Інфляція рідко відчувається через сухі відсотки — її справжній масштаб проявляється на заправці, у транспорті та щоденних витратах.
У першому кварталі 2026 року українці формально зіткнулися з помірним зростанням цін, однак реальність виявилася значно жорсткішою: різке подорожчання пального стало тим самим фактором, який запустив ланцюгову реакцію по всій економіці. У результаті навіть відносно стабільний індекс інфляції приховує глибші процеси, що вже впливають на вартість життя та споживчі звички.
За офіційними даними, інфляція у першому кварталі становила 3,4% — майже на рівні минулого року. Проте ключова відмінність полягає у структурі цього зростання. Якщо раніше ціни підвищувалися більш-менш рівномірно, то тепер головний удар припав на енергоносії, насамперед пальне.
За три місяці бензин, дизель і автогаз подорожчали більш ніж на 20%. Причому значна частина цього стрибка відбулася у березні, коли світові ціни на нафту перевищили 100 доларів за барель. Додатковим фактором стало підвищення акцизів на початку року. У підсумку середні ціни на пальне в Україні різко зросли: бензин А-95 перевищив 70 грн за літр, дизель наблизився до 85 грн, а автогаз — до 50 грн.
Втім, найбільший ефект полягає не в самих цифрах, а у їхньому впливі на економіку. Пальне — це базовий ресурс, який визначає витрати на логістику, перевезення і частково виробництво. Його подорожчання автоматично закладається у вартість майже всіх товарів і послуг. Саме тому нинішню інфляцію дедалі частіше характеризують як «паливну».
Це чітко видно у транспортному секторі. Вартість перевезень зросла на 6,4%, а залізничні квитки — більш ніж на 8%. Для бізнесу це означає підвищення витрат на доставку сировини та готової продукції, що неминуче перекладається на кінцевого споживача.
Подібна ситуація спостерігається і в сегменті непродовольчих товарів. Одяг і взуття подорожчали більш ніж на 11–12%. Це значно перевищує загальний рівень інфляції і свідчить про вплив не лише внутрішніх, а й зовнішніх факторів — зокрема, вартості імпорту, логістики та енергоресурсів.
Окремо варто відзначити зростання тарифів на мобільний зв’язок, які також перевищили 20%. Хоча у грошовому вимірі це не найбільша стаття витрат, вона є показовою: навіть сфера послуг, яка раніше виглядала відносно стабільною, починає реагувати на загальне зростання витрат.
Водночас продовольчий ринок демонструє більш неоднозначну динаміку. З одного боку, окремі товари, як-от яйця, відчутно подорожчали — на 7,7%, що пов’язано із сезонними чинниками та витратами виробництва. З іншого боку, значна частина базових продуктів навіть подешевшала.
Бакалія, зокрема цукор, рис і макаронні вироби, знизилася в ціні завдяки достатнім запасам. Дещо подешевшали і м’ясо та молочна продукція. Ці категорії фактично виконують роль стримувального фактора, не дозволяючи загальному індексу інфляції зростати швидше.
Саме цей дисбаланс і формує нинішню економічну картину. З одного боку — стрімке подорожчання критично важливих витрат, таких як пальне і транспорт. З іншого — відносна стабільність або навіть здешевлення частини продуктів. У результаті офіційна інфляція виглядає помірною, але сприйняття її населенням значно гостріше.
У довгостроковій перспективі така структура інфляції створює додаткові ризики. Висока залежність від цін на енергоносії означає, що будь-які коливання на світових ринках швидко відображатимуться всередині країни. Якщо вартість пального залишатиметься високою або продовжить зростати, інфляційний тиск лише посилюватиметься.
Водночас наявність сегментів, де ціни залишаються стабільними або навіть знижуються, поки що дозволяє утримувати загальну ситуацію під контролем. Але цей баланс є крихким і багато в чому залежить від зовнішніх факторів.
«Ми фактично спостерігаємо класичний приклад “витратної інфляції”, коли ключовим драйвером стає не попит, а зростання собівартості через енергоносії. Пальне сьогодні впливає на всі етапи — від виробництва до доставки товарів. Тому навіть за відносно невисокого загального індексу інфляції домогосподарства відчувають значно більший фінансовий тиск», — зазначають економісти.
Отже, перший квартал 2026 року став періодом не стільки високої, скільки «якісно нової» інфляції. Її головною рушійною силою стало пальне, а ключовим викликом — ефект доміно, який воно запускає в економіці.
І саме від того, як змінюватиметься ситуація на енергетичних ринках, залежить, чи залишиться інфляція помірною, чи стане відчутно більшою вже найближчим часом.
Джерело: 032.ua