Всесвітня асоціація виробників сталі (worldsteel) прогнозує у 2026 році практично незмінним світовий попит на сталь у порівнянні з попереднім роком і залишиться на рівні 1,722 млрд тонн, а у 2027 році відновить зростання на 1,7%, сягнувши 1,752 млрд тонн, зазначено в оприлюдненому у понеділок короткостроковому прогнозі (SRO) щодо попиту на сталь на 2026 та 2027 роки.
Коментуючи цей прогноз, Альфонсо Ідальго Кальсеррада, голова Комітету з економічних питань worldsteel, зазначив, що "Траєкторія, яку ми окреслили у квітні, залишається чинною, однак очікуване відновлення відбувається повільніше й поступовіше, ніж ми передбачали. Згідно з новим прогнозом, у 2026 році світовий попит на сталь не зростатиме помірними темпами, як очікувалося раніше, а залишиться стабільним; у 2027 році зростання становитиме 1,7% замість прогнозованих 2,2%".
За його словами, майже всі ці коригування зумовлені ситуацією у Китаї. За межами Китаю попит зростає на 1,5% цього року й прискориться до 4,0% у 2027 році – це саме ті темпи, які worldsteel прогнозував шість місяців тому і які рідко спостерігалися останнім часом.
"Отже, відновлення, про яке ми говорили у квітні, не стало слабшим; його динаміка маскується масштабами структурного скорочення в Китаї та ускладнюється збоями на енергетичному ринку, спричиненими тривалою нестабільністю на Близькому Сході", – зазначив голова комітету.
При цьому уточнюється, що одним із ключових висновків прогнозів, підготовлених у жовтні 2026 року, є підтвердження очікувань щодо суттєвого пожвавлення промислової активності та зростання попиту на сталь у країнах із розвиненою економікою у 2027 році. Після періоду стабілізації у 2025-2026 роках очікується, що у 2027 році промислова активність у цих країнах продемонструє широке відновлення, зумовлене зростанням інвестицій у сфери, пов'язані зі штучним інтелектом, витратами на оборону та енергетичний перехід, а також підвищенням рівня доходів і сприятливою політикою. З огляду на одночасне зростання розвинених країн і економік, що розвиваються (за винятком Китаю), прогноз щодо збільшення попиту на сталь за межами КНР сягає 4,0% у 2027 році. Зростання такого масштабу й охоплення є рідкісним явищем останніми роками та слугує обнадійливим сигналом як для сталеливарної галузі, так і для економіки загалом.
Цей прогноз ґрунтується на даних, доступних станом на початок вересня 2026 року. У квітні worldsteel припускав, що конфлікт на Близькому Сході буде врегульовано до червня, і попереджав: затягування конфлікту змусить суттєво переглянути показники в бік зниження. Конфлікт не було врегульовано, проте початковий вплив на світову економічну активність виявився менш руйнівним, ніж очікувалось. Енергетичні ринки впоралися з перебоями краще, ніж побоювалися, а провідні економіки виявилися стійкішими, ніж передбачав наш песимістичний сценарій.
Утім, цю стійкість не слід плутати з імунітетом. Там, де вплив є прямим – насамперед у країнах Перської затоки, – економічні збитки є беззаперечними. Хоча світова економіка витримала початковий удар, її здатність пом'якшувати наслідки подальших потрясінь, схоже, дедалі більше вичерпується. Саме тому ми зберігаємо певну обережність у своїх прогнозах на 2027 рік, говориться в прогнозі.
"Зараз ми очікуємо, що попит на сталь у Китаї скоротиться на 2,0% у 2026 році, що є переглядом у бік зниження порівняно з нашим квітневим прогнозом. Спад інвестицій у нерухомість не сповільнився, як ми очікували. Інвестиції в інфраструктуру, які, як ми очікували, мали б підтримати цього року, натомість залишилися на негативній території. Попит на сталь з боку промисловості продовжує зростати завдяки сильному експорту, але недостатньо, щоб компенсувати слабші, ніж очікувалося, показники ринку нерухомості та інфраструктури", – констатували у worldsteel.
У 2027 році worldsteel очікує, що скорочення в Китаї скоротиться до 1,0%. Очікується, що спад на ринку нерухомості почне сповільнюватися, залишаючись негативним, уряд зберігає обережну позицію щодо розширення інвестицій у інфраструктуру, а виробництво має підтримувати помірне зростання за умови збереження експорту. Однак торговельні тертя стають значним ризиком.
Прогнозується, що попит на сталь у країнах, що розвиваються, за винятком Китаю, зросте на 1,9% у 2026 році та на 5,1% у 2027 році. Сповільнення цього року, порівняно з приблизно 5% річного зростання, зафіксованого в останні роки, зумовлене Близьким Сходом, де регіональний конфлікт змінив те, що було одним з найсильніших темпів зростання на світовому ринку. В інших країнах, що розвиваються, базовий імпульс зберігається, а відновлення у 2027 році буде зумовлене країнами, що розвиваються, Азії разом із відновленням на Близькому Сході.
Індія залишається найбільшим у світі ринком сталі з найвищими темпами зростання: прогнозується, що попит збільшиться на 7,9% у 2026 році (до 172,4 млн тонн) та на 8,0% у 2027 році (до 186,2 млн тонн). Зростання має всеосяжний характер. Головним рушієм залишається будівництво інфраструктурних об'єктів. Спостерігається високий попит у секторі приватної нерухомості. Впевнені темпи розвитку промисловості, значний портфель проєктів у сфері відновлюваної енергетики та постійне розширення виробничих потужностей стимулюють попит на електротехнічне та механічне обладнання, тоді як обсяги виробництва автомобілів зростають завдяки внутрішньому попиту, експортній динаміці та державній підтримці.
