Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) звернулася до Міністерства економіки та довкілля України із закликом активізувати діалог із Європейською комісією та державами-членами ЄС щодо запровадження спеціальних умов застосування механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) для України.
Як зазначається в релізі Асоціації за посиланням на оцінки інформаційно-аналітичного центру, яке спеціалізується на дослідженнях ринків гірничо-металургійного комплексу (ГМК) GMK Center, втрати українського експорту через CBAM можуть зрости з $372 млн у 2026 році до майже $1,8 млрд у 2030 році, тоді як потенційні втрати ВВП до 2030 року оцінюються у $7,3 млрд. Особливо ризики стосуються металургійної галузі, скорочення експорту якої до ЄС може сягнути $1,75 млрд до кінця десятиліття. Ситуація ускладнюється зростанням вартості CBAM-сертифікатів, яка у ІІІ кв.-2026 становить EUR82,32 за тонну CO₂, а також можливим розширенням сфери дії механізму на нові категорії продукції з високим вмістом сталі та алюмінію.
З огляду на це ЄБА пропонує зосередити роботу на стратегічному та практичному напрямах. Стратегічний блок передбачає розроблення спеціального режиму застосування CBAM для України відповідно до регламенту (ЄС) 2023/956: тимчасове відтермінування виконання фінансових зобов'язань під час дії воєнного стану з їх подальшим погашенням через верифіковані проєкти декарбонізації. Після завершення війни й до інтеграції України до EU ETS пропонується спрямувати надходження від CBAM до спецфонду для фінансування таких ініціатив. Для формування єдиної переговорної позиції асоціація пропонує започаткувати регулярні консультації між міністерством та бізнесом.
Практичний напрям охоплює перегляд дефолтних показників викидів для української металургійної та цементної продукції, створення механізмів підтвердження фактичних викидів в умовах війни, а також звільнення українського цементу і клінкеру від врахування непрямих викидів. За оцінками асоціації, такий підхід допоможе мінімізувати негативний вплив регулювання на промисловість, зберегти експортний потенціал та забезпечити умови для поступової інтеграції України до європейської кліматичної системи.
Раніше, у червні поточного року, з закликом до президента України Володимира ініціювати переговори з ЄС щодо відтермінування CBAM на період війни. У ФРУ підкреслювали, що через повномасштабну агресію РФ українські підприємства працюють під обстрілами та не мають можливості реалізовувати масштабні проєкти декарбонізації, тому запуск механізму в чинному форматі загрожує втратою до 6,3% ВВП та робочими місцями для близько 100 тис. українських родин у промислових і прифронтових регіонах.
У зв'язку з цим бізнес-асоціації наполягають на використанні положень про форс-мажор у регламенті ЄС та спрямуванні коштів від CBAM на повоєнну модернізацію та "зелений перехід" української промисловості.
Також гірничо-металургійна група "Метінвест" пропонувала звільнити від фінансового складника CBAM імпортовані товари з України як країни-кандидата до ЄС, яка потерпає від війни.
Генеральний директор ПАТ "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР) Мауро Лонгобардо в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" на початку березня повідомляв, що через CBAM європейські клієнти АМКР скасували всі замовлення, які складали третину виробництва, бо їм потрібно додатково платити від $60 до $90 за кожну тонну продукції.
На неможливість уникнути сплати за максимальним тарифом CBAM із-за відсутності верифікації скаржилися також представники енергосектору. "Тобто всі, хто мав сміливість в Європі купити (в Україні) електричну енергію, навіть у сонячної станції, вони мають заплатити в кінці кварталу EUR68 за кожну МВт-годину", – заявив наприкінці березня голова київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства (ЕС) Олексій Оржель, який очолював Міненерго у 2019-2020 роках.
Механізм вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) – це інструмент політики ЄС, що встановлює ціну на викиди вуглецю для виробництва окремих товарів, які імпортуються до ЄС. Перехідна фаза механізму вуглецевого імпорту, яка, зокрема, передбачає оцінку викидів та подання звітності, розпочалася у 2023 році. З 1 січня 2026 року механізм перейшов у повноцінну фазу: імпортери зобов'язані купувати сертифікати СВАМ, які відповідають обсягу викидів вуглецю в імпортованій продукції.