Шлях ветерана: виклики, стереотипи та перспективи

Українське суспільство переживає складний період, обтяжений воєнними викликами, що безпосередньо впливають на життя кожного громадянина. В цьому контексті, питання, пов'язані з ветеранами, набувають особливої актуальності та ваги. Важливість усвідомлення воєнних реалій та оцінки війни як тривалого процесу, що вимагає не лише стратегій виживання, але й згуртування нації, стає ключовою для збереження української ідентичності та підтримки громадян.

Ветерани, які повертаються з фронту, зіштовхуються з рядом складнощів, що включають проблеми адаптації до цивільного життя, соціальної ізоляції, психологічних розладів, а також недостатньої підтримки з боку держави. Ці виклики не лише впливають на особисте життя ветеранів, але й створюють певні соціальні ризики та загрози. Відтак, зростає потреба у глибокому соціологічному дослідженні цих питань, щоб не лише зрозуміти громадську думку, але й виявити нові соціальні тенденції та потреби різних верств населення, зокрема ветеранів. Аналіз їхнього ставлення до сучасних реалій, їхніх потреб та проблем є критично важливим для ефективної роботи виконавчої влади, встановлення конструктивного діалогу в рамках громадянського суспільства та взаєморозуміння і соціальної взаємодії.

Виклики

Однією з ключових проблем, з якою стикаються ветерани після повернення з фронту, є питання працевлаштування. В умовах масштабної мобілізації, що відбулася з початку повномасштабного вторгнення, та повернення на службу значної кількості ветеранів, важливим аспектом є забезпечення можливості повернення на попереднє місце роботи після демобілізації, що гарантується українським законодавством.

Водночас військовий досвід може суттєво впливати на світогляд, життєві пріоритети та плани ветеранів. Український ветеранський фонд у своїх дослідженнях зосереджується на вивченні настроїв військовослужбовців та ветеранів щодо можливості повернення на попереднє робоче місце чи започаткування власної справи. Це питання було вперше порушено у лютневому онлайн-опитуванні в рамках дослідження “Потреби ветеранів 2023” і детально розглянуто у дослідженні “Потреби та перешкоди ветеранів при працевлаштуванні 2023”.

Аналізуючи результати цих опитувань, можна визначити декілька ключових тенденцій:

1. Існує значна непевність серед ветеранів щодо повернення на попереднє робоче місце після демобілізації. Близько третини респондентів у кожному з досліджень виявили труднощі з відповіддю на це питання.

2. Кількість ветеранів, які планують повернутися на попереднє місце роботи після демобілізації, зменшилася порівняно з тими, хто не має таких планів. Якщо у лютневому опитуванні більшість респондентів планували повернутися на своє місце роботи, то у липневому опитуванні їх частка знизилася до третини. У актуальному опитуванні також близько третини ветеранів висловили намір обов’язково повернутися або скоріше повернутися на своє місце роботи після демобілізації.

Дані нашого нового дослідження “Портрет ветерана”, які презентовані Українським ветеранським фондом та Мінветеранів 20 листопада, свідчать про складність процесу адаптації ветеранів до цивільного життя та необхідність розробки ефективних механізмів підтримки та допомоги у працевлаштуванні після повернення з фронту.

Стереотипи

Стереотипи та стигматизація, з якими стикаються ветерани після повернення з фронту, є важливими аспектами, що впливають на їхню адаптацію в суспільстві. Результати вересневого опитування Соціологічної групи “Рейтинг” відображають сприйняття суспільством різних аспектів життя ветеранів після їх повернення з російсько-української війни.

Серед основних ризиків, які відзначає суспільство, є психоемоційна нестабільність (32%), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (31%), відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (28%), проблеми з оформленням соціальних пільг (28%) та відсутність роботи (22%). Ці дані свідчать про глибокі виклики, з якими, на думку громадян, стикаються ветерани, і вказують на потребу в комплексній підтримці.

