Під час доопрацювання до другого читання законопроєкту №14327-д щодо фінансового моніторингу та приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) парламент продовжує консультації з Європейською Комісією стосовно архітектури доступу до майбутнього реєстру банківських рахунків і сейфів.
Про це під час спілкування з журналістами в Раді у вівторок повідомила заступниця голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк..
"У початковому варіанті ми прописали 10 органів, які могли б мати прямий безпосередній доступ. Утім, через відсутність довіри народних депутатів до всіх правоохоронних органів, ухвалена за основу редакція залишила прямий доступ лише БЕБ, АРМА та НАЗК. Водночас Єврокомісія наполягає на повній імплементації директив ЄС із наданням доступу 10 правоохоронним органам, Держфінмоніторингу та АРМА. Ми продовжуємо консультації щодо того, чи можемо взяти за основу нашу модель", – зазначила народна депутатка, відповідаючи на запитання кореспондентки "Інтерфакс-Україна" щодо підготовки законопроєкту ло 2-го читання.
За її словами, як компромісний варіант розглядають досвід країн ЄС (зокрема Німеччини, Польщі та Ліхтенштейну), де доступ до даних реєстру може надаватися через органи прокуратури – Офіс генерального прокурора та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). У такій моделі інші правоохоронні органи звертатимуться до прокурорів для отримання відомостей.
Василевська-Смаглюк підкреслила, що створення реєстру під адмініструванням Міністерства фінансів передбачає внесення лише базових ідентифікаційних даних осіб, тоді як інформація про рух коштів чи вміст сейфів у ньому не міститиметься та, як і раніше, вимагатиме рішення суду. Вона додала, що звернулася до уряду з пропозицією розпочати створення реєстру на основі експериментального проєкту через постанову Кабміну, аби встигнути виконати вимоги Європейської платіжної ради до набрання чинності новою антилегалізаційною директивою ЄС у середині 2027 року.
Вона додала, що друге читання законопроєкту очікується на початку або всередині грудня. Приєднання до SEPA дозволить українцям та бізнесу економити до 10 млрд грн щороку на транскордонних переказах, додасть до 0,3% до зростання ВВП, а також є умовою для залучення до $1 млрд бюджетної допомоги від Світового банку та за програмою Ukraine Facility.
Як повідомлялося, 10 листопада Верховна Рада ухвалила за основу доопрацьований законопроєкт №14327-д щодо приєднання України до SEPA. Напередодні парламент також схвалив у другому читанні та в цілому суміжний закон №15503 про внесення змін до Цивільного кодексу щодо відповідності критеріям Європейської платіжної ради.