Керівники тепло- та водопостачальних підприємств (теплокомуненерго, ТКЕ) закликали Кабінет Міністрів України та прем'єр-міністра Сергія Корецького невідкладно розблокувати їхні платежі в Держказначействі та зберегти чинну квоту бронювання працівників критичної інфраструктури на рівні 75%.
Про це йшлося під час круглого столу "Зима 2026-2027: як не допустити колапсу тепло- та водопостачання в Україні?" від Асоціації операторів критичної інфраструктури, Асоціації міст України та інших профільних асоціацій, який пройшов у форматі онлайн у четвер.
Під час заходу зазначалося, що обсяг заблокованих Держказначейством платежів ТКЕ після рішення Кабміну щодо економії бюджетних коштів становить понад 1 млрд грн, а блокування не дозволяє закінчити підготовку обладнання та ремонтні кампанії, формування резервів пального і необхідних матеріалів, а також виплатити зарплату працівникам за вересень.
"Платежі заблоковані, і в казначействі стоїть навіть наша зарплата за вересень, а це не бюджетні, а власні кошти підприємства! Повний абсурд: податки списані, а зарплата стоїть", – прокоментував директор КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" Максим Білик.
Директор "Черкаситеплокомуненерго" Павло Карась окремо акцентував, що заблоковані кошти не є бюджетними чи навіть коштами місцевих бюджетів. "Згідно з постановою уряду №812, з платежів споживачів 65% казначейство автоматично спрямовує на газ, а 35% мають залишатися підприємству на поточну діяльність. Через блокування казначейських рахунків тепловики не можуть використати власні кошти для закупівлі пального, термінових ремонтів та ліквідації аварій", – наголосив Карась.
Керівники теплокомуненерго також закликали уряд не скорочувати квоту бронювання з 75% до 60%. Як вони зазначаються, їм зрозумілі нагальні потреби Збройних сил України, але втрата 20% персоналу за середнього дефіциту кадрів в 30% загрожує масовими звільненнями кваліфікованих працівників із теплокомуненерго та водоканалів – внаслідок цього підприємства не зможуть виконувати свою функцію та оперативно усувати аварії.
"Це призведе до критичної неспроможності теплокомуненерго виконувати свою пряму функцію – забезпечувати міста теплом. Під час війни ТКЕ виконують різні невластиві функції: розбирають завали, будують фортифікаційні споруди, підвозять воду на пожежі тощо. Ці функції, крім нас, в містах виконати немає кому", – зазначив Карась.
Як резюмував керівник "Львівтеплоенерго" Олександр Одинець, кадровий дефіцит у галузі став критичним ще задовго до появи проєкту постанови уряду про скорочення квоти бронювання підприємствам критичної інфраструктури. За словами Одинця, тепловики активно порушують це питання майже рік і, навпаки, просять збільшити квоту до 100%, прирівнявши теплопостачальників до енергетиків.
"З 2022 року ми під обстрілами самостійно відновлюємо пошкоджені об'єкти. Скорочення бронювання змусить фахівців піти туди, де їм дадуть бронь. Втратимо людей – втратимо підприємство", – пояснив директор ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" Микола Логвінов.
Учасники круглого столу також закликали уряд налагодити формат постійних консультацій та системний діалог з керівниками теплопостачальних підприємств.
Як повідомлялося, 1 вересня прем'єр-міністр України Сергій Корецький анонсував, що уряд запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів, які не закріплені за потребами оборони.
6 жовтня Корецький заявив, що конструктивні пропозиції громад і регіонів щодо ситуації з державними фінансами буде опрацьовано спільно з Міністерством фінансів.