Європейська Комісія запропонувала внести поправки до регламенту Євроюсту, які нададуть агентству законну можливість збирати, зберігати та обмінюватися доказами воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами в Україні.

Відповідне оголошення в понеділок у Брюсселі зробив представник Єврокомісії Крістіан Віганд. "Сьогодні комісія запропонувала поправки до регламенту Євроюсту. Як вам відомо, триває велика робота, щоб підтримати розслідування злочинів війни, скоєних в Україні, та зміцнити Євроюст. Через війну складно безпечно зберігати докази в Україні. Дуже важливо, щоб докази, такі як відео та аудіозаписи, було збережено, щоб забезпечити притягнення до відповідальності осіб, які скоїли злочини в Україні", — повідомив він.

Віганд нагадав, що з березня Євроюст уже підтримує Спільну слідчу групу ЄС, яка розслідує ймовірні воєнні злочини, скоєні в Україні. "Хоча Євроюст має практичний досвід роботи з міжнародними злочинами, чинні правила не призначені для такої ситуації чи злочинів такого масштабу. Тому необхідно переглянути правову основу Євроюсту", — пояснив представник Єврокомісії ухвалене рішення.

Визнання парламентами дій РФ в Україні актом геноциду є політичним, доказову базу збирати складно, але перспективними в цьому контексті можуть бути розслідування примусового переміщення українських дітей на окуповані території та в РФ, заявила генпрокурор Ірина Венедіктова.

В ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання про те, чи можна говорити про кваліфікацію "геноцид" злочинів окупантів у Маріуполі, Київській області та інших регіонах після визнання геноциду Верховною Радою, парламентом Естонії, генпрокурор сказала: "Це ж політична історія. Ми, прокурори, будемо дивитися на ті докази, які є. Тому заяви від парламентів – це важливі політичні заяви, але, на жаль, доказової бази вони не мають".

"Коли прокурор Хан (прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан – ІФ) був у Києві і його запитали, він сказав: "Дайте мені компетенцію розслідувати геноцид, і я почну розслідувати, а далі подивимося, що буде", — сказала Венедіктова.

При цьому генпрокурор зазначила: "Примусове переміщення дітей може бути перспективною ланкою щодо доказової бази стосовно геноциду".

Говорячи про те, якими мають бути докази на підтвердження геноциду в юридичному сенсі, генпрокурор пояснила: "Ми розкладаємо склад злочину: треба довести, що є знищення конкретної групи з конкретною метою. Тут буде історія знищення цивільного не просто як однієї особи, а цивільного, тому що він належить до конкретної національної групи. Й цей намір треба буде довести в кожному випадку. Чому ця лінія з депортацією дітей перспективніша в розслідуванні? Тому що ми маємо встановити, що були діти тут, а тепер вони там і що їх перемістили в такий-то спосіб із таким-то наміром".

За словами генпрокурора, геноцид у всіх випадках важко доводиться, це вкрай серйозний злочин.

"Я як громадянин України вважаю, що геноцид справді є, тому що в Путіна намір не забрати схід, а вбити Україну як державу і вбити українців як націю. Ті, хто згоден бути малоросами, – залишаться живими, а ті, хто будуть говорити, що вони українці, тих знищать. Це я кажу як громадянин. А як прокурор я маю це довести", — акцентувала увагу Венедіктова.

Генпрокурор повідомила, що вже є підозра російському журналістові Гаспаряну за заклики до геноциду, також українські прокурори одразу взяли в роботу статтю, опубліковану в РІА, наразі завершуються експертизи.

"У кожній справі ми повинні проводити слідчі дії належним чином, бо потім, якщо прокурор МКС забере справу до себе в Гаагу, він має бачити, що ми тут не просто так у власних інтересах розслідували, а розслідували об'єктивно", — резюмувала генпрокурор.

Держсекретар США Ентоні Блінкен у понеділок заявив, що американське посольство в Києві може відновити роботу в найближчі "пару тижнів".

"Щодо посольства, з наступного тижня наші дипломати повернуться в Україну, потім ми розпочнемо процес розгляду питання про відкриття самого посольства в Києві", — сказав Блінкен журналістам у Польщі після візиту в Україну.

"Я думаю, це відбудеться протягом кількох тижнів", — додав він, трансляцію брифінгу здійснював канал NBC News.

Держсекретар США зазначив, що в цьому питанні Вашингтон діє "акуратно", пріоритетом залишається гарантування безпеки американського дипломатичного персоналу.

Крім того, у заяві Держдепу йдеться, що Блінкен повідомив про намір президента Джо Байдена висунути кандидатуру Бріджит Брінк на посаду посла США в Україні. Наразі Брінк очолює дипломатичну місію США у Словаччині.

"Якщо кандидатуру буде затверджено, посол Брінк очолить із повною самовідданістю нашу дипломатичну місію в Україні", — наголошується в заяві.

Брінк також раніше працювала старшим радником та заступником помічника держсекретаря у Бюро у справах Європи та Євразії Держдепу. Вона в різні часи займала посади заступника глави дипмісії США в Ташкенті та в Тбілісі.

Для тримання російських військовополонених в Україні "розморожено" дві колонії, але 60 місць тимчасового тримання, де може бути розміщено до 2 тис. осіб, поки що перекривають потреби, зазначає генеральний прокурор Ірина Венедіктова.

В ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання про те, чи є в Україні місця для тримання російських військовополонених, генпрокурор розповіла, що до війни не було спеціальних місць для тримання військовополонених, тому в перші дні війни було проведено плідну роботу з Мін'юстом, Міноборони, було підписано наказ та створено спеціальні місця тримання військовополонених.

"Є дві колонії, які "розморозили" під тримання військовополонених, але навіть ті 60 місць тимчасового тримання, де може бути розміщено до 2000 осіб, на сьогодні повністю перекривають наші потреби", — наголосила Венедіктова.

Вона також звернула увагу: "Це важлива історія для того, щоб продемонструвати світові — ми під міжнародним гуманітарним правом, під Женевськими конвенціями і ми поважаємо закон".

Через обстріли залізничної інфраструктури в понеділок уранці затримуються 19 пасажирських поїздів — 18 далекого прямування та один "Інтерсіті+", повідомляє голова АТ "Укрзалізниця" (УЗ) Олександр Камишін у своєму телеграм-каналі.

"Інтерсіті+" вже їде, більшість потягів далекого прямування теж уже поїхала", — уточнив він.

Крім того, як повідомила АТ "Укрзалізниця" у своєму телеграм-каналі, затримуються також такі приміські потяги: №6250 Бердичів-Козятин (+1:30); №6252 Шепетівка-Козятин (+1:30); №6301 Козятин-Жмеринка (+1:23); №6304 Жмеринка-Козятин (+30 хв); №6343 Жмеринка-Гречани (+1:25); №6342 Гречани-Жмеринка (+10 хв); №804/803 Рівне-Львів (+1 год.); №816/815 Львів – Чернівці (+1:35); №6041 Тернопіль-Львів (+42 хв); №6042 Львів-Тернопіль (+1:22); №6353 Здолбунів-Ковель (+1:17); №6092 Львів-Здолбунів (ще не вирушив); №6093 Здолбунів-Львів (ще не вирушив, затримка більше ніж година); №6187 Львів-Мукачево (затримано на станції Скнилів +20 хв).