Спілка українських підприємців (СУП) підтримує створення системного механізму страхування та компенсації воєнних ризиків, але виступає проти його фінансування через підвищення податків та як альтернативу компенсації втрат бізнесу пропонує зараховувати документально підтверджені їх воєнні збитки в рахунок майбутньої сплати податку на прибуток.
"Держава не може щоразу перекладати потребу в додаткових коштах на тих, хто вже сумлінно сплачує податки. Підвищення ставок без належної протидії тіньовій економіці посилює тиск на легальний бізнес і зберігає конкурентні переваги для тих, хто ухиляється від оподаткування", – йдеться у позиції, яку оприлюднила асоціація на своєму сайті.
Вона наголосила, що зростання податкового навантаження в умовах війни обмежує можливості компаній працювати, зберігати робочі місця та відновлювати зруйновані потужності.
СУП додала, що запропоноване Міністерством економіки та довкілля у якості джерела підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 21% призведе до зростання цін, яке знижуватиме купівельну спроможність населення, а зміна ставки не усуває проблем адміністрування цього податку, зокрема щодо реєстрації податкових накладних і відшкодування ПДВ.
На думку асоціації, пріоритетом влади має стати забезпечення сплати податків тими, хто їх системно уникає. Посилаючись на "опубліковані дослідження", вона оцінює втрати бюджетних надходжень у 2025 році через виплати заробітних плат "у конвертах" у 237-262 млрд грн, через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні – у 110-125 млрд грн, через контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами – у 37-41 млрд грн.
"Поряд із детінізацією та підвищенням ефективності податкового й митного адміністрування держава має продемонструвати конкретні результати оптимізації власних видатків: скорочення витрат на утримання державного апарату та усунення дублювання функцій. Ці кроки, разом із залученням міжнародного фінансування, мають передувати будь-яким рішенням про збільшення податкового навантаження", – йдеться також у заяві СУП.
Асоціація зазначила, що готова долучатися до напрацювання моделі, яка забезпечить реальну компенсацію воєнних збитків і водночас не створюватиме нового податкового навантаження на економіку.
Раніше цього тижня голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на Форумі економічної стійкості "Forbes Україна" 23 вересня спрогнозував провал спроби уряду провести через парламент модель фінансування страхових фондів компенсацій втрат бізнесу від обстрілів за рахунок підвищення ПДВ та акцизу через відсутність необхідної підтримки з боку самого бізнесу.
За оцінкою голови комітету, ресурс збільшення доходів державного бюджету за рахунок детінізації перевищує 1 трлн грн на 2026 рік, а на 2027-й він ще більший, але він не використовується. Як стверджує Гетманцев, 2023 року детінізація принесла бюджету додатково $1,5 млрд, у 2024 році – $2,5 млрд, тоді як у 2026 році доходи навпаки впали на $1 млрд.
Голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа у організованій Центром економічної стратегії дискусії 24 вересня також заявила, що як і багато людей в Раді не підтримує цю ідею та вважає її контрпродуктивною.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів у затвердженому проєкті державного бюджету на 2027 рік пропонує створити два спеціальних фонди обсягами 58,7 млрд грн та 8,3 млрд грн – для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки та захисту підприємств паливного сектору від таких ризиків – та формувати внесок до них за рахунок підвищення податку на додану вартість (ПДВ) та акцизу на пальне. Водночас відповідні законопроєкти наразі відсутні.
Як повідомлялося, запропоновану Мінекономіки ідею створення страхових фондів за рахунок підвищення податків поки що підтримали Федерація роботодавців України (ФРУ), Нафтогазова Асоціація України (НАУ) та Ukrainian Food Retail Alliance (UFRA).
Федерація роботодавців України зазначила, що загалом не заперечує проти підвищення основної ставки ПДВ з 20% до 21% лише на період воєнного стану за умови акумулювання коштів на окремому спецрахунку, але також пропонує запровадити тимчасовий імпортний збір за аналогією з 2015 роком для додаткового залучення понад $3 млрд, передбачивши розширений перелік винятків для критичного імпорту та оборони.
Нафтогазова асоціація України додатково нагадує про свою ініціативу щодо створення спеціалізованого фонду відновлення паливної інфраструктури через цільовий внесок у розмірі $20 за кожну тонну введеного в обіг пального та вимагає залучити своїх представників до робочої групи з розробки нормативних актів для гарантування прямого доступу підприємств реального сектору до компенсацій.
Зі свого боку, UFRA наголошує, що компенсація не повинна обмежуватися лише основними засобами. Для галузі важливо покривати знищені товарні запаси, зокрема на орендованих складах, а також вимагає тимчасовості підвищення ПДВ та прозорості виплат.
Ще дві інших великих українських бізнес-асоціації – Американська торгівельна палата (AmCham) та Європейська бізнес асоціація (EBA) – публічно не висловилася з цього приводу, хоча теж проводять внутрішні обговорення запропонованої Мінекономіки моделі фінансування фонду. За даними агентства "Інтерфакс-Україна", наразі достатня підтримка цієї моделі всередині них відсутня.