З іншого боку, суспільство вважає малоймовірними такі ризики для ветеранів, як самогубства та порушення законів, участь у злочинності – кожний з цих ризиків отримав по 11% відповідей. Це свідчить про те, що суспільство не сприймає ветеранів як потенційну загрозу, але водночас визнає наявність серйозних проблем, з якими вони можуть зіткнутися.

Щодо рівня поінформованості громадян про проблеми ветеранів, то результати опитування показують позитивну тенденцію. У вересні 2023 року 18% опитаних вважали себе “добре поінформованими”, а 35% – “скоріше поінформованими” щодо проблем ветеранів. Це зростання у порівнянні з січнем 2023 року, коли “добре поінформованими” вважали себе 8%, а “скоріше поінформованими” – 29%. Ці дані свідчать про зростаючу увагу суспільства до питань, пов’язаних з ветеранами, та необхідність продовження інформаційної кампанії для подолання стереотипів та стигматизації.

Подолати стигму

Опитування, проведене Соціологічною групою “Рейтинг”, відкриває важливі аспекти у сприйнятті ветеранів українським суспільством. Виявлені проблеми, такі як психоемоційна нестабільність, фізичне здоров’я, відсутність адаптованих робочих місць, та труднощі з оформленням соціальних пільг, вказують на глибокі виклики, з якими стикаються ветерани. Однак, ці дані також відображають ризик стигматизації, який може виникати через неповне або спотворене розуміння цих проблем у ширшому суспільстві.

Створення стереотипів про ветеранів, які базуються на неповній інформації, може призвести до негативних наслідків. Такі стереотипи можуть обмежувати можливості ветеранів у суспільстві, впливати на їхнє самопочуття та сприяти соціальній ізоляції. Наприклад, уявлення про те, що всі ветерани страждають від психічних розладів, може ускладнити їхнє працевлаштування та соціальну адаптацію.

Важливо, щоб суспільство розуміло, що ветерани — це не однорідна група, а люди з різним досвідом та потребами. Тому підтримка ветеранів повинна бути комплексною та індивідуалізованою. Це включає не тільки забезпечення доступу до медичної допомоги та соціальних послуг, але й створення умов для їхньої ефективної соціальної та професійної інтеграції.

Для подолання стигматизації важливо проводити освітні кампанії, які б роз’яснювали реальні виклики, з якими стикаються ветерани, та сприяли б формуванню більш об’єктивного та емпатичного ставлення до них у суспільстві. Також важливою є робота з медіа та громадськими організаціями для забезпечення більш збалансованого та точного висвітлення питань, пов’язаних з ветеранами. Врешті-решт, залучення ветеранів до громадського діалогу та рішення, що стосуються їхнього добробуту, є ключовим для забезпечення їхньої повноцінної інтеграції у суспільство.

Загалом, для покращення становища ветеранів та їхнього сприйняття у суспільстві необхідний комплексний підхід, який включає як політичні, так і соціальні ініціативи, спрямовані на підвищення рівня обізнаності, поваги та підтримки ветеранів.

Перспективи

Аналіз нашим Фондом ситуації щодо ветеранів в Україні, заснований на соціологічних дослідженнях та опитуваннях, вказує на критичну потребу в комплексному підході до розв'язання їхніх проблем. Суспільство стикається з викликом у вигляді розриву між сприйняттям ветеранів громадськістю та реальними відчуттями та переживаннями самих ветеранів. Цей розрив виявляється у відсутності поваги, стигматизації та недостатньому розумінні проблем, з якими стикаються ветерани після повернення до цивільного життя.

Важливо, щоб держава, громадські організації та громадяни працювали разом, щоб забезпечити ветеранам належну підтримку, включаючи медичну допомогу, психологічну підтримку, допомогу у працевлаштуванні та соціальну адаптацію. Необхідно також зосередитися на підвищенні обізнаності громадськості про виклики, з якими стикаються ветерани, та сприяти культурі взаємоповаги та взаєморозуміння між ветеранами та цивільним населенням.

