Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) в майбутньому має стати окремою інституцією, вже у 2027 році зміниться принцип розподілу допомоги громадам, повідомив міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"ДФРР всі ці роки – це просто рядок в держбюджеті. Ми хочемо його зробити інституцією. Така пропозиція від міністра може здаватись дивною, але я вважаю, що його треба вивести з-під Міністерства в окрему інституцію", – наголосив Безгін.
Згідно з концепцією, в майбутньому джерелами наповнення ДФРР можуть бути не лише державні, але й грантові кошти, партнерські програми, а фінансування з нього можна буде отримувати не тільки на "тверді" проекти, а й, наприклад, кредитувати маленькі громади, які не мають власних обігових коштів для роботи безпосередньо з європейськими програмами і фондами, як Interreg (ініціатива ЄC, яка фінансує транскордонне, транснаціональне та міжрегіональне співробітництво).
"Чому це важливо? Наразі гроші це відсікаючий фактор, маленька громада, на відміну від Львова, не має обігових коштів. Але в переважній більшості випадків, з європейськими інституціями передбачена післяоплата. Реалізував проєкт за свої, відзвітував, тобі компенсували 90% бюджету проєкту. Немає обігових коштів, не можеш реалізувати. Диспропорція між громадами зростає. Отже, я бачу майбутнє ДФРР як автономну інституцію", – повідомив міністр.
Також він акцентував увагу на критичний фактор стратегічного планування надзв'язку між стратегічним плануванням і реальними проєктами. Раніше, щоб отримати державне фінансування, громада мала фактично вписати конкретний проєкт у свою стратегію. У результаті стратегічні документи перетворювалися на перелік об’єктів, під які хотіли залучити кошти.
"З переходом до публічних інвестицій проблема до кінця не зникла. DREAM — хороший інструмент, але коли в системі понад 20 тисяч проєктів на 14,5 трильйона гривень, виникає питання: це інструмент визначення пріоритетів чи просто сховище проєктів?
Моя логіка: стратегії громади, регіону і держави мають бути синхронізовані. Державні кошти повинні йти на проєкти, які відповідають цим спільним пріоритетам. Особливо зараз, коли ресурс катастрофічно обмежений. Якщо одночасно є дефіцит державного і місцевого бюджетів, кожна інвестиція має проходити простий тест: наскільки вона справді пріоритетна саме зараз. І це питання не окремого проєкту, а системи планування загалом", – наголосив Безгін.
Щодо найближчої перспективи, то наступного року ДФРР вже очікують зміни, а саме критерії розподілу ресурсів громадам враховуватимуть їх функціональний тип.
"Зараз при розподіленні враховуються пропорція населення, відповідно якої є квота щодо суми (70% обсягу ДФРР залежно від чисельності населення регіону; 30% – залежно від рівня податкоспроможності місцевих бюджетів). Ми хочемо перейти до підходу за функціональними типами територій. Розглянемо, наприклад, Херсонську область. Населення зменшилось, отже, доступна маленька сума на проєкти. Але це ж не означає, що в них немає потреб. Вони є – і на укриття, і на освіту, і на забезпечення людей… Тому, мінятимемо підхід як з точки зору рамки, так і з точки зору порядку використання коштів, якщо на це будуть кошти в бюджеті, звісно. Весь процес зміни правил маємо пройти до весни, щоб у громад був реальний шанс реалізувати свої проєкти", – сказав Безгін.