинити психологічний тиск та показати силу західним партнерам України.

РС-26 "Рубеж" — російський проект рухомого ґрунтового ракетного комплексу стратегічного призначення з міжконтинентальною балістичною ракетою. Ця ракета може оснащуватися термоядерною бойовою частиною.

Подробиць про "Рубеж" мало. Відомо про успішні випробування у першій половині 2010-х, а також про те, що у 2018 році її виключили з державної ракетної програми до 2027 року. Імовірно, вона може долати відстані до 6000 км та нести чотири боєголовки загальною потужністю 1,2 Мт у тротиловому еквіваленті.

Реальний статус на сьогодні невідомий, зазначає український профільний ресурс Defense Express. Але звертає увагу на те, що влітку у Кремлі погрожували поновити виробництво ракет середньої дальності. У випадку з "Рубежом" не йдеться про якусь унікальну ракету, вона є варіантом відомого "Тополя-М" і Москва напевно має всі можливості, щоб розгорнути виробництво РС-26.

Детальніше читайте у матеріалі "Нова балістика? Що відомо про російську ракету РС-26 "Рубеж" і чому про неї заговорили".

Чи реальна загроза "особливої атаки"

Що стосується "конкретної інформації про потенційно масштабну повітряну атаку", РБК-Україна зверталося за коментарями до військових та силових структур. Там зазначили, що на даний момент жодної інформації немає.

Але співрозмовники уточнили, що ризик ворожих атак завжди зберігається. Тому українцям радять не ігнорувати повітряні тривоги та спускатися в укриття.

Джерело РБК-Україна в посольстві США заявило, що закриття не пов'язане з оновленням російської ядерної доктрини та погрозами зниження порога для нанесення ядерного удару.

"Закриття посольства пов'язане з повітряними тривогами, включаючи можливу загрозу комбінованої атаки з використанням безпілотників і ракет, як це сталося нещодавно (вочевидь мається на увазі масований удар 17 листопада, — ред.)", — сказав він.

За словами політолога, аналітика Центру масштабування технологічних рішень Максима Несвітайлова, про якісь масштабні атаки рідко відомо наперед.

"Я думаю, це інструмент психологічного тиску. Буквально кілька днів тому була масована ракетно-дронова атака. І, як ми бачили, посольства не закривалися, ніхто не попереджав", — розповів він у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.

Як вважає співрозмовник, тиск більшою мірою спрямований на європейські країни, щоб вони не давали дозволу на удари далекобійною зброєю вглиб Росії і, можливо, налаштувати їх на паніку.

"Навіть якщо цей обстріл сьогодні трапиться, хоча з урахуванням "анонсу" та підготовки Збройних сил України, не факт, що це взагалі відбудеться. Але, наприклад, якщо це станеться, я собі слабко уявляю, чим це може особливо відрізнятись від усіх попередніх масованих ракетних обстрілів, які Росія проводить регулярно", — додав Несвітайлов.

Головне управління розвідки Міноборони України каже, що всі повідомлення про нібито особливо масований удар по містах 20 листопада — це російська інформаційно-психологічна атака.

"Дане повідомлення — фейк… Закликаємо довіряти інформації тільки з офіційних ресурсів і від прес-секретарів ГУР МО… Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги — безпечніше перечекати в укритті. Втім, закликаємо не піддаватися панічним настроям", — заявили в ГУР.

До свого поста розвідка прикріпила скрін повідомлення, в якому з посиланням на ГУР йдеться про нібито загрозу масованої атаки після 14:30 дронами та ракетами різної потужності по енергетичних, газорозподільних вузлах та стратегічних цивільних об'єктах.

Українське МЗС відреагувало на тимчасовий перехід деяких посольств на дистанційну роботу і заявило, що перебуває в контакті з партнерами щодо потенційних загроз. Але наголошує, що загроза обстрілів є актуальною з початку повномасштабного вторгнення РФ.

"Вважаємо, що для партнерів було б правильно реагувати в 1001-й день так само, як і в попередні тисячу днів, без будь-якого додаткового інформаційного нагнітання. Просимо всіх громадян України зберігати пильність, не нехтувати сигналами повітряної тривоги і слідувати до укриття в у разі небезпеки", — додали в МЗС.

При підготовці тексту використовувалися: повідомлення західних посольств в Україні, заява керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, публікація прес-служби Головного управління розвідки Міноборони, МЗС України, коментар політолога, аналітика Центру масштабування технологічних рішень Максима Несвітайлова для YouTube-каналу РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Україна та Данія узгоджують нову інвестиційну ініціативу "Данська модель 2.0". Вона передбачає посилення співпраці у виробництві зброї та розвитку технологій.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook міністра оборони України Рустема Умєрова.

Умєров провів зустріч із данським колегою Троельсом Лундом Поульсеном у рамках робочого візиту до Данії.

Одним із ключових питань стало обговорення нової інвестиційної ініціативи під назвою "Данська модель 2.0", яка передбачає посилення співпраці у виробництві зброї та розвитку технологій.

"Цей формат включає взаємовигідну співпрацю, зокрема інвестиції в українські оборонні й технологічні компанії, прискорення постачання озброєнь і доступ Данії до сучасних військових технологій", — зазначив глава Міноборони.

За словами Умєрова, вони з Поульсеном домовилися опрацювати деталі цієї моделі, яка стане важливим кроком у зміцненні Сил оборони України.

"Високо цінуємо підтримку Данії через "Данську модель" фінансування українського оборонно-промислового комплексу. Ця ініціатива вже довела свою результативність, і ми домовилися продовжити її розвиток. Лідерство Данії в цьому питанні — приклад для інших країн!", — наголосив міністр.

Допомога Україні від Данії

Нагадаємо, Данія стала першою країною НАТО, яка погодилася безпосередньо надати кошти українській оборонній промисловості.

Зокрема, у липні країна замовила для українських захисників 18 самохідних артилерійських установок "Богдана".

Вчора повідомлялося, що Данія виділить 1 млрд данських крон (близько 96 млн доларів) на військову допомогу Україні. Кошти призначені для української оборонної промисловості.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.