Модель реформування системи бронювання, яку запропонував Кабінет міністрів наприкінці жовтня поточного року, потребує серйозного доопрацювання, оскільки вона не відповідає ані економічній, ані безпековій логіці, заявив засновник і голова групи компаній Advanter Group Андрій Длігач.
"Бронювання – це інструмент збереження людського капіталу, необхідного для обороноздатності країни. Економіка не конкурує з армією, вона її фінансує. Саме бізнес забезпечує виробництво, сплачує податки та формує ресурс для оборони", – наголосив він у публікації у Facebook.
За його словами, наразі український бізнес перебуває на межі стійкості: середні обороти підприємств становлять близько 85% від рівня 2025 року, фінансові резерви вичерпуються, а подальше вилучення критичного персоналу може призвести до зупинки роботи підприємств.
Длігач переконаний, що реформування системи слід починати з аудиту використання людського ресурсу у Силах оборони, оцінки можливостей ротацій та оптимізації. Як одну з перспективних моделей він пропонує запровадити принцип "2+2" (два роки військової служби та два роки цивільної роботи), а також паралельно розвивати рекрутинг і підвищувати мотивацію.
Коментуючи боротьбу з корупцією у сфері бронювання, експерт зазначив, що вирішувати цю проблему слід не через руйнування бізнесу, а шляхом створення можливості бронювати щонайменше 15% ключового персоналу. За його розрахунками, це знизить попит на корупцію, сприятиме детінізації зарплат і може принести економіці близько 250 млрд грн.
"Армія та економіка – не конкуренти, а дві складові національної безпеки. Без сильної економіки не буде ресурсів для сильної армії. Тому Україні потрібна комплексна стратегія управління людським капіталом, яка забезпечить обороноздатність, збереже бізнес і дасть країні можливість вистояти у тривалій війні", – резюмував Длігач.
Як повідомлялося, 23 жовтня Кабінет міністрів фіналізував зміни в системі бронювання, відокремивши критичність підприємств від економічних показників та оновивши галузеві й регіональні критерії. Уряд також понизив максимальний рівень бронювання для енергетики та ОПК зі 100% до 95% із можливістю подання обґрунтованого звернення до спеціального Координаційного центру у разі потреби збільшення квоти, а також анонсував механізм 100% бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов'язання щодо регулярного добровільного залучення працівників до військової служби.
Уряд також утворив Коордцентр з організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та воєнного стану згідно з постановою №1328 від 23 жовтня. Співголовами Коордцентру визначено заступника міністра економіки та довкілля й заступника міністра оборони, а основними завданнями центру є розгляд пропозицій державних органів щодо визначення критичності підприємств, збільшення обсягів бронювання та надання рекомендацій щодо скасування відповідних рішень у строк до одного місяця або до семи робочих днів у разі невідкладного розгляду.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький пояснив, що зміни необхідні через високі темпи надання відстрочок і необхідність уникнути зловживань, коли компанії штучно створюються для масового бронювання без реальної участі у виконанні важливих завдань.
ФРУ та СУП виступили з низкою пропозицій до постанови. Зокрема, ФРУ запропонувала встановити двомісячний перехідний період у разі скасування критерію критичності, продовжити строк дії чинних рішень, що спливають у листопаді-грудні, а також виключити обмежений перелік галузей задля рівного доступу підприємств. Своєю чергою, СУП закликала зберегти чинну критичність до завершення терміну її дії для підприємств, які виконують вимоги, скоротити строки розгляду документів, уточнити поняття "залученості до виробничих процесів" для працівників ОПК та енергетики, а також передбачити пропорційність відповідальності керівників за порушення військового обліку.