Металургія України перебуває в критичному стані через зупинення виробництва внаслідок російських обстрілів, зростання витрат, залежність від імпорту та нові торговельні обмеження ЄС, заявив керівник офісу генерального директора групи "Метінвест" Олександр Водовіз в інтерв'ю польському порталу Strefa Biznesu.
За його словами, через атаки на "Запоріжсталь" та "Каметсталь", що призвели до зупинки цих підприємств, ситуація дуже складна.
"Росіяни знають, що металургія дуже важлива для України. Вони обстрілюють підприємства, а дрони та ракети літають тут щодня. Зараз комбінат у Запоріжжі не працює. Ситуація настільки складна, що постає питання, чи виживе сталеливарна промисловість України взагалі. Ми не можемо просто припинити роботу, а потім, коли настануть кращі часи, знову запустити підприємство. Печі зруйновано, металеві конструкції також серйозно пошкоджено. Чи намагатимемося ми знову запустити печі? Наразі такої можливості не бачимо. Можливо, в майбутньому", – сказав Водовіз.
Він відзначив, що в "Метінвесті" працює близько 50 тис. людей. Компанія до останнього намагалась уникнути скорочень. Проте сьогодні, щоб вистояти, зберегти виробництво й тисячі робочих місць, потрібно знизити витрати, оптимізувати бізнес-процеси та скоротити чисельність персоналу, насамперед у тих напрямах, де обсяги роботи значно зменшилися. Працівникам будуть виплачені компенсації та за можливості запропонують вакансії на інших виробничих підприємствах групи.
За словами Водовоза, "Запоріжсталь" постачала продукцію до багатьох країн світу, а основним ринком збуту була Європа. До того ж торік "Метінвест" придбав в Румунії трубний завод. Планувалось, що "Запоріжсталь" постачатиме туди листовий прокат. Проте зараз румунський завод працює з меншою продуктивністю. Нові квоти ЄС уже обмежили постачання української сировини, а російські ракетні удари по підприємствах в Україні створюють додаткові ризики для цих постачань. Якщо не вдасться забезпечити завод достатньою кількістю сировини, зрештою він може зупинитися.
"Невідомо, чи готові європейські метпідприємства замінити українські. Думаю, що ні, оскільки вони програють за ціною", – прогнозує топ-менеджер, пояснивши, що європейські виробники мають власний, добре розвинений ринок, на якому ціни вищі, а в Україні вони були б менш конкурентними за ціною. Постачальники з Туреччини чи Кореї можуть запропонувати конкурентніші ціни. Тож якщо вітчизняне виробництво зникне, Україна дедалі більше залежатиме від імпорту з цих ринків.
Водовіз також торкнувся питання поставок української сталі в ЄС. Наразі, з введенням квот, Україні дозволено постачати 600 тис. тонн. З одного боку, кажуть, що Брюссель розглядає Україну як частину Євросоюзу, а з іншого квоти розподіляють несправедливо, зазначив він.
"Квоти запровадили в липні. Під час їх розподілу враховували обсяги сталі, які різні країни традиційно постачали до ЄС, розмір мит, що діяли протягом останніх двох-трьох років, а також потенційні обсяги постачання з України порівняно з іншими країнами – Туреччиною, Південною Кореєю та Індією. І що сталося? Уже першого тижня Туреччина вибрала всю свою квоту. Ми хотіли б, щоб Євросоюз на це відреагував. В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити", – сказав Водовіз.
Він додав, що в грудні цього року Євросоюз вирішуватиме, зменшувати чи збільшувати ці квоти. Рішення ухвалюватимуть з огляду на те, якими були постачання з України протягом шести місяців, що передують грудню. Грудневе рішення діятиме наступні 5-10 років. "Ми боїмося, що не встигнемо нічого зробити", – сказав Водовіз.
"Ми вважаємо, що CBAM також є несправедливим щодо України. Брюссель витратив близько 1 мільярда євро на скорочення викидів своїх метпідприємств. Українські підприємства такої підтримки не отримали, а ракети й дрони літають щодня. Можливо, ЄС міг би подумати про тимчасове звільнення України від застосування цього механізму? Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів. Ми говоримо про це в Брюсселі, в Україні, але не бачимо, щоб нас хтось чув", – підкреслив експерт.
Керівник офісу гендиректора вважає, що збереження української металургії відповідає й інтересам ЄС. Тоді Євросоюзу, можливо, доведеться виділяти менше коштів на підтримання функціонування України. До війни сталеливарна промисловість була найбільшим платником податків до українського бюджету, а "Метінвест" – найбільшим експортером сталі в Україні. Якщо металургія занепаде, податки скоротяться. Загалом галузь забезпечувала близько 200 млрд грн надходжень до бюджету.
Відповідаючи на питання, як українська влада підтримує металургію, Водовіз констатував, що всі держпрограми фінансування орієнтовані на малий і середній бізнес, а не на великі підприємства. Для таких компаній, як "Метінвест", немає жодних програм, металургію залишили сам на сам із її проблемами.
"Я це критикую, але водночас бачу проблеми держбюджету. Він має колосальний дефіцит. Немає коштів навіть на закупівлю ракет Patriot, не кажучи вже про видатки на ГМК. Але якби держава підтримувала цю промисловість, до бюджету надходило б більше коштів. Це замкнене коло", – впевнений топ-менеджер.
В інтерв'ю торкнулися питання про Huta Częstochowa, яку планував придбати "Метінвест". "Ще навесні ми хотіли придбати завод. Ми говорили, що міністерству національної оборони Польщі не обов'язково ставати його власником. Ми були готові інвестувати 200 мільйонів євро. Ми пояснювали, що цей завод не призначений для оборонної промисловості. Уряд ухвалив своє рішення, і тепер я читаю в польській пресі, що він має проблеми з цим підприємством. Оборонні потреби не є достатньою підставою для придбання метзаводу, принаймні не головною, вважає експерт.
"Метінвест" є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, переважно, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група "СКМ" (71,24%) і "Смарт-холдинг" (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ "Метінвест Холдинг" – керуюча компанія групи "Метінвест".