Створення антикорупційної інфраструктури і запуск децентралізаційних процесів не можна вважати успішно завершеними реформами — їх реалізація потребує як часу, так і подальших кроків з боку держави, оскільки є однією з невідʼємних частин євроінтеграційного курсу України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк.
За її словами, до реформ, які Україні вдалися, але потребують продовження, можна віднести антикорупційну реформу і реформу децентралізації, що розпочалася у 2014 році. Парламентарка підкреслила — створення під час нинішньої каденції антикорупційної інфраструктури є необхідною передумовою подальшої реалізації антикорупційної реформи.
"В Україні запрацювали такі антикорупційні інституції, як ВАКС, НАБУ, САП і це той фундамент, який дасть країні розвиватися чесно і прозоро і карати тих, хто порушує закон у антикорупційній сфері. Але щоб викорінити на різних рівнях корупцію потрібні подальші кроки — ми бачимо кожен день скандали і на місцевому, і державному рівні. Водночас, це є підтвердженням, що недоторканих осіб вже немає — якщо порушено законодавство, антикорупційна інфраструктура нікого не щадить", — зауважила Шуляк.
Вона також додала, що у ТОП як досягнень, так і в ТОП реформ, які ще далекі від завершення, слід віднести і реформу децентралізації, яка вважається однією з найбільш успішних.
З одного боку, пояснила Шуляк, реформу хвалять європейські партнери, депутати, урядовці, оскільки у 2014 році на місця віддали не лише гроші, а і повноваження та ресурси. Громади, таким чином, отримали колосальний вплив і право розпоряджатися цими ресурсами. Водночас, підкреслила депутатка, реформа проводиться для того, щоб люди на місцях могли отримувати більш якісні державні послуги.
"Наскільки якісні послуги ми отримуємо на місцях? Це на сьогодні велике питання. І досі є питання до послуг освіти, медицини, до роботи цнапів, до прийняття рішень на місцевому рівні. Є питання, як громади комунікують з мешканцями. Тому, децентралізаційну реформу я б віднесла і в ТОП досягнень і у ТОП доопрацювань", — підкреслила Олена Шуляк.
Вона додала, що нині у парламенті не вщухає дискусія щодо запровадження нагляду за прийняттям рішень, які приймаються на місцевому рівні. Але той факт, що проблематика, з якою у цьому контексті виходив уряд і у 2018 році, і у 2025 році не змінилися, говорить, що проблема не зникла.
Є проблема відповідальності, яка повинна бути поруч з повноваженнями і ресурсами, наголосила Шуляк, але це питання поки остаточно не врегульовано.
"Але і є добра новина — питання децентралізації і питання нагляду за законністю рішень ОМС у нас зафіксовано як у Юкрейн Фасіліті, так і у звіті про розширення. Відтак, це законодавство буде ухвалюватись обовʼязково", — зауважила Олена Шуляк.
Серед реформ, які Україні допоки не вдалися, вона також виділила пенсійну, яка є величезним викликом перед Україною. Водночас, підкреслила нардепка, ті ж виклики сьогодні стоять і перед ЄС. Пенсійна система, яка нині діє, не спроможна забезпечити пенсіонерам гідну пенсію.
"Не знаю, якими темпами і як швидко ми можемо ці виклики подолати. Але треба буде працювати не тільки Парламенту. Виклик для нас — і реформа митниці, про необхідність якої говориться на кожній зустрічі з бізнесом. Виклик — перезавантаження БЕБ, блокування податкових накладних. Це всі виклики треба здолати", — резюмувала Олена Шуляк.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.