Законодавчі та політичні ініціативи повинні бути спрямовані на захист прав та інтересів ветеранів, забезпечуючи їм гідні умови життя та соціальну справедливість. Водночас кожен громадянин має відігравати активну роль у підтримці ветеранів, від виявлення поваги та вдячності до участі у програмах та ініціативах, спрямованих на покращення їхнього життя.

У підсумку, розв'язання проблем ветеранів в Україні вимагає злагоджених зусиль усіх секторів суспільства, що сприятиме не лише поліпшенню умов життя ветеранів, але й зміцненню соціальної згуртованості та стабільності в країні.

У Раді сподіваються, що США ухвалять пакет допомоги Україні до кінця року

У Верховній раді сподіваються, що США найближчим часом ухвалять фінансування допомоги для України. Ймовірно, це станеться до кінця року.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народну депутатку Олександру Устінову в ефірі телемарафону.

Парламентар заявила, що США у грудні можуть ухвалити фінансування для України, Ізраїлю та Тайваню.

"Нас запевняли і сенатори, і конгресмени, що спочатку Сенат проведе пакет допомоги, в якому є Ізраїль, Україна, Тайвань і питання кордону з Мексикою. Після чого цей пакет, проголосований Сенатом, піде в нижню палату, тобто в Конгрес, в Палату представників. Але там, скоріше за все, він буде проголосований десь в середині грудня", — сказала Устінова.

На думку нардепа, рішення Білого Дому об'єднати пакети допомоги для Ізраїлю та України буде вигідним для українців. При цьому вона вважає, що прив'язка законопроекту до суперечок щодо кордону може полегшити процес йог ухвалення.

"Те, що Білий Дім подав спільний такий бюджетний запит — насправді на руку Україні. Ми своєю чергою дуже підтримували таку ініціативу і просили, щоб нас не розділяли, адже так ми зберемо більше голосів", — додала нардеп.

Що цьому передувало

Нагадаємо, 1 жовтня Конгрес США ухвалив законопроект про тимчасовий бюджет. Він не включав нового фінансування допомоги Україні, оскільки таку ініціативу вирішили розглядати окремо. Після цього президент США Джо Байден запропонував Конгресу виділити 106 млрд доларів. Більшість з цих коштів (60 млрд доларів) хочуть направити на допомогу Україні. Також пакет передбачав допомогу Ізраїлю.

Після довгих суперечок у США схвалили новий тимчасовий бюджет для уряду без допомоги Україні та Ізраїлю. Байден підписав закон, який допоміг уникнути "шатдауну".

Також відомо, що у Конгресі США точаться суперечки про посилення кордону з Мексикою. Республіканці виставили вимогу, погрожуючи не підтримати фінансування для України, якщо імміграційне законодавство не буде ухвалене.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Умєров обговорив з головою Пентагону майбутню зустріч «Рамштайн»

Міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін провів переговори зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Пентагону.

"Міністр оборони США Ллойд Остін обговорив сьогодні телефоном із міністром оборони України Рустемом Умєровим останні події в Україні", — ідеться в повідомленні.

При цьому наголошується, що вони також обговорили плани наступної контактної групи з питань оборони України, яка має відбутися практично наприкінці цього тижня.

17 засідання "Рамштайн"

Нагадаємо, що наступне засідання Контактної групи з оборони України стане вже 17-м. Спочатку зустріч анонсували у США. Як нещодавно заявила заступник глави Міністерства оборони США Сабріна Сінгх, "Рамштайн" проведуть у середині листопада. Проте точної дати вона не назвала.

Також вона додала, що американська сторона продовжить постачати Україні військову допомогу, проте розмір пакетів буде зменшено.

Що відомо про минуле "Рамштайн"

Попереднє засідання контактної групи відбулося 11 жовтня у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. За результатами якого Україна отримала фінансову та військову допомогу від країн-партнерів.

Особливістю минулого "Рамштайну" було те, що на ньому особисто був присутній президент України Володимир Зеленський. Він порушував питання надання Україні додаткових систем ППО та боєприпасів для артилерії, які у США назвали пріоритетом при наданні допомоги.

