У п’ятницю, 23 жовтня, Львів попрощається з військовослужбовцями Олегом Пелишком та Владиславом Кандєєвим, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.
«Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань», – йдеться у повідомленні ЛМР.
Прощання із Олегом Пелишком розпочнеться о 09:30 у храмі Вознесіння Господнього УГКЦ (вул. В. Великого, 10). Чин похорону Олега Пелишка та Владислава Кандєєва відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають обох захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Біографічні довідки захисників
Олег Пелишко (16.09.1992 — 08.11.2023). Львів’янин.
Навчався у ліцеї №2 Львівської міської ради. Згодом у Львівському професійному коледжі сфери обслуговування та поліграфії здобув професії друкаря високого друкування, друкаря офсетного плоского друкування та оператора комп’ютерного набору. Працював у сфері будівництва за кордоном.
Зі слів рідних, Олег був добрим, веселим, розумним і винахідливим, вирізнявся різносторонніми інтересами, любив товариство та цінував свою Батьківщину. Захоплювався спортом, зокрема тхеквондо, воркаутом і тренуваннями в залі. Любив музику, перегляд серіалів і активний відпочинок на природі, знаходив особливе задоволення в горах і лісі.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому напрямку у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. В Олега Пелишка залишилися батьки, син, брат, дружина та родина.
Владислав Кандєєв (14.08.1978 — 17.10.2026). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №54 міста Львова. Згодом продовжив навчання у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв. Працював продавцем-консультантом та майстром у приватному підприємстві «Компанія Титан-ЛВ».
Зі слів рідних, Владислав був добрим, щирим, веселим і життєрадісним, працьовитим чоловіком, на якого завжди можна було покластися. Був надійним другом і турботливим батьком, який дуже любив свою доньку. Любив їздити на велосипеді, відпочивати серед природи, бувати в лісі та збирати гриби. Захоплювався ремонтом механічних годинників.
У 2026 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України. У Владислава Кандєєва залишилися донька, брат, друзі та родина.
Читайте також: У Винниках відкрили пам’ятну таблицю Герою України Владиславу Аллерову
Джерело: 032.ua