Під час підготовки матеріалу використовувались зокрема дані та карти DeepState, Liveuamap, ISW.
Зміст:
Краматорський напрямок: Часів Яр – Костянтинівка
Авдіївський — Покровський напрямок: загроза для трьох ділянок
Мар'їнський напрямок: Курахово і Вугледар
Росіянам вже кілька місяців як вдалось перехопити ініціативу на фронті. Від вересня вони з перемінною інтенсивністю наступають на різних напрямках, починаючи від Куп'янська і аж до Запорізької області.
На Куп'янському напрямку зараз відносно без змін. На Північному сході противник намагається поки що діяти тільки на Лиманському напрямку. Зокрема – витіснити наші підрозділи за річку Чорний Жеребець, що протікає поряд з адмінмежами Луганської області, а також з Тернів та Ямполівки.
На Півдні ворог хоче відновити свої позиції, втрачені під час минулорічного наступу українських підрозділів на Мелітопольському та Бердянському напрямках. Для цього росіяни постійно намагаються пробитись до Роботиного, а також відновили атаки біля Старомайорського – в районі так званого "Времіївського виступу".
Однак найбільш складна ситуація зберігається саме на Сході. Ймовірно, росіяни готуються до свого більш масштабного літнього наступу, в рамках якого хочуть рухатись або в бік Краматорської агломерації, або в бік Курахового та Вугледара, або відразу на обох цих оперативних напрямках.
Краматорський напрямок: Часів Яр – Костянтинівка
Значення Часового Яру для окупантів у тому, що тут пролягає транспортний вузол, з якого відкривається дорога на більше місто – Костянтинівку. Це – частина Краматорської агломерації, яка і є однією з найважливіших цілей Москви у плані виходу на адмінмежі Донецької області.
Окупанти наступають на Часів Яр з кількох сторін зі сходу: з боку Богданівки — Калинівки, безпосередньо на східний мікрорайон міста "Канал", а також вздовж дороги Т0504 (Н-32) від Іванівського. Проміжне завдання противника у місті – пробитись до каналу Сіверський Донець — Донбас, який проходить у його східній частині – з півночі на південь.
Карта: Liveuamap
В одній з локацій на півдні від міста водоток перетинається з дорогою Т0504 (Н-32). Крім того, для підтримки своїх зусиль росіяни також прагнуть прорватись з боку Кліщіївки та Андріївки.
Для захоплення Часового Яру противник, схоже, хоче перейти до вже звичної йому практики – охоплення району оборони українських сил з флангів. Поки йому це не дуже вдається. Тому ворог обмежується фронтальними штурмами у східній частині міста, які водночас збільшують його втрати.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський каже, що окупаційна армія має наказ захопити Часів Яр до 9 травня, що поки не виглядає реалістичним. Раніше, ще до рішення Конгресу щодо допомоги України, співрозмовники в Силах оборони вважали, що ризик втрати Часового Яру до кінця травня є. Але зважаючи на те, що вже в лічені тижні наші підрозділи на передовій мають отримати поповнення у зброї та головне – у снарядах, цей прогноз може дещо змінитись.
Рух у напрямку Краматорської агломерації для ворога буде проблематичним без вирішення ще одного завдання – захоплення району Сіверська, який фактично вклинюється в лінії оборони росіян. І те, що вони справді виношують такі плани, підтверджується їхньою активізацією у напрямку Білогорівки, Роздолівки та Виїмки.
Авдіївський — Покровський напрямок: загроза для трьох ділянок
Противник намагається на цьому напрямку досягти і закріпитись на рубежі Керамік — Очеретине — Уманське, де втримують позиції наші Сили оборони. Для цього окупанти наступають тут відразу на кілька населених пунктів, що знаходяться на відрізку довжиною в 20 кілометрів.
Попри втрати, понесені в Авдіївці, ворог намагається не збавляти темп просування на цьому напрямку, вочевидь, через побоювання, що додатковий час дасть можливість укріпити українську оборону. А відповідно – її прорив після деякої паузи може стати надто складним.
Карта: DeepState
Чи не найбільший тиск противник чинить на село Очеретине, у самому селі вже точаться бої, ворогу вдалось захопити місцеву залізничну станцію. Загалом щодобове просування росіян тут вимірюється в сотню – кілька сотень метрів.
Завдання окупантів на цій ділянці – це рух або до Покровська, або до траси Т0504 (Н-32) у тій локації, де вона сходиться з автошляхом Н-20. Цілком ймовірно, що росіяни оберуть відразу два варіанти. І перший, і другий вкладається в загальну логіку дій ворога на інших оперативних напрямках – північніше в районі Часового Яру та південніше в районі Мар'їнки — Курахового.
Фактично з Покровського напрямку росіяни можуть створювати загрозу охоплення Курахового та Вугледара з півночі, а також вийти на підступи Костянтинівки – частини Краматорської агломерації і створити ризик напівоточення Торецького району оборони з південного заходу.
Однак самого по собі захоплення Очеретиного для цього недостатньо – ворогу потрібно прорватись тут більш широким фронтом, щоб зняти ризик флангових ударів з боку українських військ. Саме тому окупанти намагаються одночасно наступати і на Новокалинове, і на Новобахмутівку, і на Соловйове, і на Бердичі, і на Семенівку.
Мар'їнський напрямок: Курахово і Вугледар
У районі Мар'їнки ворог теж намагається рухатись відразу на кілька населених пунктів – на Красногорівку, на Георгіївку, у Новомихайлівці та північніше від Первомайського до Невельського.
Саме село Новомихайлівка, згідно з відкритими даними, майже повністю окуповано противником. Тому на цій ділянці наступною ціллю ворога стане, вочевидь, село Костянтинівка (Мар'їнського району). У Красногорівці теж уже йдуть бої у місті. У Георгіївку йому поки пробитись не вдалось.
Карта: DeepState
Ключова мета росіян на цьому напрямку – спроба охоплення міста Курахове, а це, своєю чергою, створить умови для наступу на місто Вугледар з півночі. Більш глобальна мета – "зачистка" всього Вугледарського "вклинення" українських військ. На такий план одночасно вказує і активізація росіян поблизу самого Вугледара. Зокрема неподалік Павлівки та Микільського фіксується нарощення особового складу ворога. Всі попередні спроби окупантів наступати на це місто тільки з півдні закінчувались для них розгромно.
***
Варто відразу зазначити, що все описане – завдання не з легких для росіян і не є чимось невідворотним. Основна причини відносно швидкого просування ворога на Покровському напрямку після окупації Авдіївки, зрештою, як і на усіх інших ділянках – це дефіцит боєприпасів та БК до ППО в українських військ. З огляду на зрушення в допомозі від США ситуція зі снарядами має вирівнятись. І це в найближчі тижні має дозволити дещо стабілізувати лінію фронту.
Проте і ворог теж помітно виснажується. Зараз він намагається якомога більше користатись прогалиною в нашому оснащенні, допоки не почне надходити більш активна допомога від партнерів. Але вже після цього їм врешт-решт стане дуже проблематично вести наступ відразу на кількох оперативних напрямках.