Детальніше про підсумки минулого "Рамштайну" — читайте у матеріалі РБК-Україна за посиланням.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Зеленський змінив командувача Медичних сил ЗСУ

Президент Володимир Зеленський змінив командувача Медичних сил Збройних сил України.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звернення голови держави.

"Сьогодні є важливе кадрове рішення. За поданням міністра оборони змінив командувача Медичних сил Збройних сил України", — заявив він.

За словами Зеленського, замість генерал-майора медичної служби Тетяни Остащенко новим командувачем призначено генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука. Він наразі обіймає посаду начальника Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" у місті Києві.

"Завдання очевидне — і про це неодноразово говорилося в суспільстві, зокрема у спільноті наших бойових медиків, — потрібен принципово новий рівень медичного забезпечення наших воїнів", — заявив він.

Зеленський зазначив, що зокрема, необхідно від якісних турнікетів до повної цифровізації та прозорості в постачанні, від якісного тренування до щирої комунікації з бойовими медиками в тих підрозділах, де медицина розгорнута дійсно правильно та дійсно ефективно.

"Досвід ефективності конкретних підрозділів має бути поширений на всі сили оборони", — додав він.

На сайті Офісу президента вже зʼявилися укази про зміни в Медичних силах ЗСУ.

Заява Умєрова

Міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що зробив подання президенту щодо заміни командувача Медичних сил ЗСУ.

"Вважаю, що причини такого кроку очевидні для всіх, хто бʼється в лавах Сил оборони України, та усіх, хто допомагає. Відповідна проблематика обговорювалась багато разів. Настав час вирішувати проблеми медичного забезпечення наших воїнів", — написав він у Facebook.

Анатолій Казмірчук

Український військовий лікар, начальник Національного військово-медичного клінічного центру "ГВКГ" (з 2012 року). Заслужений лікар України, доктор медичних наук. Народився 26 червня 1970 року в селі Шевченкове Хмельницького району Вінницької області.

У 1993 році закінчив факультет підготовки лікарів для Військово-морського флоту Військово-медичної академії імені С. М. Кірова. З 1993 по 1996 рік був слухачем факультету підготовки військових лікарів Української військово-медичної академії. Після закінчення обіймав посаду начальника відділення загальнолікарської допомоги Центрального відділення поліклініки Міністерства оборони України.

З 2011 по 2012 рік — провідний терапевт Головного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь". 23 липня 2012 року наказом Міністра оборони України Казмірчука призначено начальником Головного військово-медичного клінічного центру "ГВКГ".

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

В Україні змінили вартість платних номерних знаків для авто: що відомо

Відтепер вартість номерних знаків на визначені цифрові комбінації для мопедів, причепів та мотоциклів встановлюється на єдиному рівні.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство внутрішніх справ України.

"Уряд змінив вартість платних номерних знаків для авто. Відтепер їх вартість на визначені цифрові комбінації для мопедів, причепів та мотоциклів встановлюється на рівні 2000 грн", — повідомили в МВС.

Окрім того, з урахуванням високого попиту й обмеженої пропозиції змінено вартість окремих платних номерних знаків, а саме:

номерні знаки 0001, 0007 та 7777 — 80 000 гривень; чотири одинакові цифри (окрім 6666 та 7777) — 50 000 гривень; послідовні комбінації цифр від 0002 до 0005, 0008 та 0009 — 50 000 гривень; двох послідовних пар однакових цифр — 15 000 гривень; з послідовних цифр 0123 та 1234 — 15 000 гривень; починаються із двох нулів, а наступні цифри не однакові — 10 000 гривень.

Водночас ураховуючи низький попит і високу пропозицію суттєво зменшено вартість номерних платних знаків із цифрою "6", а саме:

цифр 0006 та 6666 — 10 000 гривень; із чотирьох цифр — двох послідовних пар однакових цифр, одна з яких 66 — 4000 гривень; із чотирьох цифр, три з яких 6 та розташовані підряд — 4000 гривень.

Важливо, що оновлена вартість платних номерних знаків вказана без урахування ПДВ, і стосується автомобілів та автобусів.

