Американське видання New York Times пише, що на тлі затяжної війни з Іраном Дональд Трамп знову демонструє інтерес до переговорів із лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, попри провал дипломатичних зусиль під час свого першого президентського терміну. Його спроби зблизитися з Пхеньяном супроводжуються тиском на Південну Корею та різким контрастом між готовністю до переговорів із ядерною КНДР і жорсткою позицією щодо Ірану. Аналітики застерігають: війна з Іраном лише зміцнює переконання, що ядерна зброя є найнадійнішим захистом від американського військового удару. Водночас NY Times зосереджена виключно на питанні (не)розповсюдження ядерної зброї і навіть не згадує, що Північна Корея нещодавно посилила підтримку росії у війні проти України.
Коли Трамп востаннє пообіцяв зупинити ядерну збройову програму іншої країни, він тричі особисто зустрічався з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, заявив, що між ними склалися "чудові відносини", і зрештою залишився ні з чим, пише New York Times.
Це було під час першого президентського терміну Трампа. Дипломатична спроба не просто провалилася: Кім одразу різко прискорив розвиток своєї програми і нині, за деякими оцінками, має близько 60 ядерних боєзарядів, а також ракети, які, схоже, здатні досягти території Сполучених Штатів, – саме те поєднання, яке Трамп обіцяв ліквідувати.
Уже кілька місяців експерти з нерозповсюдження ядерної зброї запитують, чи не відмовиться Трамп і від спроб стримати ядерну програму Ірану – особливо тепер, коли він, схоже, більше зосереджений на відновленні судноплавства через Ормузьку протоку, ніж на іранських запасах урану, похованих під завалами після американських бомбардувань у червні 2025 року.
Не досягнувши мети в Ірані, зауважує NY Times, Трамп дедалі активніше повертається до Північної Кореї, хоча аналітики майже не бачать шансів швидко знищити її дедалі більший ядерний арсенал.
Як зазначає видання, заява Трампа в соцмережах у неділю ввечері, в якій він похвалив Кіма й публічно наказав міністрові оборони Піту Гегсету зменшити роль США у щорічних військових навчаннях із Південною Кореєю, союзницею США в Тихоокеанському регіоні, схоже, мала засвідчити його бажання відновити переговори. Наступного дня все ще було незрозуміло, як саме Пентагон скоротить свою участь в 11-денних навчаннях, а заява в одне речення, яку пресслужба Пентагону надіслала журналістам у понеділок по обіді, ясності не додала.
"Міністерство війни активно працює над виконанням директиви головнокомандувача", – йшлося в заяві, де для Міністерства оборони вжили назву, яку використовує адміністрація Трампа.
Дослідник Університету Джорджа Вашингтона Роберт Літвак, який писав про ядерні програми і Північної Кореї, і Ірану, назвав контраст між підходами Трампа до цих двох країн "неймовірною історією про дві держави-ізгої".
"Ми воюємо з Іраном – державою, що перебуває на порозі створення ядерної зброї, – заявив він. – А у випадку Північної Кореї ми задобрюємо диктатора, здатного уразити територію США ядерною зброєю".
NY Times зазначає, що спалах гніву Трампа був також спрямований на покарання Південної Кореї за відмову долучитися до війни проти Ірану, яка дуже розлютила Трампа. Про це він написав у тому самому дописі в соцмережі й повторив журналістам в Овальному кабінеті в понеділок.
Президент США також невдоволений тим, що Сеул не поспішає виконувати, як вважає Білий дім, обіцянку інвестувати 350 мільярдів доларів, зокрема в суднобудування. Торік у жовтні Трамп відвідав Південну Корею й вітав її майбутні інвестиції у США, зокрема обіцяне багатомільярдне розширення заводу Samsung із виробництва мікросхем у Техасі.
"Трамп за звичкою повертається до нарікань на те, що Південна Корея користується американською військовою присутністю на Корейському півострові, не сплачуючи належної частки", – зазначив Скотт А. Снайдер, президент і генеральний директор Корейського економічного інституту Америки. За його словами, Трамп "використовує відносини у сфері безпеки як важіль, аби посилити тиск на уряд Південної Кореї".
Усе це відбувається на тлі нездатності Трампа вивести Сполучені Штати з війни з Іраном. Останніми місяцями він давав зрозуміти, що прагне залишити цей конфлікт позаду й повернутися до переговорів із Кімом, який під час першого терміну Трампа пішов назустріч його бажанню вести переговори на рівні лідерів, погодившись на кілька самітів.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон у червні заявив, що Трамп, схоже, хоче відновити переговори з Кімом, а сам Трамп останніми місяцями щонайменше двічі публікував у соцмережах спільне фото з північнокорейським лідером.
