Провідні економічні аналітичні центри, Федерація роботодавців України (ФРУ) та Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) закликали зупинити ухвалення доопрацьованого Міністерством економіки та довкілля проєкту постанови Кабінету міністрів щодо нових правил бронювання військовозобов'язаних через суттєві корупційні та економічні ризики.
Відповідне звернення на адресу президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Сергія Корецького, Міністра економіки та довкілля, Міністр фінансів, керівника Офісу президента, Верховної Ради та Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) підписали 16 аналітичних організацій, серед яких Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації, Центр економічної стратегії, Український інститут правової політики, Мережа захисту національних інтересів "АНТС", Growford Institute, Інститут податкових реформ, Асоціація податкових консультантів, Інститут економічного лідерства, Аналітичний центр Advanter Group, Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, Аналітична група Економічної експертної платформи, Інститут фінансів та права, Аналітичний центр "Технології Прогресу" та Kyiv Foresight Foundation.
"Запропоновані урядом підходи несуть критичні ризики для виконання оборонних замовлень, функціонування енергетичної та комунальної інфраструктури, безперервності роботи критично важливих для населення підприємств, збільшують корупційні ризики та невизначеність, сприятимуть тінізації економіки та скороченню бізнес-активності", – йдеться в публікації на сайті Економічної експертної платформи.
Ключовим ризиком аналітики називають надання Координаційному центру (з 17 осіб під співголовуванням заступників міністрів економіки та оборони) владних повноважень без чітких процедурних гарантій. Зокрема, рекомендації цього дорадчого органу мають стати підставою для скасування статусу критично важливого підприємства без визначення підстав, строків, права на пояснення чи оскарження. При цьому Мінцифри, Міненерго, Мін'юст та НАЗК висловили зауваження до документа через дублювання функцій, суперечливу правову природу органу та наявність корупціогенних факторів.
"Центр має статус тимчасового дорадчого органу, але від його рекомендацій залежать результати процедур: ліміт понад 50% встановлюється "на підставі" рекомендацій, критерії потребують його погодження. Міністерство юстиції зауважило, що такі повноваження мають владний характер, не властивий дорадчому органу, а Міненерго вказало на невідповідність Типовому положенню про дорадчі органи (постанова № 599). Для тимчасового органу не визначено строку дії", – йдеться у заяві.
Окрім того, аналітики звертають увагу на вимогу до органів влади до 20 жовтня 2026 року переглянути та погодити з Координаційним центром критерії критичності практично в усіх секторах економіки (ПЕК, ЖКГ, ОПК, охорона здоров'я, транспорт, продовольча безпека), що відбувається без публічних консультацій та чітких вимірюваних показників заробітної плати чи врахування оскаржуваного податкового боргу. Аналітичні центри пропонують уряду реалізувати пакет рішень у два етапи: до 20 жовтня запровадити мораторій на перегляд критеріїв і скасування статусів та встановити перехідний період тривалістю 90 днів для збереження чинних бронювань, а протягом 30 днів доопрацювати нормативну базу із мінімізацією функцій Координаційного центру та створенням робочої групи на базі Міжвідомчої робочої групи з питань малого та мікробізнесу при Мінекономіки.
Зі свого боку Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) закликала зберегти чинну модель бронювання, усуваючи зловживання адресно, та зберегти статус критичності на шість місяців для підприємств, пошкоджених обстрілами, без застосування зарплатного критерію і зі встановленням мінімального порогу виплат заброньованим на рівні не менше однієї мінімальної зарплати. В організації нагадали, що за даними опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, за липень 2026 року, 66% промислових підприємств відзначають дефіцит працівників.
"Для добувної промисловості це означає ризик втрати гірників, геологів, інженерів, енергетиків, механіків та інших спеціалістів, підготовка яких потребує років. Втрата бронювання – це не просто кадрова проблема окремого підприємства. Це ризик зупинки виробничих процесів, зриву замовлень і втрати компетенцій… Добувна галузь, металургія, енергетика, машинобудування й виробництво матеріалів є частинами єдиного промислового ланцюга. Втрата фахівців в одній ланці створює ризики для всіх інших", – йдеться у заяві НАДПУ на сторінці Facebook.
НАДПУ також пропонує встановити 12-місячну відстрочку для працівників підприємств, критично важливих для ЗСУ та Нацгвардії, виключивши норму про анулювання відстрочки після завершення виробництва товарів чи послуг, та не допускати створення додаткових адміністративних бар'єрів Координаційним центром.
Федерація роботодавців України (ФРУ) у відкритому зверненні також підкреслила, що скорочення обсягів бронювання та виключення працівників із відстрочкою з інших законних підстав із розрахункової чисельності зменшить ліміт і створить загрозу зупинки виробництв. ФРУ вказує на ризик надмірної централізації без урахування галузевої специфіки та закликає уряд змістити вектор уваги з "білого" бізнесу на боротьбу з незадекларованою працею. За даними дослідження ФРУ та Держпраці, станом на літо 2025 року, кількість неофіційно працевлаштованих становить 2,683 млн осіб, а щомісячні втрати бюджету оцінюються від 9,6 млрд грн до 31,8 млрд грн, що є потенційним ресурсом для фінансування Сил оборони.
Спілка українських підприємців (СУП) виступила проти посилення обмежень у бронюванні військовозобов'язаних без попередньої оцінки наслідків та обговорення з бізнесом. А Європейська бізнес асоціація (ЄБА) повідомила, що стурбована змінами та закликала уряд забезпечити відкритий діалог із бізнес-спільнотою.
Згідно з проєктом постанови Кабміну, що є у розпорядженні агентства "Інтерфакс-Україна", документ передбачає створення Координаційного центру як консультативно-дорадчого органу Кабміну, що буде додатковим етапом узгодження перед ухваленням рішення профільними відомствами (міністерствами) щодо визначення підприємств критично важливими.
Передбачається також зниження ліміту бронювання зі 100% до 85% для працівників оборонно-промислового (ОПК) та критичних підприємств і підрядників паливно-енергетичного сектору, які забезпечують безперебійне функціонування енергосистеми й газотранспортної мережі.
Проєкт також запроваджує додатковий етап узгодження через цей центр перед ухваленням рішення профільними відомствами щодо визначення підприємств критично важливими.
Крім того, проєкт регламентує процедуру ухвалення рішень державними органами за рекомендаціями Координаційного центру протягом трьох робочих днів. Згідно із висновком Мінфіну, проєкт постанови погоджено без зауважень, оскільки його реалізація не потребує додаткових витрат із держбюджету і не впливатиме на бюджетні показники поточного періоду.
Як повідомлялося, група народних депутатів із усіх парламентських фракцій звернулася до прем'єр-міністра Сергія Корецького з вимогою скасувати плани створення Координаційного центру з організації бронювання. Голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі нардеп Олександр Федієнко наголосив, що поява нового органу створює ризики затримок у процедурах бронювання для підприємств ОПК, енергетики та критичної інфраструктури, що загрожує невиконанням державних контрактів.