Перед розмовою сторони консультувалися з Україною, а її позицію донесли безпосередньо очільнику Кремля
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре 27 жовтня провели телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Однією з головних тем стали дипломатичні зусилля для припинення війни проти України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву канцелярії президента Фінляндії.
Як зазначили у відомстві, ініціаторами розмови виступили Стубб і Стьоре. Перед контактом із російським президентом вони провели консультації з Україною, щоб донести її позицію щодо майбутніх мирних переговорів в Абу-Дабі.
Розмова стала продовженням зустрічі, яка відбулася в Осло 20 жовтня. Сторони обговорили російську агресію проти України, перспективи завершення війни та шляхи досягнення миру й стабільності в Європі.
Що Стубб і Стьоре сказали Путіну
У канцелярії президента Фінляндії наголосили, що метою контакту було безпосередньо донести до Путіна позицію України перед наступним етапом мирних переговорів.
Стубб і Стьоре підкреслили, що війна має завершитися, а дипломатичні контакти повинні тривати. Вони також підтвердили готовність Фінляндії та Норвегії й надалі надавати Україні довгострокову підтримку.
"Розмова була відвертою та діловою. Ми є сусідами Росії. Те, як закінчиться війна, вплине на безпеку Фінляндії та Норвегії, а також, у ширшому сенсі, на безпеку всієї Європи. Завершення війни вимагає прямих переговорів", – заявив Стубб.
Своєю чергою, Стьоре звернув увагу на людські втрати та довгострокові наслідки російської агресії. Він наголосив на важливості зниження напруженості.
"Війна спричиняє величезні людські страждання та витрати. Війна залишає слід на багатьох поколіннях. Під час розмови ми наголосили на важливості деескалації", – підкреслив норвезький прем'єр.
Нагадаємо, раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що тристоронні переговори щодо врегулювання війни в Україні планують провести в першій половині листопада в Абу-Дабі.
Водночас, за даними The Telegraph, Росія може спробувати використати мирні переговори, щоб домогтися поступок від НАТО. Зокрема, Володимир Путін може вимагати скорочення військової присутності Альянсу в Європі до рівня 1997 року.
Натомість Кремль не демонструє готовності йти на поступки щодо припинення вогню. За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), російські посадовці продовжують відхиляти пропозиції про повне або часткове перемир'я, які висувають Україна та США.