Ефективно знизити ризик масштабних лісових пожеж можна лише завдяки переходу від реагування до запобігання, зосередивши політику на підвищенні стійкості екосистем і комплексному управлінні ландшафтами.
Масштабні лісові пожежі, які цього літа охопили країни Південної Європи, вкотре демонструють: тривалі посухи, хвилі спеки та зміна клімату створюють умови, за яких навіть країнам із потужними системами реагування дедалі складніше стримувати вогонь.
Лише від початку 2026 року в країнах ЄС уже вигоріло понад 460 тис. га, що суттєво перевищує середні історичні показники. Останні дослідження також свідчать, що через зміну клімату екстремальні погодні умови, які сприяли поширенню цих пожеж, стали щонайменше вдвічі ймовірнішими у Франції та у понад 20 разів ймовірнішими в Іспанії.
Хоча більшість лісових пожеж виникає через діяльність людини, саме зміна клімату значно підвищує ймовірність їх виникнення, а також масштаби та руйнівність. Вищі температури, частіші хвилі спеки та тривалі посухи створюють умови, за яких навіть незначне займання може швидко перерости у масштабну пожежу.
Водночас деградація природних екосистем, скорочення площ водно-болотних угідь, погіршення стану лісів, поширення монокультурних насаджень та десятиліття нераціонального землекористування зробили багато регіонів Європи значно вразливішими до екстремальних пожеж.
У результаті формується замкнене коло:
- зміна клімату спричиняє дедалі масштабніші пожежі;
- пожежі вивільняють мільйони тонн парникових газів;
- ослаблені екосистеми втрачають здатність накопичувати вуглець, утримувати вологу, протистояти вогню та захищати людей від майбутніх природних катастроф.
Для України, яка також перебуває у пожежонебезпечному періоді, ці події — свідчення про те, що поряд із розвитком систем реагування необхідно інвестувати у стійкість самих лісових екосистем, адже це створить умови, за яких ліси будуть менш вразливими до вогню.