Група G7 взяла до відома позицію Національного банку України (НБУ) щодо законопроекту про обіг віртуальних активів – український регулятор заявив про неможливість його підтримки у поточній редакції через ризики для монетарного суверенітету та монополізації, повідомило представництво групи в Україні.
"Група G7 бере до відома позицію НБУ щодо законопроекту про обіг віртуальних активів. Забезпечення фінансової стабільності, прозорості та незалежності НБУ залишається надзвичайно важливим для економічної стійкості України та ефективності міжнародної підтримки", – йдеться у дописі представництва групи підтримки послів G7 в Україні у соціальній мережі Х у суботу.
Як повідомлялося, 5 листопада НБУ заявив, що не підтримує законопроєкт про віртуальні активи в поточній редакції через ризики для монетарного суверенітету та монополізації.
НБУ заявив про неможливість підтримки в цілому до другого читання законопроєкту №10225-д щодо врегулювання ринку віртуальних активів у поточній редакції та закликав народних депутатів доопрацювати документ. За інформацією регулятора, фінальна редакція законопроєкту, рекомендована профільним комітетом Верховної Ради до другого читання у середу, 4 листопада, була надана центробанку лише напередодні ввечері.
"Процес опрацювання документа не був достатньо прозорим. Фінальну редакцію законопроєкту, рекомендовану профільним Комітетом Верховної Ради до другого читання, НБУ отримав лише вчора пізно ввечері. Вона не враховує низки принципових домовленостей, досягнутих під час роботи", – йдеться в заяві регулятора.
Центробанк підтримує легалізацію ринку на основі європейського регламенту MiCA та рекомендацій МВФ, однак наголошує на трьох ключових ризиках документа. Першим ризиком регулятор називає неконтрольований допуск іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах емісії. Це створює прямі загрози для монетарного суверенітету, трансмісії монетарної політики, платіжної інфраструктури та фінансової стабільності. Позиція НБУ полягає в тому, що центробанк повинен мати повноваження оцінювати ризики таких токенів та за необхідності обмежувати їхній обіг в Україні – аналогічно до повноважень щодо токенів, емітованих усередині країни.
Другим ризиком НБУ вважає регуляторні прогалини та нерівні вимоги. Спрощений допуск іноземних віртуальних активів не повинен дозволяти обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів. Інакше виникають ризики неконтрольованого поширення окремих віртуальних активів і формування сегментів ринку, які фактично залишатимуться поза належним державним наглядом. НБУ наполягає, що правила допуску іноземних активів мають унеможливлювати обхід регуляторних вимог та регуляторний арбітраж.
Третім ризиком центробанк визначає загрози монополізації та корупційних зловживань під час авторизації учасників ринку. Початкова позиція НБУ передбачала відсутність кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови їх відповідності встановленим вимогам. Заради компромісу регулятор погодився з пропозицією НКЦПФР обмежити на першому етапі кількість таких операторів трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсу. Однак у фінальній редакції законопроєкту чітка кількість операторів на перші п'ять років відсутня, а рішення повністю залишено на розсуд НКЦПФР без належних антиконкурентних запобіжників. НБУ вимагає усунути ці ризики та забезпечити прозорі правила авторизації.
"Закликаємо парламентарів доопрацювати документ із залученням усіх учасників законодавчого процесу та врахувати зазначені зауваження", – додали в НБУ.