Старший науковий співробітник з питань наземної війни Королівського інституту об'єднаних сил (RUSI) Джек Вотлінг розмірковує про те, як може розвиватися російський наступ цього літа та восени. Він аналізує, чи вистачить росії сил і засобів продовжувати війну далі та яку роль відіграватимуть США і Європа в підтримці України та, зокрема, у підриві російської економіки.
росія прагнутиме посилити наступальні операції, щоб створити тиск під час переговорів, але цей тиск неможливо підтримувати нескінченно. Попри це, наразі Москва вважає, що її важелі впливу на Україну з часом зростатимуть, і оскільки Трамп чітко натякнув, що вийде з переговорів, російські військові готуються посилити свої операції.
Темпи російського наступу почали прискорюватися восени 2024 року. Потім він зупинився, оскільки Україна адаптувалася до російської тактики штурму і створила 15-кілометровий пояс виснаження, який завадив російським військам досягати лінії зіткнення в достатній кількості для прориву. Україна протягом цього періоду страждала від нестачі військ, при цьому набір все ще нижчий за рівень, необхідний для утримання сил. Але здатність росії завдавати втрат ЗСУ не відповідала здатності захоплювати територію.
Квітень і початок травня 2025 року показали зниження інтенсивності російських операцій, частково в результаті показових "припинень вогню" на Великдень і День Перемоги, а також перегрупування сил після краху українських позицій на Курщині. Однак російський набір перевищував цілі Кремля кожного місяця 2025 року. Після перестановки командирів і накопичення резервів техніки росія тепер готова збільшити темп і масштаб атак.
Слово "наступ" викликає в уяві картини швидких маневрів великих механізованих підрозділів. росіянам бракує якості сил для такого способу дій. Натомість їхній літній наступ, ймовірно, матиме м'який старт із поступовим збільшенням кількості та масштабу атак на ширшій території навколо головної осі. Дійсно, є ознаки того, що цей процес уже розпочався.
росія деякий час натякала, що може загрожувати Харкову, і випробовувала українську оборону у Сумській та Запорізькій областях. Ці атаки або були спрямовані на те, щоб відтягнути українські війська з Донбасу, або запобігти подальшим українським рейдам через російський кордон. Головні зусилля росії влітку знову будуть спрямовані проти ключових міст Костянтинівка та Покровськ. російські сили продовжують планувати завершення окупації Донецької області.
Паралельно з посиленням спроб захоплення території, росія також працює над тим, щоб подолати багаторівневу дронову оборону України. Україна вже тривалий час розширює свої можливості збивати російські розвідувальні БПЛА допомогою власних дронів-перехоплювачів, тим самим засліплюючи російські підрозділи, які в іншому випадку спрямовували б планеруючі бомби та балістичні ракети по цілях у українському тилу. Однак українські перехоплювачі керуються малими радарами, і росія тепер систематично працює над виявленням і знищенням цих радарних станцій.
Ще один важливий напрямок зусиль росіян – це атаки на українських пілотів БПЛА. Тут методологія полягає у використанні радіопеленгації, радіоелектронної та звичайної розвідки для визначення місцезнаходження пілотів, а потім націлювання на них дронів на оптоволокні та планерних бомб. Це стало ефективнішим, оскільки росія збільшила швидкість передачі інформації між своїми підрозділами.
Окремо від російських атак на фронті триватиме висока інтенсивність глибоких ударів по українських містах, критичній інфраструктурі та базах. росіяни розуміють, що це впливає на цивільне населення в Україні та міжнародну спільноту. Кремль прагнутиме показати погіршення ситуації під час продовження переговорів і сигналізувати Європі, що тил не є безпечним, щоб відбити у європейських військових бажання розміщувати війська в країні.
Ще один важіль впливу, який росія намагатиметься використати, – це напруженість між США та їхніми союзниками по НАТО і потенціал виведення американських військ з Європи після перегляду структури сил цього літа. Посилення атак на Україну до і під час саміту в Гаазі, ймовірно, буде використано для того, щоб зірвати саміт НАТО, який мав би зосередитись на фінансуванні для забезпечення регіональних планів альянсу, і замість цього сконцентрувати його на Україні, де існує розбіжність пріоритетів між Вашингтоном і столицями союзників.
Україну чекають складні чотири місяці, оскільки матеріальна підтримка США вичерпується. Це надасть першочергового значення ефективності українських операцій з використанням дронів і артилерії, здатності українських командирів зберегти свої війська та безперервності поставок від партнерів України.
Багато надій покладалося на те, що Трамп розчарується в російській непоступливості й США почнуть тиснути на росію. Але Трамп по суті виключив це під час телефонної розмови з путіним, фактично сигналізувавши, що США залишать переговори росіянам для затягування, пропонуючи перспективу торгівлі, а отже, і полегшення санкцій.
Залишається сподіватися, що це не супроводжуватиметься активним перешкоджанням європейським зусиллям підтримати військові дії Києва, наприклад, запобіганням купівлі американського озброєння для передачі Україні. Доки США дозволяють реекспорт, Європа повинна бути здатна задовольнити більшість потреб України. Нестача перехоплювачів ППО та керованих реактивних снарядів становитиме тактичні проблеми, але вплив можна пом'якшити.
Якби США чи Європа почали розширювати санкції проти росії – це було б своєчасно. російські запаси застарілої радянської техніки, від танків і бойових машин піхоти до артилерійських систем, вичерпаються між до середини осені. Тому здатність росії відновлювати втрати повністю залежатиме від того, що вона може виробити з нуля. Водночас, хоча росія може воювати ще два сезони кампанії, подальші наступальні операції в 2026 році, ймовірно, вимагатимуть додаткової примусової мобілізації, що є політично та економічно складним.
Економічні перспективи росії також затьмарюються, чим ближчим стає 2026 рік. Обвал цін на нафту внаслідок тарифної політики Трампа серйозно обмежить доходи росії, а її резерви виснажуються. Більш агресивні заходи проти тіньового флоту та продовження української кампанії глибоких ударів можуть зменшити ліквідний капітал, який досі дозволяв росії стабільно збільшувати оборонне виробництво і пропонувати величезні бонуси для добровольців. Якщо Україна зможе утримати кордони Донецької області до Різдва, а міжнародні партнери Києва будуть старанними в підриві економіки росії, Москва зіткнеться з важким вибором щодо витрат, які вона готова понести для продовження війни. За таких умов росіяни можуть перейти від потьомкінських переговорів до справжніх.
Існує більш похмурий можливий майбутній сценарій, за якого літній наступ долає українську оборону, щоб захопити ключові міста на Донбасі, після чого росія восени переорієнтується на атаку на Харків, одночасно знову переключивши свою кампанію глибоких ударів на підрив української генерації та розподілу електроенергії напередодні зими. За таких обставин росіяни сподіваються, що вони можуть поступово переконати Європу тиснути на Україну, щоб просити миру навіть на неприйнятних умовах. Саме віра в таку можливу траєкторію змушує Кремль продовжувати війну, незважаючи на хронічну неефективність своєї зброї. Україна та її партнери повинні позбавити Кремль цих ілюзій.
Джерело: RUSI