В міністерстві наголосили. що платні цифрові комбінації номерних знаків видаються виключно за бажанням особи. Тим часом як переважна більшість номерних знаків (цифрових комбінацій) є безплатними.

"Наявність вільних номерних знаків у сервісних центрах МВС та їх вартість можна перевірити у спеціальному сервісі", — заявили в міністерстві.

Зміни для водіїв у 2023 році

Раніше Верховна Рада підтримала законопроект № 7354, який дозволить українцям самостійно проходити теоретичну частину перед іспитом на отримання посвідчення водія.

Нещодавно уряд України вніс зміни до Правил дорожнього руху. Відтак ПДР стали більш наближені до стандартів Європейського союзу.

Також повідомлялось, що в Україні внесли зміни до Правил дорожнього руху, які торкнулися навчальних транспортних засобів. Букву "У" вирішили замінити на букву "Н".

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Ситуація на фронті сьогодні 19 листопада

Українські військові утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. При цьому вони продовжують завдавати вогневого ураження російським загарбникам.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на зведення Генштабу ЗСУ в Facebook.

Атаки росіян

Протягом доби відбулось 45 бойових зіткнень. Ворог завдав 16 авіаційних ударів, здійснив 41 обстріл з РСЗВ по позиціях українських військ та населених пунктах.

Також, противник атакував ударними БпЛА типу Shahed-136/131 об’єкти критичної інфраструктури України. В результаті бойової роботи силами та засобами протиповітряної оборони знищено 15 з 20 "шахедів".

Внаслідок російських терористичних атак є поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура.

Ситуація на фронті

Оперативна обстановка на сході та півдні України залишається складною.

На Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань не виявлено. Визначені підрозділи збройних сил білорусі виконують завдання у прикордонних з Україною районах.

На Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає військову присутність у прикордонних районах, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність, здійснює обстріли населених пунктів з території рф, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону України.

Артилерійських та мінометних обстрілів ворога зазнали близько 20 населених пунктів, серед них Янжулівка, Михальчина Слобода, Леонівка Чернігівської області; Ходине, Голишівське, Басівка, Миропільське, Новодмитрівка Сумської області; Козача Лопань, Вовчанськ, Бочкове, Бударки Харківської області.

На Куп’янському напрямку ворог безуспішно вів штурмові дії в районах Синьківки, східніше Петропавлівки та Іванівки Харківської області, де Силами оборони відбито 7 атак. Завдав авіаційного удару біля Петропавлівки Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема, Дворічна, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Харківської області.

На Лиманському напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів. Завдав авіаційних ударів в районах Серебрянського лісництва Луганської області та Ямполівки Донецької області. Від ворожих артилерійських та мінометних обстрілів постраждали близько 10 населених пунктів, серед них Невське, Білогорівка Луганської області та Торське, Серебрянка, Верхньокам'янське, Спірне, Роздолівка Донецької області.

На Бахмутському напрямку ворог вів штурмові дії поблизу Кліщіївки та Андріївки Донецької області, де наші воїни відбили 11 атак. Під артилерійським та мінометним вогнем окупантів опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема, Маркове, Богданівка, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка, Нью-Йорк Донецької області.

На Авдіївському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії південніше Новокалинового, східніше Новобахмутівки, Сєверного та Авдіївки Донецької області, де Силами оборони відбито 9 атак. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали понад 15 населених пунктів, серед них Суха Балка, Керамік, Тоненьке, Яснобродівка, Нетайлове, Невельське Донецької області.

На Мар’їнському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Мар’їнки та Побєди Донецької області, де Силами оборони відбито 13 атак. Під артилерійським та мінометним вогнем окупантів опинилися Красногорівка, Георгіївка, Мар’їнка, Побєда, Новомихайлівка.

На Шахтарському напрямку противник вів безуспішні штурмові дії західніше Старомайорського Донецької області. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали близько 10 населених пунктів, зокрема, Водяне, Богоявленка, Пречистівка, Благодатне, Старомайорське, Рівнопіль Донецької області.

