Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №15458 щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час.
Як повідомлялося, законопроєкт зареєстровано 30 липня. Серед його ініціаторів: очільник комітету Данило Гетманцев, членкині фінкомітету Ради Ольга Василевська-Смаглюк та Олена Київець, член комітету Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Мельнік, голова підкомітету із соцпитань у сферах нацбезпеки і оборони комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Максим Березін.
Під час засідання комітету 10 вересня, де розглядався законопроєкт, заступниця міністра фінансів Світлана Воробей повідомила, що Мінфін не підтримує документ "не по суті, а по формі". За її словами, на тлі тотального дефіциту бюджету допомагати таким чином варто у конкретних випадках, і слід переглянути категорії, яким пропонуються пільги.
Василевська-Смаглюк у Телеграм-каналі написала, що ініціатива покликана усунути податкові та юридичні бар'єри, які заважають банкам добровільно списувати борги таких категорій громадян. Наразі прощення боргу супроводжується податковим навантаженням: для позичальника чи його спадкоємців списана сума вважається додатковим благом і підлягає оподаткуванню ПДФО, а банки, які вирішують простити борг, змушені сплачувати податки з власних коштів.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, загальний обсяг заборгованості військовослужбовців, ФОП-військовослужбовців та членів їхніх родин на балансах лише опитаних банків перевищує 13,75 млрд грн. При цьому з 24 лютого 2022 року частина банків за рахунок власних коштів вже сплатила понад 4,9 млн грн податків при прощенні боргів військовослужбовців.
Законопроєкт передбачає звільнення банків від обов'язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму використання резерву під час прощення заборгованості за споживчими кредитами захищених категорій громадян. Також документ прямо виключає суми анульованого боргу (основний борг, відсотки, комісії) із загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Крім того, для всіх інших категорій боржників пропонується підвищити неоподатковуваний поріг анулювання основної суми боргу за кредитними договорами з 25% до одного розміру мінімальної заробітної плати на рік.
Документ також вносить зміни до законів "Про споживче кредитування" та "Про виконавче провадження". Зокрема, члени сімей, спадкоємці або представники військових і цивільних можуть отримати право звертатися до кредитора з клопотанням про списання боргу, а у разі врегулювання заборгованості передбачається обов'язкове закриття виконавчих проваджень та звільнення захищених категорій від сплати виконавчого збору.
Василевська-Смаглюк наголосила, що рішення про списання завжди залишається за банком, і законопроєкт не зобов'язує прощати борги, а лише створює необхідні умови для цього.
До розробки документа долучилися Національна асоціація банків України, Національний банк України (НБУ), Державна податкова служба (ДПС), Асоціація приватних виконавців України та представники банківського ринку.
Джерело: https://www.youtube.com/live/zzNRvi4RrA0?si=CMUlqrwiboJCMgTX