"Ми з Кім Чен Ином ЧУДОВО ладнаємо!" – написав Трамп під фотографією їхньої зустрічі 2019 року на кордоні між Північною та Південною Кореєю, яку він опублікував у суботу.
У понеділок Трамп додав іще один приятельський допис – мем, на якому Кім телефонує, а позаду нього стоять військові. Підпис був такий: "Гей, Дональде, між нами все гаразд… так?"
NY Times нагадує, що ядерна програма Північної Кореї викликає серйозне занепокоєння ще з кінця 1980-х років – задовго до того, як у полі зору опинилася ядерна програма Ірану. У 1994 році, під час кризи, спричиненої вигнанням Північною Кореєю міжнародних ядерних інспекторів, адміністрація Клінтона обговорювала можливість військового удару по північнокорейському об'єкту в Йонбьоні. Однак від удару відмовилися, а згодом того ж року колишній президент Джиммі Картер уклав домовленість із Кім Ір Сеном, дідом нинішнього лідера Північної Кореї: ядерну програму мали припинити в обмін на допомогу в будівництві цивільних ядерних реакторів.
Усе це розвалилося, наголошує NY Times, а наступні спроби взяти північнокорейську програму під контроль зазнали невдачі. У 2006 році Північна Корея провела перше ядерне випробування, а потім ще п'ять; останнє відбулося 2017 року.
Наступного року Трамп, який до того назвав Кіма "Маленьким ракетником", зустрівся з північнокорейським лідером у Сінгапурі. Після зустрічі він сказав журналістові New York Times, що очікує швидкого згортання північнокорейської ядерної програми. "Це станеться дуже швидко, – сказав він після саміту. – Я справді вірю, що процес піде швидко. І це дуже значний арсенал. Тут немає жодних сумнівів".
Та хоча Трамп із теплотою згадує ці зустрічі, – під час першого терміну він діставав листи Кіма й зачитував уривки відвідувачам Овального кабінету,– вони ввійшли в історію як дипломатична невдача. Другий саміт, у В'єтнамі, завершився провалом переговорів. Тодішній радник Трампа з національної безпеки Джон Р. Болтон згодом казав, що Трамп прийшов на переговори погано підготовленим, а вся спроба зійшла нанівець, коли Кім відмовився демонтувати об'єкти за межами головного центру зі збагачення урану та переробки ядерного палива в Йонбьоні.
Дехто побоюється, що те саме може повторитися, зазначає NY Times. "Ще один саміт Трампа й Кіма, якого, схоже, домагається президент, може обернутися катастрофою", – сказав Джоел С. Віт, колишній дипломат Державного департаменту, який брав участь у перших переговорах із Північною Кореєю та написав про ці зусилля книжку "Наслідки: закулісна історія провалу Америки в роззброєнні Північної Кореї".
"Трамп, схоже, не усвідомлює, що нинішній Кім Чен Ин не зацікавлений у поліпшенні відносин зі Сполученими Штатами, – пояснив Віт. – Він твердо налаштований зберегти свою ядерну зброю, відправляє війська в Україну на підтримку свого російського союзника й погрожує Південній Кореї".
У понеділок критики зовнішньої політики Трампа швидко звинуватили президента в підриві ключового союзу. Сенатор Джек Рід від Род-Айленду, провідний демократ у Комітеті Сенату зі збройних сил, заявив, що Трамп ухвалив "ще одне безглузде, хаотичне рішення", яке карає Південну Корею "винятково через его Трампа".
Професор Джорджтаунського університету Віктор Д. Ча, який працював над політикою щодо Азії в Білому домі за Джорджа Буша-молодшого, назвав спалах Трампа в соцмережах принаймні частково проявом розчарування президента через Іран. Він зауважив, що кампанія Трампа із завоювання прихильності Кіма розгортається саме тоді, коли президент намагається зберігати жорстку лінію щодо Тегерана, – показовий контраст у підході Трампа до, можливо, двох найскладніших у світі проблем, пов'язаних із поширенням ядерної зброї.
"Він ніби рухається одночасно у двох протилежних напрямках, – зазначив Ча. –Щодо Північної Кореї, яка має ядерну зброю, він рухається в бік прагматичних переговорів. А щодо Ірану він зайняв безкомпромісну позицію".
У понеділок в Овальному кабінеті Трамп захищав свій підхід до Північної Кореї. Коли журналіст запитав, чи не ставить він інтереси противників США вище за інтереси союзників, президент різко відповів: "Я роблю ситуацію набагато безпечнішою".
"Кім Чен Ин завжди ставився до мене з великою повагою, – додав президент. – Я розумію його. Він розуміє мене".
Але, за словами аналітиків, Кім також уважно стежить за війною Трампа проти Ірану. За словами Ча, ця війна показала Північній Кореї, "що вона має рацію, розробляючи ядерну зброю, аби уникнути військового удару".
Джерело: New York Times