На Запорізькому напрямку загарбники наступальних (штурмових) дій не вели. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали понад 20 населених пунктів, серед них Левадне, Малинівка, Чарівне, Оріхів, Новоандріївка, Степове Запорізької області.

На Херсонському напрямку артилерійських обстрілів противника зазнали Херсон, Тягинка, Іванівка, Токарівка Херсонської області та Очаків Миколаївської області.

Наступ ЗСУ

Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку та наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку. Українські військові завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту.

Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику.

Втрати росіян

Протягом доби авіація Сил оборони завдала два удари по районах зосередження особового складу противника.

Підрозділи ракетних військ уразили район зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а також три склади боєприпасів противника.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Вибори президента США. Трамп вперше обігнав Байдена в опитуваннях

Рейтинг діючого президента США Джо Байдена впав до найнижчого рівня за весь період його президентства.

Як повідомляє РБК-Україна, про це свідчить опитування NBC.

Як свідчать дані опитування, більшість усіх виборців не схвалюють підхід Байдена до зовнішньої політики та війни між Ізраїлем і ХАМАС. Також воно показує, що Байден вперше поступився рейтингом своєму попереднику — Дональду Трампу.

Зокрема, більшість демократів вважає, що Ізраїль зайшов занадто далеко у своїх військових діях у Газі. Так серед виборців віком від 18 до 34 років, 70% не схвалюють те, як Байден веде війну.

Згідно з опитуванням, 40% зареєстрованих виборців схвалюють роботу Байдена, тоді як 57% не схвалюють, що свідчить про найнижчий рівень схвалення Байдена (і високий за весь час несхвалення) у опитуванні з того часу, як він став президентом.

Зовнішня політика Байдена

Наразі дії Байдена у зовнішній політиці схвалюють лише 33%, це на 8 пунктів менше, ніж у вересні. Зокрема 62% виборців, у тому числі 30% демократів, заявили, що вони не схвалюють зовнішню політику президента.

І лише 34% усіх виборців схвалюють те, як Байден веде війну між Ізраїлем і ХАМАС, проти 56%, які кажуть, що не схвалюють.

Вибори 2024 у США

У виборах беруть участь дві основні політичні партії США: Демократична та Республіканська. На даний момент за Демократичну партію балотуються чинний президент Джо Байден та Маріанна Вільямсон.

На 13 листопада 2023 року у виборах президента США 2024 року від Республіканської партії беруть участь такі відомі кандидати:

Дональд Трамп, колишній президент США Дуг Бергам, губернатор Північної Дакоти Рон Десантіс, губернатор Флориди Кріс Крісті, колишній губернатор Нью-Джерсі

Із цих кандидатів Дональд Трамп є явним лідером передвиборчих перегонів. Він має високий рівень підтримки серед республіканських виборців та є фаворитом букмекерів.

Бергам відомий своєю консервативною позицією з питань безпеки та імміграції. Десантіс є популярним губернатором Флориди, який відомий своїм жорстким підходом до COVID-19. Крісті — колишній губернатор Нью-Джерсі, який відомий своєю здатністю залучати незалежних виборців.

Вибори президента США відбудуться 5 листопада 2024 року.

Раніше ми повідомляли, що колишній віце-президент США Майк Пенс зняв свою кандидатуру з виборів.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Польські перевізники вимагають доступу до системи «Шлях». В ДПСУ пояснили, в чому хитрість

Польські перевізники, які страйкують вже майже два тижні, практично заблокувавши три КПП на кордоні з Україною, вимагають доступу до української системи "Шлях". Цьому є цікаве пояснення.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка під час телемарафону.

"Скоріш за все, що вони (протестувальники, — ред.) в такий спосіб вони хочуть долучати громадян України, щоб вони мали можливість перетинати кордон на виїзд з нашої держави і працювали на польських перевізників у якості водіїв, оскільки чоловікам загалом обмежено виїзд за межі України", — розповів він.