Регіон Перської затоки є найбільш наочним прикладом того, якою ціною обійшовся цей конфлікт. У 2025 році попит на сталь у країнах Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (GCC) зріс на 17,7% завдяки програмам економічної диверсифікації, значному портфелю проєктів та активності у житловому будівництві в Саудівській Аравії та ОАЕ. Наразі worldsteel очікує, що у 2026 році попит у країнах GCC знизиться приблизно на 11%, що означає різку зміну тенденції порівняно з прогнозом, опублікованим у квітні. worldsteel спостерігає не зникнення попиту, а його відкладення: укладання контрактів, початок будівництва та прийняття рішень щодо фінансування відкладаються через невирішену безпекову ситуацію. З огляду на це, попит на сталь у регіоні має суттєво відновитися, щойно зникне невизначеність, відновиться рух через Ормузьку протоку, а ланцюги постачання повернуться до нормального режиму роботи. Враховуючи цей оптимістичний сценарій, ми прогнозуємо відновлення на рівні 11,3% у 2027 році, що поверне регіональний попит до показників 2025 року.
Прогнозується, що попит у країнах групи ASEAN-5 зросте на 5,2% у 2026 році, а потім сповільниться до 3,2% у 2027 році. Особливо вирізняється В'єтнам: дані про виробництво та торгівлю свідчать про двозначні темпи зростання цього року, завдяки чому видиме споживання сталі в країні вперше сягне близько 30 млн тонн. Цьому сприяють рекордні обсяги житлового та комерційного будівництва, а також масштабна програма державних інвестицій.
Очікується, що попит на сталь у розвинених країнах зросте на 1,0% у 2026 році та на 2,2% у 2027 році після стабілізації, зафіксованої у 2025 році. Масштаби цього відновлення слід оцінювати зважено. Ринок 2025 року був приблизно на 60 млн тонн (або на 15%) меншим порівняно з 2017-2018 роками, а прогнозоване нами зростання у 2026-2027 роках дозволить компенсувати лише близько 10 млн тонн із цього розриву. Повне повернення до докризових обсягів залишається завданням на довгострокову перспективу.
"Ми прогнозуємо, що видиме споживання сталі в ЄС знизиться на 0,3% у 2026 році, а потім зросте на 3,1% у 2027 році; це означає перегляд прогнозу на 1,5 відсоткового пункту в бік зниження порівняно з попередніми оцінками. Результати 2025 року виявилися кращими за прогнозовані, однак значною мірою це було зумовлено накопиченням запасів напередодні запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) у 2026 році. Водночас базові економічні показники розчарували", – відзначається в прогнозі.
І додається, що відновлення будівельного сектору відбувається повільніше й нерівномірніше, ніж очікувалося: хоча кількість дозволів на будівництво житла демонструє ознаки досягнення "дна", обсяги завершеного будівництва залишаються на низькому рівні, а автомобільна промисловість продовжує стримувати загальну динаміку. Попри це, настрої на ринку покращуються, і worldsteel очікує суттєвого відновлення в галузях-споживачах сталі починаючи з 2027 року. Цьому сприятимуть витрати на інфраструктуру та оборону в межах нової бюджетно-податкової політики, зростання реальних доходів домогосподарств, а також активізація цивільного будівництва, пов'язаного з інвестиціями в енергетику та залізничний транспорт.
Прогнозується, що попит на сталь у США зросте на 2,0% у 2026 році. Це зростання зумовлене значними інвестиціями в центри обробки даних та енергетичну інфраструктуру (зокрема, у генерацію електроенергії, відновлювані джерела енергії, а також нафтогазовий сектор), а також додатковою підтримкою з боку окремих галузей промислового виробництва. Очікується, що видиме споживання сталі (ASU) у США зросте приблизно на 1,5% у 2027 році. Прогнозується, що економіка США продовжуватиме зростати відповідно до довгострокового тренду, а збільшення попиту на сталь зосереджуватиметься переважно в секторі нежитлового будівництва – зокрема, у мегапроєктах інфраструктури, енергетики та окремих галузях промисловості, – тоді як у житловому будівництві значного пожвавлення не очікується. Активність у житловому будівництві, ймовірно, залишатиметься відносно низькою у 2027 році; настрої забудовників залишаються стриманими через високі ставки за іпотечними кредитами, обмежену доступність житла та високі витрати на будівництво.
Японія та Корея демонструватимуть помірне відновлення після складних років. Очікується, що попит на сталь у Японії зросте на 0,9% у 2026 році та на 1,7% у 2027 році, оскільки будівельний сектор перестане стримувати економіку й почне сприяти її зростанню, а розширення корпоративних капіталовкладень стимулюватиме машинобудування (хоча автомобільна промисловість залишатиметься під тиском). У Кореї прогнозується зростання попиту на 1,8% та 1,3% після різкого спаду у 2025 році. Очікується, що будівельний сектор досягне "дна" і почне частково відновлюватися з другої половини 2026 року, тоді як обсяги виробництва автомобілів і суднобудівна активність повернуться до помірного зростання. На обох ринках відновлення є реальним, але незначним, і в межах прогнозного періоду обсяги споживання не повернуться до рівнів, що передували спаду.