Світова економіка перебуває під загрозою через стабільно високі ціни на енергоносії, рекордні державні борги, а також ризики, пов'язані з бумом інвестицій у штучний інтелект, заявила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Кристаліна Георгієва.
Під час виступу в Сінгапурі в середу напередодні щорічних зустрічей МВФ і Світового банку, які відбудуться наступного тижня в Бангкоку, Георгієва заявила, що глобальна економіка перебуває під впливом двох протилежних сил – це шок в енергетичному секторі, спричинений скороченням пропозиції, та різке зростання попиту в економіці, пов'язане з розвитком штучного інтелекту. Сукупний вплив цих двох факторів суттєво відрізняється від країни до країни, сказала вона.
"Як покаже наш черговий огляд світової економіки (WEO), який буде опублікований наступного тижня, цього року найбільше від зростання постраждають країни, охоплені воєнними діями", – заявила Георгієва, зазначивши регіон Перської затоки та Україну.
Менш масштабне уповільнення зростання спостерігається й у низці інших вразливих країн – тих, що залежать від імпорту енергоносіїв і мають обмежені можливості бюджетної та грошово-кредитної політики для пом'якшення таких потрясінь.
Однак у деяких країнах економічне зростання, ймовірно, посилиться завдяки штучному інтелекту, який стрімко перетворюється на один із ключових чинників, що визначають становище країн у світовій економіці, зазначила Георгієва.
"Світові інвестиції в ШІ щодо ВВП досягнуть і, ймовірно, перевищать рівень вкладень у будівництво залізниць, електромереж або телекомунікаційних мереж. За нашими оцінками, на обладнання для ШІ та пов'язану з ним технологічну продукцію вже припадає понад одна десята світової торгівлі товарами, і ця частка продовжує зростати", – заявила вона.
Зростання попиту, пов'язаного зі ШІ, підтримує інвестиції, зокрема, у таких країнах, як США, Китай та Індія, зазначила Георгієва.
За її словами, наслідки енергетичного шоку для світової економіки поки що залишаються стриманими, проте ціни на нафту, як і раніше, тримаються на рівні близько $100 за барель.
"Високі ціни на енергоносії сприяють зростанню інфляції, процентних ставок та дохідності державних облігацій", – зазначила вона.
Це сприяє зростанню бюджетних дефіцитів, державного боргу та витрат на його обслуговування, додала Георгієва.
У липні МВФ прогнозував, що світова економіка зросте на 3% у 2026 році та на 3,4% у 2027 році. Георгієва у своєму виступі в середу не сказала, чи будуть ці прогнози змінені.