Страйк перевізників у Польщі

З 6 листопада польські перевізники оголосили про початок страйку, який, за їхніми словами, триватиме до початку січня 2024 року. У результаті, в перші години вони практично заблокували три КПП на кордоні з Україною — "Ягодин-Дорогуськ", "Краковець-Корчева", "Рава-Руська-Хребене", випускаючи та впускаючи вантажний транспорт не більше однієї фури в один бік на годину. Важливо, що ці обмеження не стосуються автобусів, легкових автомобілів та пішоходів.

При цьому вони висунули низку вимог, зокрема, отримання доступу до української системи "Шлях". Станом на 18 листопада черги на зазначених пунктах пропуску збільшилися, тому перевізники "перекинулися" на інші КПП, наприклад, "Шегені". Водночас 17 листопада представники польських перевізників заявили про намір перекрити і пункт пропуску "Медика — Шегині". Блокаду вони планують розпочати з 20 листопада.

Що таке система "Шлях"

Під час військового стану та мобілізації в Україні, які продовжили до 14 лютого 2024 року, чоловіки не можуть виїхати за кордон. Поряд із цим ця заборона не поширюється на водіїв, які перевозять гуманітарну допомогу та важливий медичний вантаж. Щоб отримати дозвіл на такі перевезення, потрібно подати заявку, і тоді вас внесуть до системи "Шлях". Докладніше про це – у матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

У Зеленського сподіваються на візит Макрона до України найближчим часом

Президент Володимир Зеленський запросив французького лідера Еммануеля Макрона відвідати Україну. В Офісі президента сподіваються, що візит відбудеться найближчим часом.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на керівника Офісу президента Андрія Єрмака у Telegram.

Єрмак провів зустріч зі спеціальним уповноваженим президента Франції з питань економічної допомоги та відновлення України П'єром Ельброном. На зустрічі також були присутні міністерка економіки України Юлія Свириденко та заступник очільника ОП Ігор Жовква.

Ельброн зазначив, що протягом восьми місяців мав плідний діалог із представниками України. Сторони обговорюють реалізацію проєктів у сферах транспорту, технологій, охорони здоров’я, а також про можливості надання Францією грантів для відновлення критичної інфраструктури, об’єктів енергетики, підприємств та проведення розмінування.

Також Єрмак та Ельброн обговорили гарантії безпеки для України та укладення спільної декларації.

"Нагадав про запрошення від Володимира Зеленського Президенту Еммануелю Макрону та першій леді Франції відвідати Україну й висловив сподівання, що цей важливий і змістовний візит може відбутися вже найближчим часом", — додав голова ОП.

Позиція Франції щодо війни

Франція була однією з країн, які підтримали Україну на початку повномасштабного вторгнення РФ. Країна надала військову, фінансову та політичну підтримку Україні.

Проте президент Франції Еммануель Макрон довгий час намагався підтримати контакт з російським диктатором Володимиром Путіним. на його думку, війна повинна закінчитися дипломатичним шляхом. Також Макрон закликав Китай повпливати на Росію для припинення війни.

Нещодавно французький президент заявив, що грудень для України може бути вирішальним, оскільки війська намагаються деокупувати території. Але Макрон наголосив, що для переговорів з Росією час ще не настав.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Вже 34. Відомий штат США визнав Голодомор геноцидом українського народу

Ще один штат у США — Нью-Йорк визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом народу України. Загалом уже 34-й штат висловив солідарність з Україною.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook посла України у США Оксани Маркарової.

"Штат Нью-Йорк видав прокламацію з нагоди 90-роковин Голодомору, у якій ще раз наголосив на визнанні Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу", — розповіла вона.

Крім того, за словами Маркарової, штат проголосив листопад місяцем пам‘яті про український Голодомор-геноцид.

"Дуже вдячні губернаторці штату Нью-Йорк Кеті Гокул за солідарність з Україною", — зазначила посол.

Як повідомлялося, буквально 17 листопада американський штат Айова також визнав Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Наразі листопад там також проголошений місяцем пам'яті. Крім того, на початку листопада ще три штати у США визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом народу України — Вашингтон, Меріленд та Арізона.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.