Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) сподівається на врахування її принципової позиції щодо створення в Україні інфраструктурного холдингу ринку капіталів в рамках доопрацьованого урядового законопроєкту "Щодо залучення стратегічного іноземного інвестора в інфраструктуру ринків капіталу України" (№16038).
"Сильний інвестор, сильна держава в акціонерах, відкритий ринок і один регулятор – це не компроміс. Це єдина конструкція, яка працює", – йдеться у позиції НКЦПФР щодо біржового холдингу, яка опублікована на її сайті у вівторок.
Як повідомлялося, у липні минулого року на Конференції з відновлення України у Римі було підписано меморандум про взаєморозуміння між Мінекономіки, Мінфіном, Нацбанком України, НКЦПФР та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо підтримки інтегрованої інфраструктури ринків капіталу в Україні. Його підписанню передувало затвердження Радою з фінансової стабільності плану практичної реалізації цільової моделі інфраструктури ринків капіталу.
Голова Національного банку України Андрій Пишний в середині жовтня цього року в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" заявив, що впровадження інтегрованої моделі інфраструктури ринків капіталу, яка є спільним результатом роботи НБУ, Міністерства економіки, Європейського банку реконструкції та розвитку наразі гальмується через позицію голови НКЦПФР.
У свою чергу Комісія зазначила, що після засідання комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева 20 жовтня "сторони почули одна одну" й зараз ведеться робота над доопрацьованою версією законопроєкту разом із економічним та фінансовим парламентським комітетом та учасниками ринку.
"Глобальних розбіжностей немає – є кілька статей, які вирішують, чи стане ця реформа успіхом… Холдинг потрібен. Питання – чий він буде", – заявляє НКЦПФР.
Комісія зазначила, що консолідація біржі, Розрахункового центру та іншої ринкової інфраструктури в холдинг зі стратегічним інвестором є спільним зобов'язанням, бо розпорошена, недокапіталізована, технологічно відстала інфраструктура не витримає ні повоєнного відновлення, ні вимог ЄС.
В то же час НКЦПФР наполягає на дотриманні чотирьох принципів, з якими, на її думку, холдинг буде ефективним для держави.
По-перше, держава зберігає 25% + 1 акцію і реальні права через обов'язковий корпоративний договір та закріплення стратегічних прав держави прямо в законі, а не в додатку до угоди. "Локація клірингу і розрахунків, продаж контролю, зміна профілю діяльності – без держави не вирішуються", – пояснив регулятор.
Як зазначається, Розрахунковий центр має бути відкритим для всіх, у тому числі й тому, що рівного, недискримінаційного доступ усіх бірж до клірингу та розрахунків на ринкових умовах вимагає європейське регулювання – ст.35-36 MiFIR і ст.33 CSDR.
"Жодної монополії. Холдинг не отримує виключного статусу. Ринок лишається відкритим для інших бірж, клірингових установ і платформ. Сильний гравець – так. Єдиний дозволений гравець – ні", – наголосила НКЦПФР та додала, що її позицію підтримують брокери, управляючі компанії та інші біржі.
Комісія також наполягає, що вона має бути єдиним регулятором холдингу і всієї інфраструктурної групи.
Також НКЦПФР хоче опрацювати спільно з урядом та комітетом комплексні критерії відбору інвестора: технологію, досвід, план розвитку ринку, а те лише розмір внеску, а також вимоги до інших акціонерів холдингу і частку акцій у вільному обігу.
На думку регулятора, запропоновані нею принципи не повинні зменшити інтерес серйозного стратегічного інвестора до участі в інфраструктурному холдингу.
Як повідомлялося, після підписання меморандуму у Римі Нацбанк на початку вересня 2025 року повідомив про старт його реалізації. Першим етапом стала оптимізація структури власності та корпоративного управління Національного депозитарію України (НДУ) шляхом передачі держчастки, якою управляла НКЦПФР, в управління НБУ.
Далі планується створити холдингову компанію за участю відібраного на відкритому тендері авторитетного міжнародного стратегічного інвестора (оператора торговельних та постторговельних інфраструктур), міжнародних фінансових організацій, локальних учасників ринку та держави/державних банків. При цьому у законопроєкті достатньо одного учасника конкурсу, тоді як НКЦПФР наполягає на мінімум двох. Ця холдингова компанія своєю чергою створить нову фондову біржу в Україні, яка замість Нацбанку стане мажоритарним власником центральної клірингової установи – Розрахункового центру (РЦ). Окрім того ця біржа володітиме міноритарним пакетом акцій у НДУ, а Національний банк – мажоритарним пакетом.
Фінальним етапом має стати консолідація депозитарних послуг на базі НДУ, який повинен функціонувати як єдиний центральний депозитарій цінних паперів, шляхом передання йому функцій обліку та обслуговування обігу державних облігацій від Нацбанку.
На початку червня цього року Кабінет міністрів схвалив відповідний законопроєкт "Щодо залучення стратегічного іноземного інвестора в інфраструктуру ринків капіталу України", та через зміну уряду документ був внесений до Верховної Ради тільки 4 вересня. НКЦПФР запропонувала внести в нього описані вище зміни.
Окрім того, 21 вересня був зареєстрований альтернативний законопроєкт (№16038-1). Серед авторів якого 12 депутатів, у тому числі перший заступник голови економічного комітету Ради Сергій Тарута, голова підкомітету з питань ринку капіталів фінансового комітету Ради Андрій Ніколаєнко, голова підкомітету безпекового комітету Ради Олександр Федієнко, Антон Яценко.